Рішення

від 23.09.2014 по справі 910/11962/14-908/2759/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/44/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2014 Справа № 910/11962/14-908/2759/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Луначарського, 61)

До відповідача Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Стожко О.О. - довіреність № 14 від 09.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" звернулося в господарський суд міста Києва із позовною заявою про стягнення з ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 91213,87 грн.. з яких: 81586,97 грн. сума основного боргу, 5165,50 грн. сума пені та 4461,40 грн. сума втрат від інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору № 362 від 13.12.2011 р. про надання послуг з централізованого опалення. Вказував, що в порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідач надані з грудня 2012 р. по квітень 2014 р., послуги у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим, у нього утворився борг за Договором в сумі 81586,97 грн. На підставі п. 3.4 Договору відповідачу нарахована пеня в сумі 5165,50грн. та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано суму 4461,40грн. втрат від інфляції. Просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2014 р. позовну заяву ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/11962/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. замінено первісного відповідача - Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" належним: Запорізькою філією Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А). Справу № 910/11962/14 передано на підставі ст. 17 ГПК України за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2014 р. справу № 910/11962/14 прийнято до провадження суддею Мірошниченко М.В., привласнено їй номер 910/11962/14-908/2759/14. Присвоєно справі номер провадження 33/44/14. Розгляд справи призначено на 26.08.2014 р.

Ухвалою суду від 26.08.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено до 23.09.2014 р.

При цьому, судом враховано, що у відповідності до п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу , наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії № 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Виходячи з Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і Статуту Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", а також виходячи з Положення про Запорізький філіал Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", саме Запорізький філіал створено з метою виконання функцій Інституту на території Запорізької області; Філіал є відокремленим структурним підрозділом Інституту з самостійним балансом; Філіал має самостійні розрахункові, поточні та інші рахунки в установах банків, власні печатку та штамп; і саме Філіал самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах коштів, що зберігаються на його рахунках (розділ 3 Положення про філіал).

Враховуючи викладені обставини, а також те, що договір № 362 від 13.12.2011р. був укладений керівником Запорізького Філіалу, і господарські правовідносини із позивачем виникли саме з Запорізьким філіалом, відповідачем у справі є - Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, код ЄДР 04653165).

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 23.09.2014 р. представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовою заявою про зменшення розміру за позовною вимогою про стягнення пені в сумі 5165,50 грн. - до суми 1138,78 грн. (нарахованої за період з 10.06.2013 р. по 20.11.2013 р. у відповідності до ст. 232 ГК України). Тобто зменшення розміру позовної вимоги обумовлено зменшенням періоду нарахування пені. Остаточно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 81586,97 грн. основного боргу, суму 1138,78 грн. пені та суму 4461,40 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що вказана заява позивача не суперечить приписам статті 22 ГПК України, не порушує чиїх - небудь прав (охоронюваних законом інтересів), заява про зменшення розміру позовних вимог, в частині стягнення пені - до суми 1138,78грн. , приймається судом.

За таких обставин, предметом позову у справі є вимоги ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" про стягнення з ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Запорізького філіалу ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" суми основного боргу в розмірі 81586,97 грн., суми пені в розмірі 1138,78 грн. та суми 4461,40грн. втрат від інфляції.

Крім того, присутній у судовому засіданні представник позивача надав письмове пояснення, в якому зазначив (з метою спростування доводів відповідача, викладених у відзиві), що в період січень-квітень 2014 р., відповідачу були надані послуги за Договором у повному обсязі. Відзначив, що відповідачем були отримані рахунки-акти наданих послуг за вказаний період. Крім того, зауважив, що будь-якої письмової заяви про розірвання, або необхідність перегляду договору № 362 від 13.12.2011р., у листопаді 2013 р. та у грудні 2013 р. від відповідача до позивача не надходило. Крім того, представником позивача до суду була надана Довідка, згідно якої, станом 23.09.2014 р. сума основного боргу відповідача за Договором складає 81586,97 грн.

