Рішення

від 23.09.2014 по справі 927/1385/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

23 вересня 2014 року Справа № 927/1385/14

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР",

юридична адреса: пр-т. Возз"єднання, 7-А, м. Київ, 02160;

місцезнаходження: пр-т Возз"єднання, 15, офіс 505, м. Київ, 02160

відповідач: приватне підприємство "УКР-АГРОТРАНС",

вул. Калініна, 87, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500

предмет спору: про стягнення 55481,32 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Циба В.К., довіреність №485 від 27.11.2013 року, представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР" подано позов про стягнення з відповідача - приватного підприємства "УКР-АГРОТРАНС" 40063,13 грн. штрафу у розмірі 25% від суми заборгованості; 7940,10 грн. пені; 1688,04 грн. 3% річних та 5752,19 грн. інфляційних втрат, за неналежне виконання умов договору №74 поставки нафтопродуктів від 07.02.2013 року та додаткових угод до договору поставки №74 від 07.02.2013 року.

В поданих письмових поясненнях про стягнення заборгованості (неустойки) за поставлений товар, позивач зазначив про те, що на виконання додаткової угоди №57 від 23.10.2013 року до договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, сторонами було погоджено строк оплати нафтопродуктів до 25.10.2013 року, але у зв"язку з погашенням заборгованості за отримані нафтопродукти із запізненням майже на місяць, відповідачу були нараховані штрафні санкції. На виконання додаткової угоди №91 від 03.01.2014 року строк оплати нафтопродуктів до 09.01.2014 року. У зв"язку з прострочкою, позивачем нараховано штрафні санкції за період з 09.01.2014 року по 16.07.2014 року. На виконання додаткової угоди №92 від 12.01.2014 року строк оплати нафтопродуктів до 15.01.2014 року. У зв"язку з прострочкою, позивачем нараховано штрафні санкції за період з 15.01.2014 року по 16.07.2014 року. Також позивачем надано уточнений розрахунок пені та 3% річних.

Ухвалою суду від 16.09.2014 року, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних та відповідно стягнення з відповідача 40063,13 грн. штрафу у розмірі 25% від суми заборгованості; 7969,67 грн. пені; 1696,23 грн. 3% річних та 5752,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 00398740 від 17.09.2014 року, але повноважного представника в судове засідання 23.09.2014 року не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 16.09.2014 року суду не надав.

До початку судового засідання, через канцелярію суду, від відповідача надійшов відзив на позов з доданими до нього документами, в якому відповідач просить суд розглядати справу без участі повноважного представника. Відзив на позов з доданими до нього документами прийнято до розгляду та залучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2014 року надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Також представником позивача подано письмове клопотання №332 від 22.09.2014 року про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. В поданому клопотанні позивачем зазначено, що оплата за нафтопродукти ПП «Укр-Агротранс» від 31.03.2014 року на суму 55400,00 грн. проводилась не згідно акту звірки (як зазначалось у платіжному документі №116 від 31.03.2014 року), а по договору №74 від 07.02.2013 року по наступним рахункам, а саме: по рахунку на оплату №Ц1546 від 19.12.2013 року на суму 41765,75 грн. оплата проведена 31.03.2014 року на суму 30175,75 грн.; по рахунку на оплату №Ц1556 від 22.12.2013 року на суму 1108,00 грн. оплата проведена 31.03.2014 року на суму 1108,00 грн.; по рахунку на оплату №Ц1569 від 24.12.2013 року на суму 41765,75 грн. оплата проведена 31.03.2014 року на суму 24116,25 грн.

Проти розгляду справи без участі повноважного представника відповідача представник позивача не заперечував.

Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без участі його повноважного представника, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 16.09.2014 року, сторони були повідомлені, що не з»явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.09.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Суд за відсутності повноважного представника відповідача оголосив відзив на позов, поданий відповідачем, в якому відповідач підтвердив прострочку оплати заборгованості, проте наголосив, що основна заборгованість оплачена відповідачем повністю, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додано до матеріалів справи. Щодо нарахування пені та штрафу заперечує, посилаючись на те, що їх розмір є надмірно великим, і на момент подачі позову до суду заборгованість відповідачем погашена повністю. Крім того, відповідач вказує на те, що накладення на сільськогосподарське підприємство штрафних санкцій в розмірі 55443,46 грн. є порушенням принципу розумності та справедливості та враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача та скрутне економічне становище в країні просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу та пені) до 5000,00 грн.

