Рішення

від 22.09.2014 по справі 910/16106/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16106/14 22.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16106/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «КОНСАЛ», м. Київ,

про стягнення 20 859,41 грн.,

за участю представників:

позивача - Резвової О.В. (довіреність від 29.08.2014 б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (далі - ТОВ «АТЛ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «КОНСАЛ» (далі - ТОВ «БМК «КОНСАЛ»): 15 000 грн. основного боргу, що утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 20.05.2013 № 02/05-13 (далі - Договір); 354,44 грн. 3 % річних; 1 004,97 грн. пені та 4 500 грн. штрафу, а всього 20 859,41 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 порушено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2014 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 22.09.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; вимоги ухвал суду від 06.08.2014 та від 28.08.2014 не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Вказані ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал. До матеріалів справи долучено конверт повернення з адреси відповідача з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», хоча витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що місцезнаходженням відповідача є: 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, б. 45, офіс 307.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.09.2014 без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.05.2013 ТОВ «АТЛ» (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «КБЛ», правонаступником якої є ТОВ «БМК «КОНСАЛ» (орендар), укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 30 кв.м., які знаходяться на другому поверсі будівлі та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 36, корп. Б, приміщення № 201 (пункт 2.1 Договору);

- передача орендованих приміщень оформлюється актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору та підставою для початку нарахування орендної плати (пункт 3.1 Договору);

- розмір орендної плати за користування орендованими приміщеннями становить 125 грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ 20,83 грн. Загальний розмір орендної плати за користування орендованими приміщеннями складає 3 750 грн., в тому числі ПДВ 625 грн., та включає в себе плату за користування площами загального користування (пункт 4.1 Договору);

- орендна плата за користування орендованими приміщеннями нараховується починаючи з дати підписання сторонами акта приймання-передачі. При поверненні орендованих приміщень орендодавцю останнім днем оплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 4.4 Договору);

- орендна плата сплачується орендарем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа розрахункового місяця. На суму орендної плати за кожен календарний місяць орендодавець виставляє рахунок-фактуру до п'ятого числа розрахункового місяця. Орендодавець надає орендарю акт приймання-передачі послуг оренди. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного у Договорі, незалежно від факту одержання ним рахунків про сплату. При неотриманні орендарем рахунків орендна плата нараховується та сплачується орендарем самостійно у терміни, передбачені Договором (пункт 4.5 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.05.2015, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами зобов'язань, визначених Договором (пункт 8.1 Договору).

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

20.05.2013 сторонами було оформлено та підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення, за яким позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди у користування.

За період з травня 2013 року по липень 2013 року відповідач перерахував позивачу орендну плату у сумі 8 951,60 грн. (07.06.2013 у сумі 1 451,60 грн.; 07.06.2013 у сумі 3 750 грн. та 05.07.2013 у сумі 3 750 грн.).

Відповідач не перераховував орендну плату за період з серпня 2013 року по листопад 2013 року, внаслідок чого виник борг у сумі 15 000 грн.

30.11.2013 ТОВ «БМК «КОНСАЛ» повернуло ТОВ «АТЛ» нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення № 2, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

ТОВ «БМК «КОНСАЛ» суму заборгованості в добровільному порядку не сплатило, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 15 000 грн. боргу є обґрунтованими.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 354,44 грн. 3% річних, 4 500 грн. штрафу та 1 004,97 грн. пені.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд погоджується з визначеним позивачем періодом прострочення для нарахування 3% річних, а саме з 21.08.2013 до 22.07.2014, оскільки відповідно до пункту 4.5 Договору відповідач має сплачувати орендну плату щомісячно до 20 числа. Таким чином, прострочення виконання вказаного зобов'язання почалося з 21.08.2013.

Так, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він неправильний, проте здійснення судом перерахунку такої суми фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду 3 % річних становить 357,54 грн.).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог у частині вимог про стягнення 3 % річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 354,44 грн. 3% річних.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку несвоєчасної сплати орендарем орендної плати, орендар на вимогу орендодавця, сплачує йому пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла у період прострочення, за кожний день такого прострочення.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 Договору встановлено, що крім зазначеної у пункті 7.1 Договору пені, до орендаря на вимогу орендодавця застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань, а саме: у випадку затримки платежів на 21 і більше календарних днів орендар додатково зобов'язаний на вимогу орендодавця сплатити штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від суми простроченого грошового зобов'язання.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки штрафу та пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунки неправильні в частині нарахування пені (позивач нарахував пеню у сумі 1 004,97 грн., за розрахунком суду пеня складає 1 004,79 грн.), а тому стягненню підлягає 4 500 грн. штрафу та 1 004,79 грн. пені.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «КОНСАЛ» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 45, офіс 307; ідентифікаційний код 38672670) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36; ідентифікаційний код 32312185): 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. боргу; 1 004 (одну тисячу чотири) грн. 79 коп. пені; 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 44 коп. 3 % річних; 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2014.

Суддя О. Марченко