Постанова

від 26.09.2014 по справі 815/4169/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4169/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

за участю сторін:

від позивача: Білоус Ю.І. (за довіреністю);

від відповідача: Савецька Н.С. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМПОЧКА» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2014 року №0002452204,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМПОЧКА» (далі - ТОВ «ЛАМПОЧКА») до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області при формуванні висновків, які викладені в п. 2 акту перевірки від 23.06.2014 р. № 000081/15-32-22-04/35749786; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2014 р. № 0002452204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього на 707166 грн. (а.с. 128 т. 1).

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що акти про неможливість проведення перевірок інших платників податків неможливо розглядати як належний доказ щодо підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Гонорій» (код ЄДРПОУ - 38205323), ТОВ «Горізонт-Трейдинг» (код ЄДРПОУ - 38487897), ТОВ «Текстрой» (код ЄДРПОУ - 38005115), оскільки чинне податкове законодавство не ставить податковий облік платника податків в залежність від правомірності господарської діяльності його контрагентів, а тому припущення відповідача про нереальність здійснення господарських операцій, з посиланням на висновки, зроблені у вказаних актах, є необґрунтованими.

Позивач зазначає, що висновки акту перевірки ТОВ «ЛАМПОЧКА» ґрунтуються лише на висновках інших актів перевірки. Жодних висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства акт не містить, так само як і зауважень щодо первинної документації підприємства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 119-127 т. 1), в яких зазначив, що ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛАМПОЧКА» (код ЄДРПОУ - 35749786) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки від 23.06.2014 р. № 000081/15-32-22-04/35749786.

Відповідач зазначає, що перевірка ТОВ «ЛАМПОЧКА» проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ «ЛАМПОЧКА» ОСОБА_3, перевіряючих допущено посадовими особами підприємства до проведення перевірки, що свідчить про правомірність дій ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області щодо проведення перевірки позивача.

Також відповідач вказує, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «ЛАМПОЧКА» укладались договори купівлі-продажу овочів та фруктів з наступними суб'єктами господарювання: ТОВ «Гонорій» (код ЄДРПОУ - 38205323), ТОВ «Горізонт-Трейдинг» (код ЄДРПОУ - 38487897), ТОВ «Текстрой» (код ЄДРПОУ - 38005115), проте на підтвердження фактичного виконання зазначених правочинів позивачем не надано документів про транспортування товару та його доставку покупцю.

Крім того, відповідач зауважує, що основним видом діяльності ТОВ «ЛАМПОЧКА» є здійснення оптової торгівлі товарами (фруктами та овочами) ввезеними на територію України згідно зовнішньоекономічних контрактів, укладених з нерезидентами. Згідно наданих до перевірки вантажно-митних декларацій ДПІ встановлено системне перевищення статистичної (митної) вартості товарів, визначеної митними органами, над контрактною (фактурною) вартістю, визначеною в договорах з нерезидентами.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ЛАМПОЧКА» зареєстровано як юридична особа 26.03.2008 р. за № 1 554 102 0000 002087 (а.с. 29 т. 1).

Згідно з даними витягу з ЄДРПОУ, наданими відділом статистики у м. Іллічівську, ТОВ «ЛАМПОЧКА» здійснює такі види діяльності за КВЕД: неспеціалізована оптова торгівля, транспортне оброблення вантажів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 30 т. 1).

Відповідно до статуту ТОВ «ЛАМПОЧКА» (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ЛАМПОЧКА» від 24.04.2014 р. № 24/04 предметом діяльності товариства, зокрема, є: оптова і роздрібна торгівля продукцією виробничо-технічного призначення, організація власної торгівельної мережі, організація торгово-закупівельної та комерційної діяльності: оптової, роздрібної, комерційної, комісійної, виїзної торгівлі (а.с. 12-26 т. 1).

У період з 26.05.2014 р. по 16.06.2014 р. на підставі направлень від 21.05.2014 р. № 01-045/111, № 01-045/112, виданих ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю ризикових фінансових операцій та операцій пов'язаних з відмиванням коштів отриманих злочинним шляхом управління податкового та митного аудиту ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області Ілечком П.М., головним державним ревізором-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового контролю ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області Сидоренком О.В., головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області Грачовою В.В., згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до постанови про проведення перевірки старшого слідчого першого слідчого управління прокуратури Одеської області Сментини О.В. від 22.04.2014 р., винесеної в рамках кримінального провадження № 42013170000000639 від 26.12.2013 р., проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЛАМПОЧКА» (код ЄДРПОУ - 35749786) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Направлення та наказ ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 21.05.2014 р. № 182 вручені 26.05.2014 р. під розписку директору ТОВ «ЛАМПОЧКА» ОСОБА_3

Перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ «ЛАМПОЧКА» ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт від 23.06.2014 р. № 000081/15-32-22-04/35749786 (а.с. 35-104 т. 1).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «ЛАМПОЧКА» абз. 3 п. 188.1, ст. 188, ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 565733 грн., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в результаті чого не встановлено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ЛАМПОЧКА» з покупцями за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2014 р. на загальну суму ПДВ - 102022492 грн., в т.ч. по періодам: ТОВ «Гонорій» (код ЄДРПОУ - 38205323) на суму ПДВ - 66751636 грн., ТОВ «Горізонт Трейдинг» (код ЄДРПОУ - 38487897) на суму ПДВ - 20585563 грн., ТОВ «Текстрой» (код ЄДРПОУ - 38005115) на суму ПДВ - 14685293 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2014 р. № 0002452204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 565733 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 141433 грн. (а.с. 111 т. 1).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

У червні 2012 р. між ТОВ «ЛАМПОЧКА» (продавець) та ТОВ «Текстрой» (покупець) було укладено договір від 01.06.2012 р. № ЛА-204, відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити тмц у кількості та вартості згідно виписаним накладним (а.с. 105-106 т. 1).