Відповідач - у письмовому відзиві з позовними вимогами не погодився, оскільки, за його твердженням, борг перед позивачем у нього відсутній. При цьому, наголосив, що відповідач взагалі не має укладеного з ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» договору, так як Запорізький філіал ДНДППВІ «НДІпроектреконструкція» не є юридичною особою. Посилаючись на те, що позов подано до філії, яка не є юридичною особою, відповідач просить провадження по справі припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, 22.09.2014р. надіслав клопотання здійснити розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2014 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали свідчать, що 13.12.2011 року між позивачем (Виконавцем послуг з теплопостачання) та відповідачем (Споживачем) було укладено договір № 362 про надання послуг з централізованого опалення (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

В пункті 2.1 Договору сторонами узгоджено, що для нарахування плати за опалення встановлено двоставковий тариф, який містить дві складові: тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії та абонентської плати.

Тарифи та виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування і узгодженню сторонами Договору не підлягають (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунок виконується щомісяця. Розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим, згідно наданого Виконавцем рахунку.

Згідно із п. 3.2 Договору облік відпущеною теплової енергії проводиться за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача (субспоживача).

За умовами п. 3.3 Договору плата за надані послуги вноситься Споживачем на підставі платіжного документа на розрахунковий рахунок Виконавця.

За несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 1% від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п. 3.4 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено право Споживача на зменшення розміру плати в разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання на підставі 3-х стороннього акту.

Відповідно до п. 13.1 Договір укладається на 1 рік і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір вважається щороку продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач, в період з грудня 2012 р. по квітень 2014 р. надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 81586,97 грн., що підтверджується рахунками-актами наданих послуг: № 534 від 31.01.2013р. на суму 10437,56 грн., № 1660 на суму 8937,03 грн., № 2916 від 31.03.2013 р. на суму 8494,84 грн., № 3585 від 30.04.2013 р. на суму 231,97 грн., № 5596 від 31.10.2013 р. на суму 6008,45 грн., № 6044 від 30.11.2013 р. на суму 7385,75 грн., № 7409 від 31.12.2013р. на суму 10814,51 грн., № 532 від 31.01..2014 р. на суму 10722,69 грн.; № 1426 від 28.02.2014 р. на суму 12113,58 грн.; № 1814 від 31.03.2014 р. на суму 13136,26 грн.; № 3395 від 16.04.2014 р. на суму 13597,83грн. При цьому, залишок боргу за рахунком-актом №6437 від 31.12.2012 р. складає 763,10 грн. Вказані рахунки-акти наданих послуг містять підписи уповноважених осіб обох сторін.

Вказана в рахунках-актах сума наданих послуг у встановлений Договором строк відповідачем сплачена не була.

Позовні вимоги про стягнення з ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Запорізького філіалу ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" суми основного боргу в розмірі 81586,97 грн., суми пені в розмірі 1138,78 грн. та суми 4461,40 грн. втрат від інфляції, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовані Договором, чинним протягом всього спірного періоду.

Як підтверджено матеріалами справи між позивачем та відповідачем укладено договір № 362 від 13.12.2011 р., за умовами якого позивач надає відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідач приймає та оплачує надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

Розрахунки за Договором здійснюються в грошовій формі, відповідно до затверджених органами місцевого самоврядування тарифів.

Згідно долучених до матеріалів справи копій рахунків-актів наданих послуг за період з грудня 2012 р. по квітень 2014 р. позивач надав відповідачу послуги з опалення на загальну суму 81586,97 грн. Через відсутність у відповідача приладу обліку, кількість відпущеної теплової енергії нараховувалась розрахунковим способом. Обсяги фактично спожитої теплової енергії визначено згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб.

При цьому суд зважає на відсутність з боку Споживача (відповідача) Актів-претензій, обов'язковість складання яких, у разі порушення Виконавцем (позивачем) умов Договору, передбачено пунктом 4.4 Договору.

Наведене свідчить, що послуги за Договором позивачем були надані відповідачу у повному обсязі. Як вже зазначалось вище, рахунки-акти за грудень 2012 р. - квітень 2014 р., узгоджені між сторонами, мають підписи уповноважених осіб сторін. При цьому, на вказаних рахунках-актах, з боку відповідача, відсутні зауваження та претензії щодо якості та кількості теплопостачання.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, за умовами укладеного між сторонами Договору всі розрахунки по Договору здійснюються на підставі рахунків, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав.

В результаті неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість за Договором в сумі 81586,97 грн.

Доказів погашення вказаної суми боргу відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу за Договором в сумі 81586,97 грн. заявлена обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів підтверджено матеріалами справи, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 4461,40 грн. (нарахованих за період з грудня 2012 р. по квітень 2014 р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірною і обґрунтованою, а тому задовольняється у повному обсязі. Розрахунок судом перевірено та визнано вірним.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку сторони в п. 3.4 Договору встановили, що за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 1% від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені в сумі 1138,78 грн. (за період з 10.06.2013 р. по 20.11.2013 р.) заявлена правомірно, а тому задовольняється у повному обсязі.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Спростовуючи доводи відповідача, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Як вбачається з установчих документів відповідача, зокрема Положення про Запорізький філіал Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (надалі - Положення), Філіал є структурним підрозділом інституту "НДІпроектреконструкція" з самостійним завершеним балансом у зведеному балансі інституту, наділений правом здійснювати свою виробничу, комерційну діяльність; юридичну та іншу діяльність за дорученням інституту.

Згідно зі ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

В даному випадку, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, а саме - Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Запорізької філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція".

Також, пунктом 3.6 Положення визначено, що Філіал має право укладати угоди, набувати майнові та інші немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в судових установах за дорученням інституту та від його імені.

В даному випадку, 13.12.2011 р. ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» був укладений договір № 362 про надання послуг з централізованого опалення з Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» в особі директора Запорізького філіалу Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» Книрика Федора Івановича, який діяв на підставі Довіреності від 15 квітня 2009р. № 35-вк, Положення про Запорізький філіал Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція».

Цивільно-правовий договір, будучи видом правочину, являє собою правову форму, у яку втілюються узгоджені волевиявлення сторін. Сам процес узгодження волевиявлень називається укладанням договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.4. Положення управління філіалом здійснює його директор. Директор самостійно вирішує питання діяльності філіалу в межах визначених дорученням директора інституту, у томі числі: діє від імені філіалу, представляє його в усіх установах та організаціях; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства; укладає договори, відкриває в банківських установах розрахункові, поточні та інші рахунки.

Згідно Довіреності від 15 квітня 2009р. № 35-вк, директор філіалу представляє інтереси державного підприємства та його філіалу при розгляді справ у судах України всіх інстанціях, стороною в яких є державне підприємство та його філіал. Директор філіалу має право від імені державного підприємства та його філіалу укладати господарські та інші договори і угоди, розпоряджатися згідно чинного законодавства коштами і майном філіалу, відкривати розрахункові та інші рахунки в установах банків, виконувати всі необхідні дії для захисту прав та інтересів філіалу в межах визначених законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє .

Відповідно до п. 3.5 Положення Філіал несе відповідальність за свої зобов'язання в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України.

Директор Запорізького філіалу Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» під час укладання договору № 362 від 13.12.2011 р. про надання послуг з централізованого опалення діяв від імені ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", тому вказаний правочин створив цивільні права та обов'язки саме для особи, яку він представляв - ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", але в особі його Запорізького філіалу.

Далі, за правилами п.п. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Як зазначалось вище, в пункті 13.1. Договору сторони передбачили, що він укладається на 1 рік і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. При цьому обумовили, що Договір вважається щороку продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір, ані за домовленістю сторін, ані в судовому порядку не розривався, будь-яких заперечень стосовно продовження строку дії вказаного Договору жодна зі сторін іншій стороні не направляла, тому, враховуючи п. 13.1. Договору, після закінчення 2012 року його дія автоматично продовжувалась на кожний наступний рік. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про припинення дії вказаного Договору.

Відтак, суд доходить висновку, що поставка теплової енергії, в т.ч. в січні-квітні 2014 р., здійснювалася позивачем в межах Договору, і згідно з пунктом 3.1. Договору відповідач мав здійснювати оплату отриманої теплової енергії не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим, згідно наданого Виконавцем рахунку. Отримання відповідачем рахунків підтверджено матеріалами справи.

В даному випадку в порушеннЯ ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору (1827,00 грн.) покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, код ЄДР 04653165, рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Луначарського, 61, код ЄДР 05541114, р/р № 26036300640599 у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк України», МФО 313957) суму 81586 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) грн. 97 коп. основного боргу, суму 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 78 коп. пені, суму 4461 (чотири тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 40 коп. втрат від інфляції та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.09.2014р.

Суддя М.В. Мірошниченко