Рішення

від 18.09.2014 по справі 917/1440/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.09.2014р. Справа № 917/1440/14

за позовом Селянського фермерського господарства "Калинова Левада", вул. Миру, 4, с. Недержинщина, Полтавська область, 38733

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 12251,15 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- адвокат

Горошок М.П.- директор

Будьона О.Б. - бухгалтер

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 12251,15 грн., за договором № 15/01-14.01 ксс від 15.01.2014 року, із яких: основний борг - 9500,00 грн., інфляційні - 684,00 грн., 3% річних - 67,15 грн., послуги адвоката - 2000,00 грн.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань 28.08.2014р., 18.09.2014р. (повідомлення про вручення поштових відправлень в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 21.07.2014 року та 28.08.2014р. не виконав.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між селянським (фермерським) господарством "Калинова левада" ( далі - СФГ "Калинова левада", Позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, Відповідач) 15 січня 2014 року був укладений Договір № 15/01-14.01 ксс про надання послуг у виготовленні технічної документації на будівлі та подальшої реєстрації даних будівель, що знаходяться в с. Надержинщина Полтавського район, Полтавської області (далі Договір).

За умовами Договору, Замовник (СФГ "Калинова левада") доручає, а Виконавець ( СФГ ОСОБА_1) приймає на себе надання послуг у виготовленні технічної документації на будівлі та подальшої реєстрації даних будівель, що знаходяться в с. Надержинщина Полтавського район, Полтавської області для СФГ "Калинова левада".

Відповідно до п.1.1. Договору, вартість робіт на надання послуг складає 19 000,00 грн. Після підписання договору та представлення рахунку "Замовник" перераховує на поточний розрахунковий рахунок Виконавця аванс % в розмірі 9 500,00 грн. Після виготовлення технічної документації на будівля ("технічний паспорт") Замовник перераховує на поточний розрахунковий рахунок Виконавця остаточні 50% від загальної суми в розмірі 9 500,00 грн.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що Виконавець передає Замовнику технічну документацію по акту прийому-передачі.

Термін дії контракту - січень-березень (включно) 2014р.

Відповідно до и. 2.2 вищезазначеного Договору № 1 5 01 -14.01 ксс 17 січня 2014 року Замовником було перераховано на поточний рахунок Виконавця аванс 50% в розмірі 9.500 гривень.

Позивач надав суду виписку з Особового рахунку за 17.01.2014р. відповідно до якого СФГ "Калинова левада" перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_1 9 501,00 грн. згідно Договору від 16.01.2014р.

29 квітня 2014 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 направлено претензію, яка залишена останнім без реагування.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не виконав роботи у встановлені у Договорі строки, авансовий платіж в розмірі 9 500,00 грн. не повернув. Дана обставина відповідачем не спростована, акт прийому передачі, відповідно до п..3.1. Договору, не подав.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9 500,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 67,15 грн. 3% річних трьох процентів річних та 684,00 грн. - інфляційних нарахувань, суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9 500,00 грн. основного боргу, 684,00 грн. інфляційних нарахувань та 67,15 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформиаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (наявне в матеріалах справи) та прийняв присягу адвоката України. Відповідно до статті 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

В якості доказів по сплаті вказаних послуг позивачем до матеріалів справи надано Витяг з угоди на представництво інтересів у господарській справі №06/2014 від 28.04.2014 р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 НОМЕР_3 від 27.07.2012р., платіжне доручення №505 від 23.06.2014р. на суму 2 000,00 грн. за складання позовної заяви та ведення справ у суді.

Надані суду докази свідчать про фактичне надання послуг адвоката, пов'язаних з веденням даної справи, тому заявлені до стягнення адвокатські витрати на суму 2 000,00 грн., які фактично сплачені позивачем 23.06.2014 року, задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 826,47 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ПГРУ «Приватбанк», МФО 331401) на користь Селянського (фермерського) господарства «Калинова Левада» (38733, Полтавська область, с.Надержинщина, вул..Миру, буд.12, ідентифікаційний код 22519754, р/р26007160321 у Полтавській філії ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629) - 10251,15 грн.з яких 9500,00 грн. основна заборгованість, 684,00 грн. інфляційні втрати, 67,15 грн. 3 % річних.

3 .Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ПГРУ «Приватбанк», МФО 331401) на користь Селянського (фермерського) господарства «Калинова Левада» (38733, Полтавська область, с.Надержинщина, вул..Миру, буд.12, ідентифікаційний код 22519754, р/р26007160321 у Полтавській філії ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629) - витрати на послуги адвоката в розмірі 2000,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ПГРУ «Приватбанк», МФО 331401) на користь Селянського (фермерського) господарства «Калинова Левада» (38733, Полтавська область, с.Надержинщина, вул..Миру, буд.12, ідентифікаційний код 22519754, р/р26007160321 у Полтавській філії ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629) - витрати на сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2014р.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.