Ухвала

від 26.09.2014 по справі 823/2920/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Черкаси

26 вересня 2014 року Справа № 823/2920/14

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову, поданого Черкаською обласною державною адміністрацією до релігійної громади «Божичі» про визнання нечинним розпорядження, скасування державної реєстрації юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Черкаська обласна державна адміністрація, в якому просить:

- визнати таким, що втратило чинність розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 21.05.2014 №123 «Про заяву віруючих громадян»;

- визнати недійсною державну реєстрацію юридичної особи релігійної громади «Божичі» (код ЄДРПОУ 39237555).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у своїй діяльності не дотримується вимог власного статуту, заявляючи про свою приналежність до сатанізму, чим порушує ст.ст. 3, 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», розпалює міжрелігійну ворожнечу, пропагує релігійну нетерпимість, здійснює наругу над християнськими догматами та символікою, а також в своїй діяльності постає як прямий антипод християнству.

Крім того, в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», заява про реєстрацію статуту релігійної громади подана особами, які не є її членами: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Тобто, для реєстрації статуту відповідача подано неправдиві відомості.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статті 6 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 4 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Стаття 16 Закону від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає, що у судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється лише у випадках:

1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;

2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;

3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);

4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадянського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських чи релігійних організацій.

Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації порядком позовного провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України, за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора.

Отже, спеціальним законом встановлено розгляд справ при припинення діяльності релігійної організації в порядку цивільного судочинства.

Суд звернув увагу, що позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що відповідачем порушуються приписи ст.ст. 3, 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», що, згідно приписів ст. 16 вказаного Закону, є підставою для припинення релігійної організації в судовому порядку.

На думку суду, спір між Черкаською обласною державною адміністрацією та релігійною громадою «Божичі», де позивач просить визнати нечинним своє розпорядження та скасувати державну реєстрацію релігійної громади «Божичі», не є публічно-правовим спором, який згідно ст. 17 КАС України, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява Черкаської обласної державної адміністрації в частині позовних вимог про визнання нечинним розпорядження та визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження Черкаській обласній державній адміністрації у справі за її позовом до релігійної громади «Божичі» про визнання нечинним розпорядження, скасування державної реєстрації юридичної особи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.І. Орленко