Постанова

від 18.09.2014 по справі 806/3678/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2014 р. Житомир справа № 806/3678/14

категорія 8.2.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

розглянувши упорядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Біоаптека" про накладення арешту на кошти,-

встановив:

Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоаптека" (далі-Товариство), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку. В обґрунтуванні позову зазначає, що Коростенською ОДПІ здійснювались заходи щодо виявлення майна Підприємства, однак було отримано інформацію про відсутність рухомого та нерухомого майна боржника.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача на суму податкового боргу в розмірі 1190 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у передбаченому законом порядку (ч.11 ст.35 КАС України).

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоаптека" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області та як платник податків знаходиться на обліку в Коростенській ОДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки №2546-15/35418532 від 20.11.2012 року було встановлено порушення (неподання податкової звітності) п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі вищевказаного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від12.12.2012 року № 0014181501, яким відповідачу було визначено податкове зобов'язання за штрафними ( фінансовими ) санкціями в сумі 170 грн.

Згідно акту перевірки № 2574-15/35418532 від21.11.2012 року було встановлено порушення (неподання податкової звітності) п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України , на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0014321501 від 13.12.2012 року та визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими санкціями ) в розмірі 1020,00грн.

Станом на 20.06.2014 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 1190 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Коростенською ОДПІ було сформовано та направлено податкову вимогу № 19-25 від 20.02. 2014 року, яку було направлено на адресу відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, що виник у відповідача в результаті невиконання податкових зобов'язань.

Відсутність майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоаптека" підтверджується довідкою Коростенського ЦНП ДАІ УМВС України в Житомирській області №291 від 21.02.2014 року про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "Біоаптека", відомостями №18155136 від 24.02.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що належить ТОВ "Біоаптека" та листом з Управління держземагенства Коростенського району від 24.02.2014 року №534 про відсутність зареєстрованих за ТОВ "Біоаптека" земельних ділянок.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами податкової служби визначені Податковим кодексом України.

Податковим кодексом України (далі - ПК України), а саме пп.14.1.39. п. 14.1 ст. 39 визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

За приписами ч. 94.4. ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Водночас, необхідно зауважити, що ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 ПК України.

Так, відповідно до п.п 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно, як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не є перешкодою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 15.05.2014 року у справі № 800/15328/14.

Доказів погашення податкового боргу в добровільному порядку суду не надано.

Оскільки позивачем здійснювались всі необхідні заходи щодо виявлення майна боржника та отримано інформацію про його відсутність, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 152-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю " Біоаптека", що знаходяться в банку, а саме: - філія Дарницького відділення №5397 АТ "Ощадбанк"м. Київ, МФО 320553, № рахунку 260083011088 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Біоаптека" (код ЄДРПОУ 35418532) на суму податкового боргу в розмірі 1190 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович