Рішення

від 24.09.2014 по справі 911/3335/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р. Справа № 911/3335/14

За позовом ТОВ «Компанія «Нотапс», м. Київ

до 1) ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка

2) Фермерське господарство «Русь», с. Луганське

про стягнення 5 603 грн. 03 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - не з'явилися ;

відповідачів - не з'явилися.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та Фермерського господарства «Русь» 5 603 грн. 03 коп. заборгованості з яких: 1 798 грн. 27 коп. - штраф, 288 грн. 06 коп. - 3% річних, 1 563 грн. 52 коп. - пеня, 525 грн. 18 коп. - інфляційні по договору купівлі-продажу № ТАТ/14 від 21.04.2010 р., угоди № 16-34/14 про заміну кредитора у зобов'язанні від 16.01.2014 р. та на підставі договору поруки № 14-04-2014-6 від 14.04.2014 р., 500 грн. 00 коп. - витрати по договору про надання адвокатських послуг № 11-6/06-14 від 11.06.2014 р. Стягнути з Фермерського господарства «Русь» заборгованість у сумі - 1 428 грн. 00 коп. по договору купівлі-продажу № ТАТ/14 від 21.04.2010 р. та угоди № 16-34/14 від 16.01.2014 р. про заміну кредитора у зобов'язанні.

27.08.2014 року до загального відділу господарського суду Київської області від Фермерського господарства «Русь» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 вказує на те, що ним було сплачено заборгованість за договором в сумі 3720 грн. 00 коп., в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, а справу розглядати за відсутності представника господарства.

18 вересня 2014 року до загального відділу господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій ТОВ «Компанія «Нотапс» просить стягнути з відповідачів солідарно 2 876 грн. 50 коп., з яких 1 798 грн. 27 коп. штрафу, 118 грн. 88 коп. 3 % річних, 659 грн. 99 коп. пені, 275 грн. 88 коп. інфляційних втрат, а також 500 грн. 00 коп. - витрати по договору про надання адвокатських послуг № 11-6/06-14 від 11.06.2014 р. Стягнути з Фермерського господарства «Русь» заборгованість у сумі - 23 грн. 48 коп. по договору купівлі-продажу № ТАТ/14 від 21.04.2010 р. та угоди № 16-34/14 від 16.01.2014 р. про заміну кредитора у зобов'язанні.

Позивач та відповідачі в засідання суду не з'явились, хоча про місце і час розгляду справи були належним чином повідомлені судом, відповідач 1 відзив на позов суду не надав.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

21 квітня 2010 року між ТОВ «ТАТ-АГРО» та ФГ «РУСЬ» був укладений договір купівлі-продажу №ТАТ/14. Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, насіння.

Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід'ємною частиною Договору. Згідно з п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною. Пункт 3.1. Договору вказує, що Товар може передаватися покупцю партіями.

Відповідно до даних пунктів Договору, Додатку №1 до нього, ТОВ «ТАТ-АГРО» було поставлено ФГ «РУСЬ» насіння та засоби захисту рослин на загальну суму 17 982 грн. 76 коп.

Факт підтвердження поставки та отримання Товару Відповідачем-2 підтверджується наступними видатковими накладними: видаткова накладна № РН-0000020 від 22 квітня 2010 року на суму 1 428,00 грн. (довіреність № 43 від 22.04.2010 року); видаткова накладна № РН-0000035 від 29 квітня 2010 року на суму 2 275,00 грн. (довіреність № 46 від 28.04.2010 року); видаткова накладна № РН-0000069 від 26 травня 2010 року на суму 14 279,76 грн. (довіреність № 55 від 26.05.2010 року).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата товару проводиться наступним чином: 50 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 31 травня 2010 року; 50 від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01 жовтня 2010 року.

ТОВ «Тат-Агро» виконало свої обов'язки за договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача 2 на адресу ТОВ «Тат-Агро» не надходило, проте ФГ «РУСЬ» у порушення умов Договору, оплату товару здійснило у сумі 17 982 грн. 76 коп. згідно банківської виписки від 23.04.2010 року на суму 1 428,00 грн.; банківської виписки від 05.08.2010 року на суму 12 834,76 грн.; банківської виписки від 24.06.2011 року на суму 3 720,00 грн., тобто заборгованість повністю була погашена у червні 2011 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч. І ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Верховний Суд України у постановах від 04.07.2011р. по справі №3-62гс11 та від 26.12.2011р. по справі №3-141гс11, які були прийняті з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих положень законодавства, прийшов до висновку, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Уклавши додаток до договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року, сторони дійшли згоди про те, що зобов'язання за даним договором має бути виконане у гривні з урахуванням курсу долара США на час укладення договору та на день фактичної оплати товару, що відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а його умови визначені на розсуд сторін і погодженні ними, що вказує на принцип свободи договору.

Фактично за такою умовою договору сторони визначили особливості формування ціни договору. Так, покупець взяв на себе обов'язок здійснювати оплату вартості товару виходячи з вартості товару на момент підписання договору з урахуванням курсу долару США на день такої оплати.