Представник позивача проти зменшення суми штрафних санкцій заперечував. Посилаючись на те, що у зв»язку із зміною курсу долара, значно збільшилась і вартість паливно-мастильних матеріалів.

В судовому засіданні 23.09.2014 року судом було оголошено перерву до 15:00.

Після оголошеної перерви суд продовжив розгляд справи по суті.

Представником позивача подано письмову заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій у зв»язку з уточненням суми розрахунків 3% річних та пені позивач просить суд стягнути з відповідача 7951,75 грн. пені; 1690,81 грн. 3% річних; 40063,13 грн. 25% штрафу та 5752,19 грн. інфляційних. Всього 55457,88 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 7951,75 грн. пені; 1690,81 грн. 3% річних; 40063,13 грн. 25% штрафу та 5752,19 грн. інфляційних приймається до розгляду судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Приймаючи до уваги, що позивачем в судовому засіданні 16.09.2014 року було подано заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних (відповідно до стягнення 7969,67 грн. пені; 1696,23 грн. 3% річних, 40063,13 грн. штрафу 25% та 5752,19 грн. інфляційних втрат), а в судовому засіданні 23.09.2014 року заяву про зменшення позовних вимог в частині пені та 3% річних (відповідно до стягнення 7951,75 грн. пені; 1690,81 грн. 3% річних; 40063,13 грн. 25% штрафу та 5752,19 грн. інфляційних втрат), які були прийняті судом до розгляду, суд розглядає справу з урахуванням поданих позивачем заяв.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.02.2013 року між ТОВ «Строй Центр» (постачальник) та ПП «Укр-Агротранс» (покупець) було укладено договір №74 поставки нафтопродуктів.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, постачальник (позивач) взяв на себе зобов»язання у відповідності із замовленням передавати партіями у власність покупцю (відповідачу) нафтопродукти (товар), а покупець (відповідач) зобов»язується приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього.

Істотними умовами договору, згідно п. 1.2. договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, є кількість, асортимент, ціна (вартість) та умови поставки товару, які узгоджуються сторонами шляхом укладання (підписання) письмових додатків до цього договору по кожній окремій товарній поставці (товарній партії) продукції в рамках цього договору. Додатки (додаткові угоди) до цього договору становлять його невід»ємну частину з моменту підписання їх уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п.10.3. договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 року, а в частині виконання зобов»язань до повного виконання сторонами своїх зобов»язань. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

Зі змісту договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року вбачається, що за юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 3.1., 3.2. договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, встановлено, що покупець зобов»язується оплатити товар згідно умов визначених в додаткових угодах договору. В разі проведення поставки товару без підписання додаткової угоди (за усним/письмовим замовленням), на дану партію товару покупець зобов»язаний провести розрахунок 100% передоплати.

Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, якщо інше не передбачено в додаткових угодах до договору. У випадку неотримання від постачальника рахунку оплата проводиться протягом 2 банківських днів по реквізитах вказаних у договорі.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, позивачем за період з 25.10.2013 року по 12.01.2014 року було поставлено нафтопродукти на загальну суму 968594 грн., а саме:

- згідно видаткової накладної №Ц2650 від 23.10.2013 року на суму 42547,50 грн.; по додатковій угоді №57 від 23.10.2013 року строк оплати до 25.10.2013 року; рахунок на оплату №Ц939 від 23.10.2013 року на суму 42547,50 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2682 від 01.11.2013 року на суму 22509,00 грн.; по додатковій угоді №58 від 01.11.2013 року - оплата 01.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц971 від 01.11.2013 року на суму 22509,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2683 від 01.11.2013 року на суму 42227,25 грн.; по додатковій угоді №59 від 01.11.2013 року - оплата 01.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц972 від 01.11.2013 року на суму 42227,25 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2693 від 01.11.2013 року на суму 1524,00 грн.; по додатковій угоді №60 від 01.11.2013 року - оплата 01.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц979 від 01.11.2013 року на суму 1524,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2748 від 01.11.2013 року на суму 45201,00 грн.; по додатковій угоді №61 від 01.11.2013 року - оплата 01.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1049 від 01.11.2013 року на суму 45201,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2785 від 02.11.2013 року на суму 44469,00 грн.; по додатковій угоді №62 від 01.11.2013 року - оплата 05.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1084 від 01.11.2013 року на суму 44469,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2798 від 03.11.2013 року на суму 2174,00 грн.; по додатковій угоді №62/1 від 03.11.2013 року - оплата 06.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1095 від 03.11.2013 року на суму 2174,00 грн.

