Вирок

від 25.09.2014 по справі 243/3919/14

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 243/3919/14

Номер провадження № 1-кп/243/308/2014

В И Р О К

Іменем України

« 25» вересня 2014 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Слов`янському міськрайонному суді Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, українця, громадянина України, інваліда ІІІ групи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 03.02.1999 р. Слов`янським міським судом за ст.ст.

206 ч.1, 46-1 КК України до 1 року позбавлення

волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

- 18.12.2002 р. Слов`янським міським судом за ст.ст.

187 ч. 1, 189 ч.3 КК України до 5 років позбавлення

волі;

- 01.02.2007 року Слов`янським міськрайонним судом за ст.ст. 286 ч.2, 71 КК України до 4 років 3 місяців

позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Угода про примирення досягнута під час судового розгляду.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у кримінальному правопорушенні вчиненому за таких обставин:

19 грудня 2013 року приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходилися в приміщенні кафе «Славне місто», розташоване за адресою; м. Слов`янськ, вулиця Юних Комунарів, 79, де за одним із столів вживали спиртні напої. До них за стіл підсів ОСОБА_6

19 грудня 2013 року близько 06 год. 00 хв. між ОСОБА_6 , який знаходився в приміщенні кафе «Славне місто», розташованому за адресою: м. Слов`янськ, вул. Ю. Комунарів 79, та ОСОБА_8 на грунті раптово виниклих неприязних відношень вникла сварка, в ході якої ОСОБА_8 почав підніматися зі стільця, а ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 має намір на спричинення йому тілесних ушкоджень, також піднявся зі стільця, тримаючи в правій руці коньячний бокал. В цей час ОСОБА_9 став утримувати ОСОБА_6 за праву руку. ОСОБА_6 , діючи необережно, зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, намагаючись звільнити свою руку із рук ОСОБА_9 , вирвав праву руку, в якій тримав коньячний бокал, яким необережно наніс один удар у ліве око ОСОБА_8 , чим спричинив останньому травму лівого ока - велику рану повік, проникаюче поранення очного яблука, гіфему, гемофтальм з наявністю стороннього тіла, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, а саме необережне тяжке тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду, 25 вересня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_8 на підставі правил ст. 471 КПК України було укладено угоду про примирення, відповідно до умов якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненому ним кримінальному правопорушенні. Сторони угоди про примирення узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначено покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.

Відповідно до ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які в судовому засіданні йому додатково роз`яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання.

Потерпілий ОСОБА_8 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим та потерпілим як таку, що відповідає вимогам закону та призначити ОСОБА_6 обумовлене в угоді покарання.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд приходить до переконання, що умови угоди від 25 вересня 2014 року про примирення, укладеній між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_8 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст. 128 КК України та приписам ст. 65 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Також у відповідності до положень п.«г» ст.1 Закону України від 8 квітня 2014 року № 1185-VІІ «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами третьої групи.

Як вбачається з довідки МСЕ №235215 від 11.02.1998 року ОСОБА_6 є інвалідом ІІІ групи з дитинства, довідка є безстроковою.

Обставини, що перешкоджають застосуванню амністії, передбачені положеннями статті 8 цього Закону, стосовно ОСОБА_6 судом не встановлені.

В ході судового розгляду кримінального провадження судом обвинуваченому ОСОБА_6 була роз`яснена можливість звільнення його від відбування призначеного судом покарання на підставі п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки він безстроково є інвалідом третьої групи, однак обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні проти цього заперечував.

За таких обставин суд вважає, що відносно ОСОБА_6 не можуть бути застосовані норми Закону України від 8 квітня 2014 року № 1185-VІІ «Про амністію у 2014 році».

Обраний судом відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання слід скасувати.

Заявлений позов Слов`янським міжрайонним прокурором в інтересах Донецької обласної державної адміністрації в особі Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня» про стягнення з ОСОБА_6 понесених витрат на лікування ОСОБА_8 в судовому засіданні повністю доведений та підлягає задоволенню.

Процесуальних витрат у справі немає.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 100, 314, 373, 374, 468, 469, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

Угоду про примирення, укладену 25 вересня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_8 - затвердити.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання засудженому ОСОБА_6 зарахувати термін перебування під вартою з 01 серпня 2014 року по 09 вересня 2014 року включно, всього 40 днів позбавлення волі, із застосуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України, де 1 дню позбавлення волі відповідає 8 годин громадських робіт.

Остаточно призначене покарання засудженому ОСОБА_6 у вигляді двохсот сорока годин громадських робіт - вважати повністю відбутим.

Обраний судом ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання - скасувати.

Позовну заяву Слов`янського міжрайонного прокурора в інтересах Донецької обласної державної адміністрації в особі Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня» задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня» в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 81 коп. на р/р 35423301044366 МФО 834016 УДКС України в Донецької області, ОКПО 20366499.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Запорізької області через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджено угоду, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1