Постанова

від 25.11.2008 по справі 2-а-5321/08

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№2-а-5321/08

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25

листопада 2008 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді                    - Соломко І.І.

розглянувши в письмовому

провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного

фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про поновлення пропущеного

строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної

соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2008р. позивач звернулась

до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.

Ніжині Чернігівської області і просить поновити строк звернення до суду за

період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. та зобов'язати відповідача нарахувати на

його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу

за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.

Свої вимоги обґрунтовує

тим. що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» пенсія щомісячно повинна підвищуватися на 30% від

мінімальної пенсії за віком. Однак у 2006-2007 роках державна соціальна

допомога не виплачувалась.

В судове засідання позивач

не з'явилась, про час слухання справи належним чином повідомлена, надіслала на

адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, посилаючись на стан

здоров'я.

Відповідач в судове

засідання не з'явився, в письмових запереченнях позов не визнає, просить

розглядати справу у відсутності їхнього представника та в задоволенні позовних

вимог відмовити, зазначаючи, що він діяв в межах повноважень, наданих йому

законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема,

відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»

передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного

бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету

Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того,

відповідач вказав, що частиною третьою статті 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний

розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті,

застосовується виключно для визнання розмірів пенсії, призначених згідно з цим

Законом. З цього відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір

пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. Також

вказав, що жодним законом не передбачено, які органи повинні виплачувати

підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, в якому процедурному

порядку здійснювати призначення і яким чином обчислювати вказаний розмір.

Відповідач наполягає, що

відповідно до частини 2 статті 99 КАС України позивач пропустив строк звернення

до адміністративного суду щодо вимог про виплату щомісячної державної

соціальної допомоги до пенсії "дітям війни" за період з січня 2006

року по жовтень 2007 року, тому строк поновленню не підлягає.

За таких обставин суд

вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи,

суд вважає наступне.

Спірні правовідносини

регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальних захист дітей

війни» від 18 листопада 2004 року, рішеннями Конституційного Суду України від

01 грудня 2004 року № 20-рн/2004 та від 09 липня 2007 року №6-рп/2007.

Частиною 2 статті 99 КАС

України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, якщо

не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналась або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач не підтвердив

поважність причин пропущения строку.

Відповідно до статті 100

КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою

для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає

одна із сторін.

Тому позивачу слід

відмовити в частині стягнення щомісячної державної соціальної допомоги до

пенсії в період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 року по

10.11.2007 року. В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача

нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в

сумі 2733 грн. 30 коп. позивачу слід відмовити, оскільки наведена сума нічим не

підтверджена.

Позивач, ОСОБА_1,

народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час

закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», що не заперечується відповідачем. її статус дитини війни

підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим управлінням праці та

соціального захисту населення в м. Ніжині Чернігівської області.

Відповідно до статті 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла до

01.01.2008 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи

державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30

відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положення згаданої норми

було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України «Про державний бюджет

України на 2006 рік» від 20.12.2005 року, однак у зв'язку з виключенням пункту

17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від

20.12.2005 року згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України

«Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367-IV дію статті 6

було відновлено.

З урахуванням статті 111

Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію

статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007

рік. однак згідно пункту 3 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від

09.07.2007 року «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів

України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень

статей 29. 36, частини другої етапі 56. частини другої статті 62, частини

першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46

статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України   «Про державний бюджет України на 2007 рік»

дане положення визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення

Конституційним Судом України вищезгаданого рішення.

Згідно частини 2 статті 152

Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що

визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним

Судом України рішення про їх неконституційність.

Безпідставним с посилання відповідача на відсутність жодного закону, який

передбачав би виплату підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та джерел і в

якому порядку обчислювати вказаний розмір. Відповідно до статті 7 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних

соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. За

умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок

дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела

коштів, з яких має виплачуватись зазначена надбавка. Тому, на думку суду, це не

може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому

числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Посилання відповідача на

частину 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно до

визначених розмірів пенсії, призначених цим законом в даному випадку є

безпідставним, оскільки суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті

28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не

для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення

розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам

частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування».

Враховуючи те, що позивач є

дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в

себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на

отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни

зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла публічне

зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають такий

статус. Тобто між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у

визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання

держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Тому позивачем доведено ті

обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про зобов'язання нарахувати на його

користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу до

пенсії з 10 листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 року, а відповідачем не

доказана правомірність своїх дій.

Відповідно до частини 1 та

2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод законних інтересів фізичних

осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування їхніх

посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських

функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих

повноважень.

Відповідно до частини 1

статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких грунтується її вимоги та заперечення, крім

випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2

статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних

справах про протиправнісгь рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким

чином, виходячії з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та

матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи

позивача є частково обгрунтованими та відповідно такими, що підлягають

задоволенню частково.

Керуючись статтями 7-14,

71, ч.3 ст. 122, ст..ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд. -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов

задовольнити частково.

Зобов'язати управління

Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести

ОСОБА_1перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії

за віком, встановленої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни» з 10.11.2007 р. по 31.12.2007р. та здійснити відповідні виплати на

користь позивача за вказаний період.

В задоволенні інших

позовним вимог - відмовити.

Стягнути з Державного

бюджету України на користь ОСОБА_1 З гривні 40 копійок судових витрат.

Постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але

апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути

оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої

інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається

протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений

для подання заяви про апеляційне оскарження.