- згідно видаткових накладних №Ц2808 від 04.11.2013 року на суму 42547,50 грн. та №Ц2805 від 04.11.2013 року на суму 42547,50 грн.; по додатковій угоді №63 від 04.11.2013 року - оплата до 08.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1102 від 04.11.2013 року на суму 85095,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2873 від 07.11.2013 року на суму 45567,00 грн.; по додатковій угоді №64 від 07.11.2013 року - оплата до 14.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1155 від 07.11.2013 року на суму 45567,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2875 від 08.11.2013 року на суму 23149,50 грн.; по додатковій угоді №65 від 08.11.2013 року - оплата до 15.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1159 від 08.11.2013 року на суму 23149,50 грн.

- згідно видаткових накладних №Ц2907 від 10.11.2013 року на суму 1202,00 грн. та №Ц2908 від 11.11.2013 року на суму 3906,00 грн.; по додатковій угоді №66 від 10.11.2013 року - оплата до 15.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1177 від 10.11.2013 року на суму 5108,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2930 від 11.11.2013 року на суму 22234,50 грн.; по додатковій угоді №67 від 11.11.2013 року - оплата до 15.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1216 від 11.11.2013 року на суму 22234,50 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц2959 від 13.11.2013 року на суму 45567,00 грн.; по додатковій угоді №68 від 13.11.2013 року - оплата до 19.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1228 від 13.11.2013 року на суму 45567,50 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3007 від 17.11.2013 року на суму 2100,00 грн.; по додатковій угоді №69 від 16.11.2013 року - оплата до 21.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1261 від 16.11.2013 року на суму 2100,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3020 від 18.11.2013 року на суму 22263,00 грн.; по додатковій угоді №70 від 18.11.2013 року - оплата до 21.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1278 від 18.11.2013 року на суму 22263,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3037 від 19.11.2013 року на суму 43983,00 грн.; по додатковій угоді №71 від 19.11.2013 року - оплата до 22.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1294 від 19.11.2013 року на суму 43983,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3096 від 24.11.2013 року на суму 5526,00 грн.; по додатковій угоді №72 від 24.11.2013 року - оплата до 27.11.2013 року; рахунок на оплату №Ц1337 від 24.11.2013 року на суму 5526,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3101 від 01.12.2013 року на суму 43983,00 грн.; по додатковій угоді №73 від 01.12.2013 року - оплата до 03.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1346 від 01.12.2013 року на суму 43983,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3148 від 02.12.2013 року на суму 43983,00 грн.; по додатковій угоді №74 від 01.12.2013 року - оплата до 03.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1390 від 01.12.2013 року на суму 43983,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3161 від 02.12.2013 року на суму 43983,00 грн.; по додатковій угоді №75 від 02.12.2013 року - оплата до 05.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1403 від 02.12.2013 року на суму 43983,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3177 від 02.12.2013 року на суму 4638,00 грн.; по додатковій угоді №79 від 02.12.2013 року - оплата до 06.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1413 від 02.12.2013 року на суму 4638,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3183 від 02.12.2013 року на суму 45069,00 грн.; по додатковій угоді №78 від 02.12.2013 року - оплата до 05.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1417 від 02.12.2013 року на суму 45069,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3210 від 03.12.2013 року на суму 22896,50 грн.; по додатковій угоді №80 від 03.12.2013 року - оплата до 06.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1436 від 03.12.2013 року на суму 22896,50 грн.

