Рішення

від 11.09.2014 по справі 910/11649/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11649/14 11.09.14

За позовом Науково-виробничого малого приватного підприємства "ЦИРКОН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" про розірвання договору та стягнення 445 898,94 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивачаКапєльніков В.Л. (дов. б/н від 11.04.2014 року) від відповідачане з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 вересня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Науково-виробниче мале приватне підприємство "ЦИРКОН" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" (надалі по тексту - відповідач) про розірвання договору та стягнення 445 898,94 грн., в тому числі 316 050,01 грн. основного боргу, 107 457,00 грн. пені, 12 910,43 грн. 3 % річних, 9 481,50 грн. збитків від інфляції.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на виконання умов Договору поставки № СС13088 від 20 серпня 2013 року та додаткових угод до нього позивач перерахував відповідачу 316 050,01 грн. передплати. У зв'язку з поставкою товару неналежної якості, позивач звернувся до відповідача з претензією у якій просив здійснити заміну товару неналежної якості або повернути сплачені грошові кошти, проте кошти повернуто не було, товару не замінено. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору поставки, стягнення передплати та зобов'язання відповідача прийняти поставлений ним товар неналежної якості. Оскільки відповідачем порушено умови укладеного між сторонами зобов'язання, позивачем нарахована пеня, 3 % річних та збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/11649/14, слухання справи призначено на 03.07.2014 року.

Разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках в межах ціни позову, а саме 445 898,94грн.

Розглянувши подану заяву, суд її відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього,може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову").

Позивач свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтував тим, що: невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

При цьому доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивач суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках у банках в межах ціни позову, а саме 445 898,94 грн.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року справу № 910/11649/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/11649/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 05.08.2014 року

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/11649/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11649/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року справу № 910/11649/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/11649/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 11.09.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 року справу № 910/11649/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11649/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року.

В судовому засіданні 11.09.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2014 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 16, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" (постачальник) та Науково-виробничим малим приватним підприємством "ЦИРКОН" (покупець) укладено Договір поставки № СС13088 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі, металопрокат (далі по тексту товар), сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках.

Якість товару, що поставляється, повинна відповідати нормативно-технічним характеристикам, вказаним у рахунках та супровідних документах на товар (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що кількість та якість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках фактурах. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

Згідно з пунктом 3.4. Договору оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах визначених у додатках до даного договору поставки. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі.

Строк поставки товару - протягом 10 робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій товару узгоджується сторонами (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов'язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару покупцю.

Згідно з пунктом 5.2. Договору покупець та постачальник дають згоду на здійснення приймання товару:

-за кількістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6, в частині, що не суперечить умовам даного Договору.

-за якістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якості, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, в частині, що не суперечить умовам даного Договору.

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що у разі отримання покупцем товару, який не відповідає видатковій накладній, покупець зобов'язаний прийняти його на відповідальне зберігання і негайно сповістити про це постачальника. Якщо такий товар реалізований третім особам, прийнятий до виробництва (переробки, використання, порізки) або якщо належне зберігання такого товару покупцем не забезпечено, то такий товар зараховується до виконання зобов'язань по Договору.

22 серпня 2013 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої постачальник гарантує поставку наступного металопрокату: круг діаметром 45 ст. 08Х15Н24В4ТР ГОСТ 5949-75 кількістю 760 кг., вартістю 163 400,00 грн.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 1 у разі невідповідності вищевикладених вимог покупець протягом 10 календарних днів з моменту фактичного отримання товару, після проведення вхідного контролю надсилає постачальнику письмове повідомлення про невідповідність товару.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що постачальник зобов'язується протягом 10 робочих днів з моменту повідомлення від покупця здійснити заміну неякісного товару і за свій рахунок доставити його у м. Сєверодонецьк Луганської обл.

Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди № 1 у разі невиконання пункту 3 даної додаткової угоди постачальник зобов'язується повернути на розрахунковий рахунок покупця суму вказану в пункті 1 даної додаткової угоди, у термін не пізніш ніж 20 банківських днів з моменту фактичного отримання товару покупцем.

03 вересня 2013 року між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої постачальник гарантує поставку наступного металопрокату: круг діаметром 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ кількістю 710 кг., вартістю 152 650,01 грн.

Оплата вартості товару здійснюється шляхом 100 % передоплати на поточний рахунок постачальника (пункт 1.2. Додаткової угоди № 2).

Строк поставки товару - протягом 28 робочих днів після 100 % передоплати (пункт 1.3. Додаткової угоди № 2).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 2 у разі невідповідності вищевикладених вимог покупець протягом 10 календарних днів з моменту фактичного отримання товару, після проведення вхідного контролю надсилає постачальнику письмове повідомлення про невідповідність товару.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 2 сторони погодили, що постачальник зобов'язується протягом 10 робочих днів з моменту повідомлення від покупця здійснити заміну неякісного товару і за свій рахунок доставити його у м. Сєверодонецьк Луганської обл.

Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди № 2 у разі невиконання пункту 3 даної додаткової угоди постачальник зобов'язується повернути на розрахунковий рахунок покупця суму вказану в пункті 1.1 даної додаткової угоди, у термін не пізніш ніж 20 банківських днів з моменту фактичного отримання товару покупцем.

Відповідачем виставлено позивачу наступні рахунки-фактури: рахунок-фактура № СС-0003902 від 28.08.2013 року на суму 163 400,00 грн. (круг 45 ст. 08Х15Н24В4ТР кількістю 760 кг.); рахунок-фактура № СС-0003902 від 04.09.2013 року на суму 152 650,01 грн. (круг 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ кількістю 710 кг.).

Позивачем оплачено вищезазначені рахунки-фактури, що підтверджується копією платіжного доручення № 22 від 28.08.2013 року на суму 163 400,00 грн. та № 27 від 04.09.2013 року на суму 152 650,01 грн. (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Згідно з видатковими накладними № СС-0000530 від 11.11.2013 року та № СС-0000531 від 11.11.2013 року відповідачем поставлено позивачу металопрокат: (круг 45 ст. 08Х15Н24В4ТР кількістю 760 кг. та круг 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ кількістю 710 кг.

Відповідно до акту вхідного контролю від 20.11.20113 року, що був складений у присутності представника відповідача Гончарова М.М. (довіреність № 20/11/13/01 від 20.11.2013 року) та акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 20.11.2013 року, при проведенні вхідного контролю поставленого відповідачем металопрокату встановлено, що металопрокат: круг діаметром 45 ст. 08Х15Н24В4ТР та круг діаметром 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ не відповідають нормативно-технічним характеристикам, зазначеним в супровідних документах, фактично не є кондицією.

20.11.2013 року представнику відповідача Гончарову М,М. було надано претензію №20/11 в якій зазначалося що поставлений позивачу металопрокат згідно з видатковими накладними № СС-0000530 від 11.11.2013 року та № СС-0000531 від 11.11.2013 року: круг діаметром 45 ст. 08Х15Н24В4ТР та круг діаметром 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ, відповідно до акту вхідного контролю від 20.11.20113 року не відповідає нормативно-технічним характеристикам, зазначеним в супровідних документах, фактично не є кондицією. Просив здійснити заміну неякісного товару або повернути на розрахункових рахунок позивача 316 050,01 грн.

Своїм листом № б/н від б/д відповідач повідомив позивача про те, що металопрокат 80 ст. Х12Н8Г8МФБ в кількості 150 кг. буде підданий обробці - переплавці, що забезпечить чистоту, виключить неоднорідність металу. Також, буде проведена переупаковка металу. Після проведення робіт круг 80 ст. Х12Н8Г8МФБ буде цілком придатний для використання в виробництві.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 31/01 від 31.01.2014 року в якій зазначалося, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо заміни товару неналежної якості, позивач просить повернути суму виплаченої передплати.

Листом № 1202-1 від 12.02.2014 року відповідач повідомив позивача проте, що для з'ясування обставин, викладених у претензії №31/01 від 31.01.2014 року необхідно надіслати на адресу відповідача необхідну інформацію: інформація про фактичне місцезнаходження металопрокату, відвантаженого згідно видаткових накладних № СС-0000530 від 11.11.2013 року та № СС-0000531 від 11.11.2013 року. Запропонував позивачу здійснити перевірку якості продукції за участю незалежної експертної установи, копію експертного висновку надіслати на адресу відповідача.

Листом № 25/02 від 25.02.2014 року позивач повідомив відповідача про те, що у його розпорядженні перебувають всі необхідні документи, які підтверджують, що поставлений металопрокат не відповідає нормативно-технічним характеристикам, зазначеним в супровідних документах. Просив задовольнити вимоги претензії № 31/01 від 31.01.2014 року.

У відповідь на лист 25/02 від 25.02.2014 року відповідач своїм листом № 0603-1 від 06.03.2014 року повідомив позивача проте, що у нього відсутня інформація про фактичне місцезнаходження металопрокату, відвантаженого згідно видаткових накладних № СС-0000530 від 11.11.2013 року та № СС-0000531 від 11.11.2013 року.

Позивач своїм листом № 18/03 від 18.03.2014 року у відповідь на лист № 0603-1 від 06.03.2014 року надіслав на адресу відповідача висновок незалежної експертної організації щодо поставленого металопрокату. Зазначив, що місцезнаходження, кількість, умови зберігання та стан поставленого металопрокату, відповідно до акту приймання-передачі продукції за кількістю та якістю від 20.11.2013 року засвідчив представник відповідача Гончаров М.М. Який діяв на підставі довіреності № 20/11/13/01 від 20.11.2013 року. Зазначив, що на сьогоднішній день товар знаходиться на відповідальному зберіганні Товариства з обмеженою відповідальність «Машремприлад» (м. Сєвєродонецьк, вул. Танкістів, 25).

Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами Договору відповідач заміну товару неналежної якості не здійснив, суму попередньої оплати в розмірі 316 050,01 грн. не повернув.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача на загальну суму 316 050,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 22 від 28.08.2013 року на суму 163 400,00 грн. та № 27 від 04.09.2013 року на суму 152 650,01 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено, що відповідачем згідно видаткових накладних № СС-0000530 від 11.11.2013 року та № СС-0000531 від 11.11.2013 року поставлено позивачу металопрокат: (круг 45 ст. 08Х15Н24В4ТР кількістю 760 кг. та круг 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ кількістю 710 кг.

Відповідно до акту вхідного контролю від 20.11.20113 року, що був складений у присутності представника відповідача Гончарова М.М. (довіреність № 20/11/13/01 від 20.11.2013 року) при проведенні вхідного контролю поставленого відповідачем металопрокату встановлено, що металопрокат: круг діаметром 45 ст. 08Х15Н24В4ТР та круг діаметром 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ не відповідають нормативно-технічним характеристикам, зазначеним в супровідних документах, фактично не є кондицією.

Згідно технічного висновку № 00220183-17-06-0399.14, проведеного за результатами хімічного аналізу Приватним акціонерним товариством «Северодонецький науково-дослідний і конструкторський інститут машинобудування»: по вмісту легуючих елементів метал кругу 45 мм. сталь 08Х15Н24В4ТР по сертифікату № 4381 від 06.02.1999 року та кругу 80 мм. сталь 37Х12Н8Г8МФБ по сертифікату № 384836 від 26.03.2001 року не відповідають вимогам ГОСТ 5949-75, ГОСТ 5632-72 та даним сертифікатів. Методом кольорової дефектоскопії та ультразвуковим методом контролю в металі кругу 45 мм. та кругу 80 мм. виявлені недопустимі дефекти відповідно ОСТ 26-5-88, ГОСТ 24507-80 та ГОСТ 5949-75. Даний металопрокат: круг 45 мм. та круг 80 мм. недопустимо використовувати для виготовлення кріплення високого тиску.

Згідно частин 1, 5 статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 316 050,01 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки неякісного товару за Договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований.

Отже, позовні вимоги про розірвання Договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по Договору, відповідно вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" прийняти у позивача товар (металопрокат): круг діаметром 45 ст. 08Х15Н24В4ТР кількістю 760 кг.; круг діаметром 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ кількістю 710 кг. підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 107 457,00 грн. пені, 12 910,43 грн. 3 % річних, 9 481,50 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно з статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. у господарській справі № 14/80-09-2056 та постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. у справі № 4/5025/1063/11.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 до Договору встановлено, що у разі не повернення суму передплати покупцю, постачальник виплачує покупцю пеню у розмірі 1 % від суми пункту 1 додаткової угоди (передплати), за кожен день прострочення.

Проте, позивач неправильно зазначив дату початку нарахування пені. Відповідно до пунктів 4 Додаткової угоди №1 та Додаткової угоди № 2 до Договору постачальник зобов'язується повернути на розрахунковий рахунок покупця суму передплати у термін не пізніш ніж 20 банківських днів з моменту фактичного отримання товару покупцем, тобто у строк до 09.12.2013 року.

Разом з тим, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 107 457,00 грн. відповідно до заявлених сум позивача, оскільки за розрахунком суду розмір пені перевищує заявлений до стягнення позивачем, а враховуючи приписи пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України без клопотання позивача суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо повернення передплати, беручи до уваги пункти 4 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 до Договору, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 107 457,00 грн. пені. за період з 10.12.2013 року по 31.03.2014 року.

Посилання позивача на статтю 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за Договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. у справі №5011-42/13539-2012).

З огляду на викладене не можна визнати законними, обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення 12 910,43 грн. 3 % річних, 9 481,50 грн. збитків від інфляції., а тому суд приходить до висновку про відмові у в задоволені позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Науково-виробничого малого приватного підприємства "ЦИРКОН" підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати Договір поставки № СС13088 від 20.08.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" та Науково-виробничим малим приватним підприємством "ЦИРКОН".

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 16, ідентифікаційний код 38484351) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Науково-виробничого малого приватного підприємства "ЦИРКОН" (93000, Луганська обл. м. Рубіжне, квартал Сонячний, буд. 93 ідентифікаційний код 30648772) 316 050 (триста шістнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 01 коп. основного боргу, 107 457 (сто сім тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 00 коп. пені, 10 906 (десять тисяч дев'ятсот шість) грн. 00 коп. судового збору.

4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Інвест" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 16, ідентифікаційний код 38484351) прийняти у Науково-виробничого малого приватного підприємства "ЦИРКОН" (93000, Луганська обл. м. Рубіжне, квартал Сонячний, буд. 93 ідентифікаційний код 30648772) товар (металопрокат): круг діаметром 45 ст. 08Х15Н24В4ТР кількістю 760 кг.; круг діаметром 80 ст. 37Х12Н8Г8МФБ кількістю 710 кг.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2014

Суддя С.В. Стасюк