Рішення від 22.09.2014 по справі 910/16165/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16165/14 22.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16165/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.М.", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехзабезпечення", м. Київ,

про стягнення 62 759,42 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Клименко О.В. (довіреність від 01.09.2014 б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.В.М." (далі - ТОВ "С.В.М.") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехзабезпечення" (далі - ТОВ "Будтехзабезпечення") 62 759,42 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 15.11.2012 № 01/122 (далі - Договір), з яких: 18 731 грн. 3% річних та 44 028,42 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 відкладено розгляд справи на 22.09.2014 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 22.09.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал. Разом з тим, до матеріалів справи долучено конверти повернення з адрес ТОВ "Будтехзабезпечення" з відмітками поштового відділення: причина повернення - «за закінченням встановленого строку зберігання» та «вибули».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 22.09.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.11.2012 ТОВ "С.В.М." (постачальник) і ТОВ "Будтехзабезпечення" (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати обладнання виробничо-технічного призначення (товар) відповідно до виставлених рахунків постачальника та підписаних сторонами видаткових накладних (пункт 1.1 Договору);

- вартість товару визначається в рахунках-фактурах постачальника (пункт 2.1 Договору);

- протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних на товар покупець сплачує вартість такого товару, визначеному у видатковій накладній (пункт 2.2 Договору);

- Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє протягом одного календарного року (пункт 9.1 Договору).

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2013 у справі №910/4509/13 стягнуто з ТОВ "Будтехзабезпечення" на користь ТОВ "С.В.М." з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у сумі 399 000 грн. та судовий збір у сумі 7 980 грн.

На виконання вказаного рішення суду 26.04.2013 видано наказ; 30.04.2013 ТОВ "С.В.М." подано заяву до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, в результаті чого старшим державним виконавцем Красуцьким Антоном Борисовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.04.2013 ВП №37837149; під час виконавчого провадження було встановлено, що за відповідачем обліковуються рахунки, на які накладено арешт і частково стягнуто борг у сумі 42 404,52 грн. на підставі розпорядження від 15.01.2014 № 27837149/Б-2.

Згідно з частиною другою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами даної справи підтверджено, що на підставі розпорядження від 15.01.2014 № 27837149/Б-2 з ТОВ "Будтехзабезпечення" частково стягнуто борг у сумі 42 404,52 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №0-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» зазначено, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183).

Згідно з пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (далі - постанова пленуму) інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць (пункт 3.2 постанови пленуму).

За приписами пункту 4.1 постанови пленуму встановлено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд України у постанові від 20.12.2010 № 10/25, правова позиція в якій є обов'язковою для застосування господарськими судами України згідно з приписами статті 111 28 ГПК України, зазначив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Оскільки під час виконавчого провадження 15.01.2014 з рахунку відповідача було стягнуто 42 404,52 грн., то в період з 29.11.2012 по 15.01.2014 сума заборгованості, з якої має вираховуватися 3% річних та втрати від інфляції становить 399 000 грн., а в період з 16.01.2014 по 11.07.2014 (дата підписання позовної заяви) сума заборгованості становить 356 595,48 грн. (399 000 грн. - 42 404,52 грн.). Відповідач своїх зобов'язань не виконав, належної до сплати суми коштів, що складає 399 000 грн., позивачу не сплатив.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних на загальну суму 18 731 грн., а саме: 13 544 грн. з 29.11.2012 по 15.01.2014 та 5 187 грн. з 16.01.2014 по 11.07.2014.

Судом перевірено розрахунок ТОВ "С.В.М." 3% річних і встановлено повну відповідність здійсненого розрахунку вимогам статті 625 ЦК України, а тому стягненню з ТОВ "Будтехзабезпечення" підлягає 18 731 грн. 3% річних за розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з ТОВ "Будтехзабезпечення" 44 028,42 грн. втрат від інфляції.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що розрахунок суми втрат від інфляції неправильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 43 234,89 грн. за розрахунком суду; в частині стягнення 793,53 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання не з'являвся, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав. За таких обставин позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехзабезпечення» (03118, м. Київ, пр-кт Червонозоряний, 115; ідентифікаційний код 37816293) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.М.» (03126, м. Київ, вул. Качалова, 3; ідентифікаційний код 24377815): 18 731 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 3% річних; 43 234 (сорок три тисячі двісті тридцять чотири) грн. 89 коп. втрат від інфляції та 1 803 (одну тисячу вісімсот три) грн. 90 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2014.

Суддя О. Марченко