- згідно видаткових накладних №Ц3236 від 05.12.2013 року на суму 41765,75 грн. та №Ц3237 від 05.12.2013 року на суму 44707,00 грн.; по додатковій угоді №81 від 05.12.2013 року - оплата до 10.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1467 від 05.12.2013 року на суму 86472,75 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3262 від 08.12.2013 року на суму 1050,00 грн.; по додатковій угоді №82 від 08.12.2013 року - оплата до 12.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1480 від 08.12.2013 року на суму 1050,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3278 від 11.12.2013 року на суму 20091,00 грн.; по додатковій угоді №83 від 11.12.2013 року - оплата до 16.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1494 від 11.12.2013 року на суму 20091,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3309 від 15.12.2013 року на суму 1258,00 грн.; по додатковій угоді №84 від 15.12.2013 року - оплата до 18.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1523 від 15.12.2013 року на суму 1258,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3326 від 18.12.2013 року на суму 42082,50 грн.; по додатковій угоді №85 від 18.12.2013 року - оплата до 23.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1539 від 18.12.2013 року на суму 42082,50 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3332 від 19.12.2013 року на суму 41765,75 грн.; по додатковій угоді №86 від 19.12.2013 року - оплата до 24.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1546 від 19.12.2013 року на суму 41765,75 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3344 від 22.12.2013 року на суму 1108,00 грн.; по додатковій угоді №87 від 22.12.2013 року - оплата до 25.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1556 від 22.12.2013 року на суму 1108,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3359 від 24.12.2013 року на суму 41765,75 грн.; по додатковій угоді №88 від 24.12.2013 року - оплата до 27.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1569 від 24.12.2013 року на суму 41765,75 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3398 від 29.12.2013 року на суму 3006,00 грн.; по додатковій угоді №89 від 29.12.2013 року - оплата до 31.12.2013 року; рахунок на оплату №Ц1599 від 29.12.2013 року на суму 3006,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3410 від 30.12.2013 року на суму 274,50 грн.; по додатковій угоді №89-1 від 30.12.2013 року - оплата до 09.01.2014 року; рахунок на оплату №Ц1608 від 30.12.2013 року на суму 274,50 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц3414 від 31.12.2013 року на суму 447,50 грн.; по додатковій угоді №89-2 від 31.12.2013 року - оплата до 09.01.2014 року; рахунок на оплату №Ц1611 від 31.12.2013 року на суму 447,50 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц7 від 03.01.2014 року на суму 22755,00 грн.; по додатковій угоді №90 від 03.01.2014 року - оплата до 09.01.2014 року; рахунок на оплату №Ц4 від 03.01.2014 року на суму 22755,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц12 від 03.01.2014 року на суму 183,00 грн.; по додатковій угоді №91 від 03.01.2014 року - оплата до 09.01.2014 року; рахунок на оплату №Ц9 від 03.01.2014 року на суму 183,00 грн.

- згідно видаткової накладної №Ц45 від 12.01.2013 року на суму 537,00 грн.; по додатковій угоді №92 від 12.01.2013 року - оплата до 15.01.2014 року; рахунок на оплату №Ц36 від 12.01.2014 року на суму 537,00 грн.

Факт отримання відповідачем нафтопродуктів підтверджується довіреностями на отримання від ТОВ «Строй Центр» паливно-мастильних матеріалів, виданих на ім'я ОСОБА_2: №248, 254, 256 від 01.11.2013 року, №257 від 04.11.2013 року, №260 від 07.11.2013 року, №264 від 08.11.2013 року, №266 від 13.11.2013 року, №269 від 15.11.2013 року, №271 від 19.11.2013 року, №277 від 01.12.2013 року, №285 від 02.12.2013 року, №296 від 06.12.2013 року, №300 від 11.12.2013 року, №302 від 13.12.2013 року, №307 від 18.12.2013 року, №310 від 22.12.2013 року, №312 від 24.12.2013 року, №318 від 29.12.2013 року, №1 від 03.01.2013 року; № 291 від 05.12.2013 року, №308 від 19.12.2013 року, виданої на ім»я ОСОБА_3, копії яких додано до матеріалів справи.

Додатковими угодами до договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року сторонами погоджено найменування, кількість та вартість нафтопродуктів, які передаються постачальником покупцю, а також умови оплати.

Таким чином, факт поставки позивачем нафтопродуктів на суму 968594 грн. та отримання їх відповідачем підтверджується вищевказаними видатковими накладними, довіреностями на отримання нафтопродуктів, виставленими позивачем рахунками на оплату, які відповідач зобов»язаний оплатити на умовах та в строки, передбачені додатковими угодами до договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.4. договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали, відповідач свої зобов»язання щодо оплати отриманих нафтопродуктів станом на 09.02.2014р. виконав частково та здійснив оплату лише в сумі 808341 грн., що підтверджується наданим позивачем до матеріалі справи виписками з його рахунку та копіями платіжних доручень, доданими відповідачем до матеріалі справи. Станом на 09.02.2014 року, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені нафтопродукти становила 160252,50 грн. і прострочка оплати склала більше 15 днів.

16.06.2014 року позивачем листом вих.№ 179 було направлено на адресу відповідача претензію №1 з проханням оплати заборгованості в сумі 112084 грн. 70 коп. до 20.06.2014 року. Також у вказаній претензії позивач зазначив про те, що в разі не проведення оплати заборгованості будуть застосовані штрафні санкції. Дана претензія була отримана представником відповідача Марусенко 19.06.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №00357424, копія якого додана до матеріалів справи.