Так, вартість грошового зобов'язання щодо формування ціни товару згідно договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року, Відповідач-2 виконано несвоєчасно.

Таким чином, заборгованість (дооцінка вартості товару, курсова різниця) ФГ «РУСЬ» згідно договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року становить 23 грн. 48 коп.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із п. 11.1. даного Договору, Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома Сторонами до повного виконання Сторонами обов'язків по Договору.

Згідно ч. І ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу у разі якщо-розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми виконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу Товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевказані норми закону та умови договору позивачем нараховано до стягнення 1 798 грн. 27 коп. штрафу та 659 грн. 99 коп. пені.

Пункт 8.4. Договору передбачає, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із цього, нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат здійснюється за період із 01 червня 2010 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по час існування заборгованості - 23 червня 2011 року.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 118 грн. 88 коп. 3 % відсотків річних та 275 грн. 88 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Так, 17 грудня 2012 року між ТОВ «ТАТ-АГРО» та ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» було укладено Угоду №17-34/12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якої, Первісний кредитор (ТОВ «ТАТ-АГРО») відступає Новому кредитору (ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ») право вимоги виконання Фермерським господарством "РУСЬ" (код ЄДРПОУ 21964044), зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3%-річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат, набутих Первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року у зв'язку із несвоєчасним виконанням Відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору купівлі- продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ «ТАТ-АГРО» було передано ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ФГ «РУСЬ» обумовленого зобов'язання. У відповідності до ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ «ТАТ-АГРО» повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ФГ «РУСЬ» про зазначені вище обставини.

16 січня 2014 року між ТОВ «КАЗУС-ПРО», як правонаступником ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ», та ТОВ «Компанія «НОТАПС»» було укладено Угоду №16-34/14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що Первісний кредитор (ТОВ «КАЗУС-ПРО») відступає Новому кредитору (ТОВ «Компанія «НОТАПС»») право вимоги виконання Фермерським господарством «РУСЬ» (код ЄДРПОУ 21964044), зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3%-річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року та згідно Угоди №17-34/12 про заміну кредитора у зобов'язані відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 17 грудня 2012 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року.

Відповідно до умов Угоди №16-34/14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 16 січня 2014 року, Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі заборгованості у сумі 1 428,00 грн., а також в нарахованому розмірі пені, 3%- річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат, за весь період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року (пункт 1.2., 2.2. Угоди).

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ «КАЗУС-ПРО» було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

Відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ «КАЗУС-ПРО» повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ФГ «РУСЬ» про зазначені вище обставини.

Угодою №16-34/14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 16 січня 2014 року передбачено, що Позивач одержує право замість ТОВ «КАЗУС-ПРО» вимагати від Відповідача-2 сплати грошової суми в розмірах визначених договором купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року та норами чинного законодавства України.

Таким чином, Позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №16-34/14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 16 січня 2014 року, 14 квітня 2014 року між ТОВ «Компанія «НОТАПС»» (Кредитор) та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (Поручитель) було укладено Договір поруки №14-04-2014-6, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Фермерським господарством "РУСЬ" (код ЄДРПОУ 21964044) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3%-річних, штрафу та інфляційних втрат у зв'язку із несвоєчасним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується «основний договір»). - пункт 1.1. Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №16-34/14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 16 січня 2014 року, укладену на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року.

У розділах 3 та 4 Договору поруки Поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки:

Пунктом 3.1. договору передбачено, що Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою розміру пені, 3%-річних, штрафу та інфляційних втрат у сумі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.1. договору у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач додатково звернувся до Відповідача-1 із вимогою вих. №05-6/14 від 05 травня 2014 року, яка була залишена останнім без виконання.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що ні відповідач-2 в повному обсязі, ні відповідач-1, не сплатили заборгованість за угодою № 16-34/14 про заміну кредитора у зобов'язанні, укладену на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ/14 від 21 квітня 2010 року, позивач за захистом свого права звернувся до господарського суду з даним позовом.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 500 грн. 00 коп.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг № 11-6/06-14 від 11.06.2014 року, акт прийому-передачі документів від 11.06.2014 року, акт здачі приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 31.07.2014 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.10.2009 року та посвідчення адвоката від 29.10.2009 року, платіжне доручення № 6 від 01.08.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 02-05/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/3335/14, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 500, 00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 514, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Русь» (85662, Донецька область, Маріїнський район, с. Луганське, вул. Совхозна, буд. 1/1, код 21964044) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, оф. 23, код 38964292) - 1 798 (одна тисяча сімсот дев'яносто вісім) грн. 27 коп. штрафу, 118 (сто вісімнадцять) грн. 88 коп. трьох відсотків річних, 659 9шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 99 коп. пені, 275 (двісті сімдесят п'ять) грн.. 88 коп. інфляційних втрат, 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. адвокатських витрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства «Русь» (85662, Донецька область, Маріїнський район, с. Луганське, вул. Совхозна, буд. 1/1, код 21964044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, оф. 23, код 38964292) - 23 (двадцять три) грн. 48 коп. курсової різниці.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.