Також судом встановлено, що між ТОВ «ЛАМПОЧКА» (продавець) та ТОВ «Гонорій» (покупець) укладено договір від 01.08.2012 р. № ЛА-208, згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити тмц у кількості та вартості згідно виписаним накладним (а.с. 108 т. 1).

Крім того, у грудні 2012 р. ТОВ «ЛАМПОЧКА» (продавець) уклало договір від 01.12.2012 р. № ЛА-221 з ТОВ «Горізонт-Трейдинг», відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити тмц у кількості та вартості згідно виписаним накладним (а.с.110 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач продавав своїм контрагентам ТОВ «Гонорій», ТОВ «Горізонт-Трейдинг», ТОВ «Текстрой» овочі та фрукти, та на підтвердження вищевказаних договорів надав видаткові накладні та податкові накладні.

Інших документів, що підтверджують здійснення вищевказаних господарських операцій, як то вантажно-митних декларацій, виписок банку по рахунку ТОВ «ЛАМПОЧКА» щодо оплати товару, документів про транспортування товару позивачем до суду не надано.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують вчинення дій щодо виконання вищезазначених договорів в межах господарської діяльності між TOB «ЛАМПОЧКА» та ТОВ «Гонорій», ТОВ «Горізонт-Трейдинг», ТОВ «Текстрой» з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Крім того, суд зауважує, що Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності є обов'язковим.

Проте, на порушення вищевказаних положень ТОВ «ЛАМПОЧКА» не може підтвердити транспортування товару (овочів та фруктів) з контрагентами ТОВ «Гонорій», ТОВ «Горізонт-Трейдинг», ТОВ «Текстрой».

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо того, що відсутність транспортних документів або їх дефектність не свідчить про неналежне виконання зобов'язань за договором, адже при вирішенні справи судом досліджуються та приймаються до уваги всі первинні документи складені під час виконання господарської операції.

Крім того, положеннями договорів від 01.06.2012 р. № ЛА-204, від 01.08.2012 р. № ЛА-208, від 01.12.2012 р. № ЛА-221 передбачено, що транспортування товару здійснюється силами та засобами покупця. Таким чином, ТОВ «ЛАМПОЧКА» повинно мати перший екземпляр товарно-транспортної накладних про перевезення овочів та фруктів ТОВ «Гонорій», ТОВ «Горізонт-Трейдинг», ТОВ «Текстрой».

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, на що посилається позивач, але не вичерпною обставиною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

Однак, з урахуванням вищенаведених обставин, суд не може прийняти доводи позивача щодо належного виконання оскаржуваних господарських операцій.

Також як вбачається з акту перевірки та підтверджується представником відповідача, ТОВ «ЛАМПОЧКА» у періоді, що перевірявся, реалізовував імпортовані товари за ціною нижчою за їх митну вартість, що на думку податкового органу призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Так, суд зазначає, що відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Тобто, при постачанні імпортних товарів база оподаткування в імпортера визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче за митну вартість товарів, тому імпортери, навіть продавши товари зі збитком, повинні нараховувати ПДВ у розмірі, в якому він був сплачений під час розмитнення товару.

Митна вартість товару визначається відповідно до ст.ст. 259 - 273 Митного кодексу України та відображається у вантажній митній декларації, що оформлюється при ввезенні товару на митну територію України. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

При постачанні імпортних товарів база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче за митну вартість товарів, а тому імпортер повинен нараховувати податок на додану вартість у розмірі, в якому він був сплачений під час розмитнення товару.

Дії платника податку, спрямовані на заниження податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що суперечать господарському та податковому законодавству.

У судовому засіданні представник позивача не спростував факт продажу імпортованих товарів (овочів та фруктів) контрагентам за ціною нижчою за їх митну вартість та не зміг навести обґрунтованих економічних причин такого продажу.

Вищенаведена позиція суду викладена також у рішенні ВАСУ від 14.04.2014 р. по справі № К/800/34532/13 за позовом ДП «Паллада-Україна» ТОВ Концерну «Калина» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень де суд прийшов до висновку про заниження позивачем бази оподаткування податку на додану вартість внаслідок її обчислення з операцій з продажу імпортованих товарів за ціною нижчою ніж митна вартість.

Викладені положення та обставини свідчать про правильність висновків відповідача щодо заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

З аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку про правомірність складеного відповідачем оскаржуваного рішення та, як наслідок, відсутністю підстав для його скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч. ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області діяло правомірно при складенні висновків акту перевірки від 23.06.2014 р. № 000081/15-32-22-04/35749786, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесене відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254, 265 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМПОЧКА» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2014 року №0002452204 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 26 вересня 2014 року.

Суддя П.П. Марин