22.07.2014 року позивачем листом вих.№ 424 було направлено відповідачу повторно претензію №2 про сплату заборгованості разом з штрафними санкціями.

Як вбачається із матеріалів справи та наданих позивачем розрахунків, відповідачем лише станом на 17.07.2014 року було повністю здійснено оплату за поставлену нафтопродукти згідно договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року.

Відповідно до ч.1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із аналізу наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що в період з 25.10.2014 року по 17.07.2014р. (дати повного погашення заборгованості), відповідачем була допущена прострочка виконання взятих на себе зобов»язань щодо оплати отриманих нафтопродуктів, у строки зазначені в додаткових угодах.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 7951,75 грн. пені за період з 25.10.2013 року по 16.07.2014 року, а також штраф у сумі 40063,13 грн., які розраховані відповідно до п.п. 6.4., 6.5. договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року.

Відповідно до п. 6.4. договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року, у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору, без обмеження шестимісячним або іншим строком нарахування та стягнення пені визначеного чинним законодавством України.

Пунктом 6.5. договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року також передбачено, що у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов»язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, не пізніше 20 календарних днів після дати прострочення проведення таких розрахунків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України ).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України .

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011.

Оскільки судом встановлено, що станом на 09.02.2014 року, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені нафтопродукти становила 160252,50 грн. і прострочка склала більше 15 днів, а тому позивачем правомірно нарахований, відповідно до п. 6.5 договору, штраф в сумі 40063 грн. 13 коп., від суми боргу в розмірі 160252,50 грн., який існував станом на 09.02.2014р.

Також обґрунтовано нарахована позивачем пеня в сумі 7951 грн. 75 коп. за період прострочки з 25.10.2013р. по 16.07.2014р. за несвоєчасну оплату нафтопродуктів, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятих на себе зобов»язань щодо оплати поставлених нафтопродуктів, і п. 6.4 договору визначено, що пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору, без обмеження шестимісячним або іншим строком нарахування та стягнення пені визначеного чинним законодавством, що не протирічить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1690,81 грн. за період з 25.10.2013 року по 16.07.2014 року та 5752,19 грн. інфляційних за період з березня 2014 року 16 липня 2014 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих нафтопродуктів, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані 3% річних в сумі 1690,81 грн. за період з 25.10.2013 року по 16.07.2014 року та 5752,19 грн. інфляційних за період з березня 2014 року - 16 липня 2014 року.

Заперечення відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій (штрафу та пені) до 5000,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 3 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов"язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, недодержання своїх обов'язків боржником не є дією непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, внаслідок якої боржник може бути звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (стаття 617 Цивільного кодексу України, частина друга статті 218 Господарського кодексу України), а також не впливає на обов'язок боржника виконувати свої договірні зобов'язання перед позивачем та відповідно не виключають його вини у виникненні заборгованості.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду належних доказів, які підтверджують тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, відсутність грошових коштів на рахунках та іншого майна для погашення заборгованості, а також доказів, які підтверджують, що сума штрафу та пені є надмірно великими у порівнянні із збитками кредитора (позивача). Наявність у відповідача фінансових зобов»язань по договорах фінансового лізингу, на які посилається відповідач, не звільняє його від обов»язку своєчасних розрахунків, зокрема по спірному договору поставки нафтопродуктів №74 від 07.02.2013 року та додатковим угодам до нього,.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отримані нафтопродукти своєчасно в повній сумі не розрахувався, вимоги позивача по суті не оспорив і на вимогу суду не надав контррозрахунків штрафу, пені, річних та інфляційних, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 40063,13 грн. штрафу; 7951,75 грн. пені; 1690,81 грн. 3% річних; 5752,19 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 216, 217, 218, 224, 225, 226, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "УКР-АГРОТРАНС", вул. Калініна, 87, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500 (р/р 26004123121701 в ПАТ «АКБ Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 35541647) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР", юридична адреса: пр-т. Возз"єднання, 7-А, м. Київ, 02160; місцезнаходження: пр-т Возз"єднання, 15, офіс 505, м. Київ, 02160 (р/р 26007013000853 Банк АТ «Сбербанк Росії» м. Київ, МФО 320627, код ЄДРПОУ 35823120) 40063,13 грн. штрафу; 7951,75 грн. пені; 1690,81 грн. 3% річних; 5752,19 грн. інфляційних втрат та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 26.09.2014 року.

Суддя Л.М. Лавриненко

.