Рішення

від 24.09.2014 по справі 910/17167/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17167/14 24.09.14

За позовом Приватного підприємства "Активбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрола"

про стягнення 20 192,26 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Галіцина М.П. - довіреність б/н від 07.10.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Активбуд" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрола" про стягнення 20 192,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості отриманого товару згідно умов Договору поставки №12/КВ-АБ від 01.02.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 16 425,38 грн. - основного боргу (простроченої грошової заборгованості за отриманий товар), 1 102,82 грн. - пені, 1 968,50 грн. - інфляційних втрат, 695,56 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.09.2014 року.

В судове засідання, призначене на 16.09.2014 року представники сторін не з'явилися, хоча про час та день розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 24.09.2014 року

В судове засідання 24.09.2014 року представник відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.08.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 24.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 року між Приватним підприємством "Активбуд" (далі по тексту - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітрола" (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №12/КВ-АБ (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Покупця приймає кріпильно-будівельні матеріали (далі - Товар), згідно Заявок Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору, оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті Україні - гривні, шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця.

Згідно з п. 3.4. Договору, оплата товару здійснюється Покупцем протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання товару, згідно видаткової накладної.

Позивач взяті на себе зобов'язання за Договором, щодо поставки Товару, повністю виконав, поставивши товару на загальну суму 17 750 (сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн.. 76 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 0175-0000314 від 20 лютого 2013р.;

- № 0175-0000422 від 28 лютого 2013р.;

- № 0124-0000787 від 12 березня 2013р.;

- № 0175-0000623 від 19 березня 2013р.;

- № 0175-0000700 від 22 березня 2013р.;

- № 0175-0000805 від 02 квітня 2013р.;

- № 0175-0000898 від 08 квітня 2013р.;

- № 0175-0000909 від 09 квітня 2013р.;

- № 0175-0001007 від 16 квітня 2013р.;

- №0175-0001121 від 23 квітня 2013р.;

- № 0124-0001338 від 30 квітня 2013р.;

- № 0175-0001389 від 17 травня 2013р.;

- № 0124-0001904 від 04 липня 2013р.;

- № 0124-0001917 від 05 липня 2013р.;

- № 0124-0001893 від 05 липня 2013р.;

(копії зазначених видаткових накладних містяться в матеріалах справи), а Відповідач вартість поставленого товару сплатив лише частково на суму 1 325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 38 коп.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість станом на 17.08.2014 року в розмірі 16 425,38 грн. На підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу продукцію за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не в повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 16 425,38 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 16 425,38 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 10.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 102,82 грн.

Згідно з п. 10.2. Договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 1 102,82 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 695,56 грн. - 3% річних та 1 968,50 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 695,56 грн. - 3% річних та 1 968,50 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрола" (03127, м. Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ , будинок 100/2, код ЄДРПОУ 24581941) на користь Приватного підприємства "Активбуд" (03115, м. Київ, ВУЛИЦЯ СВЯТОШИНСЬКА, будинок 1, код ЄДРПОУ 33943152) 16 425 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 38 коп. - основного боргу, 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 82 коп. - пені, 1 968 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 50 коп. - інфляційних втрат, 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 56 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 25.09.2014 року.