Рішення

від 23.09.2014 по справі 923/1299/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 р. Справа № 923/1299/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго", м. Цюрупинськ

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло", м. Херсон

про стягнення 34550 грн. 20 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Сміліченко О.Л., представник, дов. № 45 від 14.08.2014 року;

від відповідача - Чичикало В.Г. представник, дов. № 3 від 08.01.2014 року.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" - 34550 грн. 20 коп., в т.ч.: основного боргу - 29117 грн. 00 коп., втрат від інфляції грошових коштів - 3348 грн. 43 коп., втрат у зв'язку з користуванням боржником чужими коштами - 541 грн. 58 коп., штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань 1543 грн. 19 коп.

Позивач також подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що несвоєчасна оплата наданих йому послуг ним допущена у зв'язку з відсутністю фінансування з місцевого бюджету на здійснення робіт по поточному ремонту зовнішнього освітлення вулиць та світлофорних об'єктів міста, а тому він ці роботи здійснював за власний кошт.

Щодо сплати фінансових санкцій за невиконання зобов'язання по договору КП "Херсонміськсвітло", то у зв'язку з тим, що позивач виконував роботи по реконструкції КТП-753 без договору, строки оплати виконаних робіт не установлені і самі роботи були виконані без укладання договору, про що стверджує позивач в своїй позовній заяві, то відповідно до ст.530 ч.2 ЦК України, яка передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який строк від дня пред'явлення вимоги. Тобто, право на оплату виконаних робіт і нарахування фінансових санкцій у позивача виникло тільки після пред'явлення вимоги (претензії), вих. № 31 від 26.05.2011, а не з січня 2014 року. А укладення самого договору та підписання акту виконаних робіт підтверджує, що ці роботи були виконані. Позивач необґрунтовано нарахував фінансові санкції з січня 2014 і які в повному обсязі задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Господарським судом розглянута заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову та відхиляється за наступних обставин.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивач звертаючись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову єдиною підставою для вжиття таких заходів вказав тривалу затримку по оплаті наданих йому послуг.

У зв'язку з аварійною ситуацією на власних об'єктах енергопостачання комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро променерго" з проханням виконати терміновий ремонт (реконструкцію) КТП-753.

Після попереднього погодження орієнтовної вартості робіт - до 31000 грн., в порядку ліквідації аварійної ситуації ТОВ "Агропроменерго" на умовах підряду виконало усі необхідні відновлювальні роботи у повному обсязі і забезпечило нормальне енергопостачання населення.

У подальшому сторони уклали договір № 33 від 25.12.13р., який розповсюдили на ці виконані роботи.

Згідно акту виконаних робіт за грудень 2013р. вартість виконаних робіт складає 29117грн., строки оплати виконаних робіт вказаним договором не передбачені, а тому відповідач зобов'язаний оплатити відповідно до ст.530 ч.2 ЦК України, яка передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який строк від дня пред'явлення вимоги, а боржник повинен виконати своє зобов'язання на протязі семи днів з дня отримання такої вимоги.

Позивач вимогу направив 26.05.14р. та відповідач не заперечує факту її отримання.

Таким чином відповідач повинен був виконати своє зобов'язання по оплаті наданих йому послуг у строк до 07.06.14р.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За таких умов сума 29117 грн. підлягає стягненню.

Позивачем також заявлено до стягнення втрат від інфляції грошових коштів - 3348 грн. 43 коп., втрат у зв'язку з користуванням боржником чужими коштами - 541 грн. 58 коп.

Господарський суд погоджується з позицією відповідача про те, що право на оплату виконаних робіт і нарахування втрат від інфляції та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України у позивача виникло тільки після пред'явлення вимоги (претензії), вих. № 31 від 26.05.2011, а не з січня 2014 року.

Згідно розрахунку відповідача втрати від інфляції складають 407 грн. 63 коп., а 3% річних - 179 грн. 07 коп. та підлягають стягненню у розмірі вказаних сум, тобто в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач також просить стягнути штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань у сумі 1543 грн. 19 коп. Із аналізу розрахунку позивача вбачається, що це фактично пеня за прострочення платежу.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Договором № 33 від 25.12.13р. розмір пені не передбачений, а тому сума 1543 грн. 19 коп. задоволненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло", м. Херсон, вул. Фонтанна, 17, код ЄДРПОУ - 31134534, р/р № 26003010864144 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 300023, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго", м. Цюрупинськ Херсонської області, вул. Ракитна, 16, код ЄДРПОУ - 02782001, р/р № 26001166822 в АО "РФ Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, основного боргу - 29117 грн. 00 коп., втрат від інфляції грошових коштів у сумі 407 грн. 63 коп., 3% річних - 179 грн. 07 коп. та 1570 грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У задоволенні суми 4847 грн. 10 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2014 року

Суддя З.В. Клепай