cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/17945/14 16.09.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОФТ";
до Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН";
про стягнення 53 385,79 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Чорний В.А., представник, довіреність № б/н від 18.08.2014 р.;
Від відповідача: Карук О.О., представник, довіреність № 01-02-15/528 від 09.01.2014 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 45 000,00 грн. заборгованості за договором № 267 від 21.03.2005 р., 3 184,52 грн. 3% річних, 5 201,27 грн. інфляційних нарахувань, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2014 року порушено провадження у справі № 910/17945/14; розгляд справи призначено на 16.09.2014 року.
У судовому засіданні 16.09.2014 р. представник позивача подав клопотання про зменшення суми позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 45 000,00 грн. основного боргу, 777,00 грн. 3% річних та 4 278,29 грн. інфляційних нарахувань.
Представник відповідача у судовому засідання визнав суму основної заборгованості у розмірі 45 000,00 грн., однак проти заявлених позивачем розміру штрафних санкцій заперечував.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ «Юнісофт» (виконавець) та філією «Вільногірський ГМК» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» (замовник) 21.03.2005 р. було укладено договір № 267 (надалі-договір), відповідно до якого позивач приймає на себе виконання робіт: розробка і модифікація програмного забезпечення функціональних завдань.
26.12.2006 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою було збільшено суму договору та обумовлено доопрацювання переліку робіт, вид яких сторони визначили у специфікації №3.
Пунктом 2.2. договору встановлено порядок розрахунків за договором, зокрема, розрахунки проводяться поетапно за фактично виконані роботи на протязі 10 банківських днів з моменту їх виконання та приймання по Акту у замовника за умови надання рахунку, Акту та податкової накладної.
Матеріалами справи було встановлено, що 28.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт № 14 на суму 45 000,00 грн., з якого вбачається, що позивач здав, а відповідач прийняв належним чином виконанні роботи за договором.
Однак, в порушення умов договору, відповідач не сплатив позивачу вартість виконаних робіт за актом виконаних робіт № 14 від 28.03.2012 р. у розмірі 45 000,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки представник відповідача у судовому засідання визнав суму основної заборгованості у розмірі 45 000,00 грн., суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №267 від 21.03.2005 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 000,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних у розмірі 777, 00 грн. та 4 278,29 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що розрахунки між сторонами здійснюються поетапно за фактично виконані роботи упродовж 10 банківських днів з моменту їх виконання та приймання по акту, за умови надання рахунку, акту і податкової накладної.
З матеріалів справи вбачається, що рахунок на оплату № 6047 від 23.12.2013р. був надісланий позивачем на адресу відповідача лише 23.12.2013 р. разом з претензією № 5 про сплату заборгованості за договором № 267 від 21.03.2005 р. у розмірі 45 000,00. Відповідно до зазначеної претензії, відповідач повинен сплатити вищезазначений борг у семиденний термін.
Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, з правових конструкцій ч. 2 ст. 530 та ст. 625 кодексу випливає, що строк (термін) виконання боржником взятого на себе обов'язку може бути не встановлений сторонами або ж визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим законодавець встановив, що у таких випадках, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку у будь-який час. При цьому ж, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи, що позивач пред'явив відповідачу рахунок на оплату заборгованості 23.12.2013р., з чого, по суті, в силу ч. 2 ст. 530, ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 2.2. договору, випливає грошове зобов'язання відповідача перед позивачем, за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 854,38 грн. 3% річних та 5 809,21 грн. інфляційних втрат, що становить:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 45000 01.01.2014 - 19.08.2014 231 3 % 854.38
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.2014 - 08.2014 45000 1.129 5809.21
Однак, враховуючи те, що позивачем у клопотанні про зменшення суми позовних вимог заявлено до стягнення 777,00 грн. 3% річних та 4 278,29 грн. інфляційних нарахувань, а господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 777,00 грн. 3% річних та 4 278,29 грн. інфляційних нарахувань.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 75, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (інд. 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 32785994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОФТ" (інд. 49101, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 44-А, кв. 85; код ЄДРПОУ 21916588) суму основного боргу у розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. - 3% річних, 4 278 (чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 29 коп. інфляційних нарахувань та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 22.09.2014р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2014 |
Оприлюднено | 30.09.2014 |
Номер документу | 40644217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні