Рішення

від 24.09.2014 по справі 910/17854/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17854/14 24.09.14

За позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОІЛКОМ-УКРАЇНА»

про стягнення 5 482,10 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Балабанова О.В. - довіреність №6/2 від 22.05.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОІЛКОМ-УКРАЇНА» про стягнення 5 482,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування орендованими приміщенням та відшкодуванню витрат по сплаті податку за землю, згідно умов Договору оренди №116 нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України від 01.01.2010 року та Договору №138 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.01.2010 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5 053,32 грн. - боргу за оренду майна, 428,78 грн. - боргу за землю, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.09.2014 року.

В судове засідання 24.09.2014 року представник відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 29.08.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 24.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 року між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОІЛКОМ-УКРАЇНА» (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договір оренди №116 нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - окремий блок кімнат в корп. №27, площею 168,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2, що перебуває на балансі ІНМ НАН України (далі-Майно).

Відповідно до п.1.2. Договору, майно передається в оренду з метою використання під офіс та виробництво (поліграфічна діяльність).

Згідно з п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету міністрів від 01.10.95 № 786 зі змінами та за результатами конкурсу на право оренди державного майна.

Згідно з п. 3.4. Договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.1.4. Договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір діє з 01.01.2010р. до 31.12.2010 року. Додатковою угодою № 1 від 01.01.2011 року пунктом 1.1. сторони погодили продовжити строк дії договору оренди до 01.03.2011 року.

Факт приймання-передачі в оренду майна підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі в орендне користування нерухомого майна від 01.01.2010 року (копія акту міститься в матеріалах справи).

01.01.2010 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №138 на відшкодування витрат по сплаті податку за землю (далі по тексту - Договір-2), за умовами якого (п. 1.1. Договору-2) позивач прийняв на себе зобов'язання на підставі Закону України «Про плату за землю» здійснювати сплату земельного податку відповідно до використовуваної виробничої площі, що перебуває у користуванні Відповідача.

Відповідно до п.1.2. Договору-2 Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу в повному обсязі витрати по сплаті податку за землю.

Відповідно до п.2.1. Договору-2 позивач обчислює суму земельного податку відповідача в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю», подає дані до податкової інспекції і сплачує земельний податок рівними частинами щомісячно.

Згідно з п.3.1. Договору-2 відповідач відшкодовує щомісячно до 15 числа наступного місяця позивачу у повному обсязі суму податку за землю, обчислену пропорційно тій частині площі, що знаходиться фактично у користуванні позивача.

01.03.2011 року відповідачем повернуто позивачу орендоване майно, що підтверджується підписаним між сторонами Актом повернення-приймання приміщень від 01.03.2011 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендних платежів та відшкодуванню витрат по сплаті податку за землю, відповідно до умов Договору та Договору-2, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати 5 053,32 грн. - боргу за оренду майна (за лютий 2011 року), 428,78 грн. - боргу за землю (за лютий 2011 року).

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду рахунок №482 від 28.02.2011 року (за оренду приміщень за лютий 2011 року) та рахунок №344 від 28.02.2011 року (на відшкодування податку на землю за лютий 2011 року), які повинен був оплатити відповідач згідно умов Договору та Договору-2. На підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договори, укладені між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди) та договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування орендоване майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору та Договору-2 не сплатив позивачу орендну плату за лютий 2011 рік та не відшкодував витрати по сплаті податку на землю за 2011 рік, та має перед позивачем заборгованість зі сплати 5 053,32 грн. - боргу за оренду майна (за лютий 2011 року), 428,78 грн. - боргу за землю (за лютий 2011 року).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення зі сплати 5 053,32 грн. - боргу за оренду майна (за лютий 2011 року), 428,78 грн. - боргу за землю (за лютий 2011 року), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОІЛКОМ-УКРАЇНА» (04214, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПІВНІЧНА, будинок 6, ЛІТЕРА А1, код ЄДРПОУ 32327977) на користь Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України (04074, м. Київ, ВУЛИЦЯ АВТОЗАВОДСЬКА, будинок 2, код ЄДРПОУ 05417377) 5 053 (п'ять тисяч п'ятдесят три) грн. 32 коп. - боргу за оренду майна, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 78 коп. - боргу за землю, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 25.09.2014 року.