Рішення

від 22.09.2014 по справі 910/16119/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16119/14 22.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16119/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтерекспедиція», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Елопласт», м. Київ,

про стягнення 3 650 грн.,

за участю представників:

позивача - Павленка О.Є. (довіреність від 27.08.2014 б/н);

Хоботні С.В. (довіреність від 27.08.2014 б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінтерекспедиція» (далі - ТОВ «Укрінтерекспедиція») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Елопласт» (далі - ТОВ «Елопласт») 3 650 грн. заборгованості, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування від 21.02.2013 №675 (далі - Договір).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 порушено провадження у справі.

Представники позивача у судовому засіданні 22.09.2014 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

У судове засідання 22.09.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; вимоги ухвал суду від 06.08.2014 та від 28.08.2014 не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Вказані ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.09.2014 без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.02.2013 ТОВ «Укрінтерекспедиція» (експедитор) і ТОВ «Елопласт» (клієнт) укладено Договір, за умовами якого:

- експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу по території України (пункт 1.1 Договору);

- експедитор зобов'язався точно виконувати умови Договору у відповідності з отриманою від клієнта інформацією, пов'язаною з організацією перевезення вантажу, і за маршрутом, узгодженим сторонами у заявці, яка є невід'ємною частиною Договору (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору);

- клієнт зобов'язався подавати експедитору заявку відповідно до додатку № 2 не пізніше 12 години дня, що передує дню перевезення (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору);

- розрахунки між клієнтом та експедитором здійснюються відповідно до Договору, чинного законодавства та нормативно-правових актів України (пункт 3.1 Договору);

- розмір плати за виконання транспортних та експедиційних послуг, а також за інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, і строки розрахунків визначаються сторонами в додатку № 1, чи при погодженні умов перевезення письмовими повідомленнями (факсом, електронною поштою тощо), які є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.2 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє один рік (пункт 7.1 Договору).

Сторонами було підписано додаток № 1 до Договору (далі - Додаток № 1), в якому було викладено таке:

- розмір плати за транспортні, експедиторські та інші послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажу, узгоджуються сторонами у кожному конкретному випадку і підтверджуються заявкою клієнта (пункт 1 Додатку № 1);

- клієнт здійснює оплату рахунків експедитора за надані послуги в розмірі, узгодженому в заявці протягом 2 (двох) діб з моменту розвантаження автомобіля (пункт 2 Додатку № 1).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частиною тринадцятою статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

09.12.2013 відповідач надіслав позивачу заявку № 1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якої: маршрут визначено з м. Дніпродзержинськ (Україна) до м. Армянська (Україна); дата завантаження - 10.12.2013; вартість перевезення становить 3 650 грн.

ТОВ «Укрінтерекспедиція» надало послуги з перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 10.12.2013 № ЗТН00006977.

19.12.2013 позивач виставив відповідачу рахунок № 10482 на суму 3 650 грн. та оформив акт приймання-передачі виконаних транспортно-експедиційних послуг № 10482.

ТОВ «Елопласт» рахунок не оплатило та акт приймання-передачі виконаних транспортно-експедиційних послуг не підписало.

25.04.2014 позивач надіслав відповідачу претензію з пропозицією сплатити борг за транспортно-експедиторські послуги на суму 3 650 грн.

Позивач зазначає, що відповідач надав відповідь, в якій повідомив, що не має документів для розгляду вказаної претензії.

05.05.2014 ТОВ «Укрінтерекспедиція» надіслало ТОВ «Елопласт» листом копії таких документів: договору транспортного експедирування від 21.02.2013 № 675; заявки від 09.12.2013 № 1; рахунку від 19.12.2013 № 10482 на оплату послуги; товарно-транспортної накладної від 10.12.2013 № ЗТН00006977 та податкової накладної від 19.12.2013 № 497.

Відповідач надіслав позивачу лист від 12.05.2014 № 12.05-2, в якому зазначив, що автомобіль позивача поїхав з місця завантаження, не дочекавшись повного завантаження, внаслідок чого ТОВ «Елопласт» понесло додаткові витрати, а тому вартість послуг має бути переглянута сторонами. Проте викладені відповідачем у вказаному листі обставини документально не підтверджені.

Крім того, в заявці від 09.12.2013 № 1 в графі «назва та вага вантажу» зазначено лише «будівельні матеріали», а товарно-транспортна накладна оформлена вантажовідправником належним чином і не містить відмітки про завантаження не в повному обсязі.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 650 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елопласт» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86; ідентифікаційний код 34716498) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтерекспедиція» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 23; ідентифікаційний код 32734850): 3 650 (три тисячі шістсот п'ятдесят) грн. боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2014.

Суддя О. Марченко