Рішення

від 17.09.2014 по справі 917/1558/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.09.2014р. Справа № 917/1558/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Закупівельне підприємство "Агроконтинент", вул. Зигіна, 29, м. Полтава, 36014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинська птахофабрика", вул. Київська, 4, с. Вікторія, Пирятинський район, Полтавська область, 37044

про стягнення 692 801,44 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Шейніков О.В. - директор;

Попенко А.Я. - бухгалтер;

Бугаєнко А.А. дов.б/н від 04.08.2014 р.

від відповідача: не з'явився /повідомлений належним чином/

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 692 801,44 грн., за договором поставки № 1912-01 від 18.12.2013 року, із яких: основний борг - 477794,10 грн., штрафні санкції - 215007,34 грн.

18.08.2014 року за ( вхідним № 10622 канцелярії суду ) директор Товариства з обмеженою відповідальністю ЗП "Агроконтинент" О.В.Шейніков, подав заяву про забезпечення позову (вих.№ 10 від 18.08.2014 р.) в якій просить суд:

- заборонити ТОВ "Пирятинська птахофабрика" здійснювати дії, щодо відчуження с/г продуктів, що знаходяться в тому числі на складах Товариства;

- накласти арешт на майно (належне на праві власності Товариства) та грошові кошти на відповідних рахунках (відомі рахунки № 26001016849501 в філії "ЦРУ "АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937, № 26004054501906 в ПГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401)/а.с.42-44/.

Суд подане клопотання прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи.

20.08.2014 року за вхідним № 10766 (канцелярії суду) директор Товариства з обмеженою відповідальністю ЗП"Агроконтинент" О.В.Шейніков, подав заяву (вих. № 11 від 20.08.2014 р.) про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову/а.с.45/. Суд подану заяву прийняв до розгляду, розглянув по суті та задовольнив, долучивши до матеріалів справи.

20.08.2014 року за вхідним № 10767(канцелярії суду) директор Товариства з обмеженою відповідальністю ЗП "Агроконтинент" О.В.Шейніков на виконання вимог ухвали суду подав копії документів, всього на 11 аркушах які просить долучити до матеріалів справи /а.с.46-57/. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

22.08.2014 року директор за вхідним № 10887(канцелярії суду) директор Товариства з обмеженою відповідальністю ЗП "Агроконтинент" О.В.Шейніков на виконання ухвали суду подав додаткові документи на 29 аркушах, які просить долучити до матеріалів справи в якості доказів /а.с.59-88/. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, хоч і був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання (поштові повідомлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду від 31.07.2014 року, 18.08.2014 року та 22.08.2014 року не виконав.

В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 року №01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

18 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закупівельне підприємство "Агроконтинент" (ТОВ «ЗП «АГРОКОНТИНЕНТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятинська птахофабрика (ТОВ «ПИРЯТИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА») був укладений Договір поставки №15Т2-01 (далі -Договір).

За умовами Договору, Постачальник (ТОВ "Пирятинська птахофабрика") зобов"язується передати, до 28.12.2013 року, Товар у власність Покупця (ТОВ "ЗП "Агроконтинент"), а Покупець зобов"язується прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, Товаром являється сільськогосподарська продукція, визначена у видаткових накладних. Загальна кількість Товару, що поставляється, визначається шляхом підсумуванням кількості Товару, зазначеного у видаткових накладних або специфікаціях (п.2.2 Договору). Поставка Товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість Товару в кожній партії вказується в видаткових накладних або специфікаціях. На кожну партію Товару Постачальник до моменту здійснення поставки в обов"язковому порядку надає Покупцеві оригінали: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладу, якщо Постачальник - виробник - копію свідоцтва про реєстрацію Постачальника платником за спеціальним режимом сплати ПДВ.

Пунктом 3.5 Договору, визначено, що датою поставки партії Товару вважається дата зазначена в видаткових накладних на Товар.

Ціна Товару, визначена пунктом 4.2 Договору, та становить 1070 грн. за тону. Оплата кожної партії Товару здійснюється на умовах предоплати, за умови отримання всіх документів передбачених п.3.4 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. У призначенні платежу вказується Договір та рахунок-фактура (п.4.3, п.4.4).

Покупцем на виконання умов договору 18.12.2013р. на рахунок Постачальника була перерахована передоплата в розмірі 800000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №371 від 18.12.201Зр.

Постачальником в свою чергу було відвантажено продукцію на загальну суму 22205,90 грн., не поставлено Товар на суму 477794,10 грн.

Вказана заборгованість Позивачем підтверджена первинними бухгалтерськими документами наданими в судові засідання.

27 грудня 2013 року між підприємствами була укладена додаткова угода №1 до даного договору, за якою у разі прострочення здійснення поставки товару відповідно до підпункту 3.2 розділу 3, тобто до 28.12.2013р., Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу штрафні санкції у сумі 45 % від вартості не поставленого товару.

На момент розгляду справи по суті, ТОВ "Пирятинська птахофабрика" товар ТОВ "ЗП "Агроконтинент" не відвантажило.

Позивачем на підставі додаткової угоди до Договору було нараховано штрафні санкції на суму 215 007,34 грн.

Станом на 01.04.2014р. між підприємствами було проведено звірку взаєморозрахунків та складено Акт, відповідно до якого станом на 01.04.2014р. за ТОВ "Пирятинська птахофабрика" рахується заборгованість в розмірі 692 80,44 грн.

03 квітня 2014 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 5 від 03.04.2014р. про сплату заборгованості, яка залишена без належного реагування.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення предоплати за товар, що в подальшому буде поставлено. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України товар, у встановлені у Договорі строки, не поставив. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 477794,10 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладені Додатку №1 до Договору, сторони дійшли згоди щодо стягнення з Відповідача штрафних санкцій у сумі 45 % від вартості не поставленого товару.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 45 % від вартості не поставленого товару в сумі 215 007,34 грн. , суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 692 801,44 грн., в тому числі 477 794,10 грн. - основного боргу та 215007,34 грн. штрафних санкцій підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинська птахофабрика"

(вул. Київська, 4, с. Вікторія, Пирятинський район, Полтавська область, 37044, код ЄДРПОУ 33582021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Закупівельне підприємство "Агроконтинент" (вул. Зигіна, 29, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 38502642) заборгованість в розмірі 692 801,44 грн. з яких основний борг - 477 794,10 грн. та штрафні санкції 215 007,34 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 13 856,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 19.09.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.