Рішення

від 19.09.2014 по справі 338/1274/14-ц

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1274/14-ц

19 вересня 2014 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Битківського Л.М.

секретар Дякун М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації нерухомого майна та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 в якому поставила питання про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1. Крім того, позивачка поставила питання про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.12.2007 року серії ЯД №896002.

Заявлені вимоги позивачка в судовому засіданні мотивувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі і вказане нерухоме майно було об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Оскільки відповідач заперечував її право на майно, то за її позовом рішенням Богородчанського районного суду від 04.10.2010 року за нею було визнано право власності на ? частину будинку, ? частину сараю в домоволодінні по АДРЕСА_1. Вказане домоволодіння розміщене на земельній ділянці розміром 0,1159 га на яку був виготовлений Державний акт на право власності від 24.12.2007 року ще в період спільного проживання. Ухвалою Богородчанського районного суду від 05.05.2011 року за позовом відповідача ОСОБА_3 до неї про виділення в натурі частки майна, що перебувало у спільній власності було визнано мирову угоду за якою ОСОБА_3 залишено у власності перший поверх будинку за вказаною адресою та частину земельної ділянки на якій розміщено це домоволодіння розміром 0,579 га. В свою чергу їй залишено у власності другий поверх будинку та частину земельної ділянки розміром 0,579 га. Питання про скасування виданого Державного акта на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 не ставилось, оскільки при укладенні мирової угоди було досягнуто домовленості про виконання умов мирової угоди добровільно. Однак після затвердження мирової угоди відповідач у різний спосіб перешкоджав їй у можливості оформити і зареєструвати право власності на виділену їй частку майна і відмовився добровільно виконати умови мирової угоди про розділення земельної ділянки. Натомість, 31.01.2014 року, приховавши від органу державної реєстрації факт розподілу домоволодіння між співвласниками, зареєстрував право власності на весь житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 за собою. У такий спосіб відповідач порушив її право власності. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала. Вказала, що Державний акт на право власності на земельну ділянку був оформлений відповідачем ще в 2007 році на підставі рішення Солотвинської селищної ради, яке не скасовано, право власності набуте правомірно, тому підстав для скасування його немає. Право власності на домоволодіння відповідачем оформлено в 2014 році на себе, оскільки позивачка не зареєструвала свої майнові права у визначений в ухвалі суду строк до 31.12.2011 року. Просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що рішенням Богородчанського районного суду від 04.10.2010 року, яке набрало законної сили, за позивачкою ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину будинку та ? частину сараю в домоволодіння по АДРЕСА_1. Ухвалою від 05.05.2011 року у справі між цими сторонами про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, суд визнав мирову угоду, за якою сторони дійшли згоди в питанні розподілу в натурі житлового будинку, який належав їм на праві спільної власності. За умовами мирової угоди ОСОБА_1 виділено у власність другий поверх житлового будинку у спірному домоволодінні. Таким чином, підстав для реєстрації усього домоволодіння на своє ім'я у реєстраційній службі Богородчанського районного управління юстиції відповідач ОСОБА_3 не мав. Факт належності частини майна позивачці ОСОБА_1 від реєстраційної служби відповідач приховав. Тому порушене право позивачки може бути захищене у спосіб обраний позивачкою, шляхом скасування реєстрації права власності на ім'я відповідача в Державному реєстрі речових прав та визнання недійсним свідоцтва про право власності, отриманого ОСОБА_3

Крім того, судом встановлено, що шлюб між сторонами було зареєстровано 25.10.2003 року, а розірвано 06.11.2009 року. Рішенням Солотвинської селищної ради від 29.11.2005 року ОСОБА_3. було виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. За рішенням Солотвинської селищної ради від 08.05.2007 року ділянка передана у власність ОСОБА_3 Таким чином, вказана ділянка була виділена ОСОБА_3 у період перебування у шлюбі для будівництва житлового будинку, що був об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Як встановлено судом, за умовам мирової угоди ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок передати ОСОБА_1 половину земельної ділянки, яка виділення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме площею 0,579 га. Виконати умови мирової угоди сторони зобов'язувались до 31.12.2011 року. Однак добровільно оформити передачу ОСОБА_1 частини ділянки відповідач відмовився. Оскільки згаданими рішеннями суду встановлено, що земельна ділянка та домоволодіння, яке на ній збудоване є об'єктом спільної часткової власності і визначено частку кожного із співвласників, то державний акт, виданий відповідачу, який засвідчує його право власності на всю земельну ділянку, слід визнати недійсним і скасувати виходячи з вимог ст. 393 ЦК України, як правовий акт, що порушує права власника.

На підставі наведеного, ст.213-215 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1, що здійснена 31.01.2014 року на власника ОСОБА_3, (РНОКПП НОМЕР_1) та визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно від 31.01.2014 року.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯД №896002 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 2620455500:01:003:0058, площею 0,1159 га в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 243,60 грн. сплаченого судового збору та 300 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий Битківський Л.М.