Рішення

від 24.09.2014 по справі 910/16615/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16615/14 24.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Хмільницький елеватор»

до Аграрного фонду

про стягнення 690 38,24 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представник сторін:

від позивача: Забарський В.Б. - представник за довіреністю від 02.01.2013

від відповідача: Авраменко В.Д. - представник за довіреністю № 416 від 03.09.2014

В судовому засіданні 19.02.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Хмільницькй елеватор» до Аграрного фонду про стягнення 690 38,24 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір складського зберігання зерна № 172/11/118 від 22.04.2011 року, на підставі якого відповідач зобов'язувався передавати на зберігання позивачу зерно пшениці, жита ячменю кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), а позивач зобов'язався прийняте таке зерно для зберігання на визначених договором умовах. Згідно умов договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу 15,50 грн за зберігання 1 тонни зерна протягом місяця. За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати не виконано, в результаті чого станом на 01.06.2014 року виникла заборгованість у розмірі 684 609,45 грн. Борг у зазначеній сумі визнаний відповідачем повністю, про що свідчить гарантійний лист № 41-09/1198 від 02.06.2014 р. Крім цього, позивач зазначає, що за період зберігання зерна (пшениці 3 класу) з 01.06.2014 по 12.06.2014 розмір оплати за зберігання склав 5 718,84 грн, з ПДВ, про що скиданий відповідний акт здачі-прийняття робіт від 12.06.2014, підписаний позивачем та вручений відповідачу. Акти відповідачем не були повернуті. Відтак, борг відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становить 690 328,24 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2014 порушено провадження у справі № 910/16615/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.09.2014.

У судове засідання, призначене на 24.09.2014, з'явилися представники позивача та відповідача, на виконання вимог ухвали суду надали документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладений у позовній заяві ат просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

22 квітня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Хмільницький елеватор», яке було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Хмільницький елеватор» (надалі - позивач, Зерновий склад) та Аграрний фонд (надалі - відповідач, Поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна № 172/11/118 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Поклажодавець зобов'язується передати на зберігання Зерновому складу зерно пшениці, жита ячменю кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов'язується прийняте таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і у встановлений строк повернути його Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, у ставні, передбаченому цим договором та законодавством.

Згідно з п. 3.1.6. договору Зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі.

Розрахунки відшкодування витрат, по зберіганню проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість. Відшкодування витрат по зберіганню зернового складу здійснюється Поклажодавцем за рахунок бюджетних коштів(4.1. договору)

Відповідно до п. 4.3 договору розмір відшкодування витрат за зберігання за тону за місяць складає 17,50 грн з ПДВ.

Згідно з п. 4.5. договору відвантаження зерна Поклажодавцеві здійснюється після відшкодування витрат за зберігання Зерновому складу у повному обсязі.

За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договору не виконано зобов'язання щодо повноти оплати відшкодування витрат за зберігання, в результаті чого утворився борг у сумі 690 328,24 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір складського зберігання зерна № 172/11/118 від 22.04.2011 є договором зберігання.

Відповідно до ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно з положеннями ст. 947 витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.

У відповідності до п. 4.1. договору розмір відшкодування витрат за зберігання за тону за місяць складає 17,50 грн з ПДВ.

Як зазначено позивачем, що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, станом на 01.06.2014 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором у розмірі 684 609,45 грн. Відповідач гарантійним листом від 02.06.2014 р. № 41-09/1198 повідомив позивача про намір переоформлення зерна державного інтервенційного фонду, що знаходиться на відповідальному зберіганні на підприємстві позивача. А також визнав борг, який виник з 01.10.2013 р. по 31.05.2014 р. у сумі 684 609,45 грн та гарантував належне виконання своїх обов'язків щодо оплати послуг.

Як свідчать матеріали справи позивачем також було надано послуги по зберіганню залишку пшениці 3 класу у кількості 891246 кг, який був повністю переоформлений Аграрним фондом. Борг за зберігання вказаного об'єкту за період з 01.06.2014 по 12.06.2014 року складає 5 718,84 грн, що визнається також відповідачем.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем визнається, що Поклажодавець в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 690 328,24 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено та визнано у повному обсязі, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 , 33 , 44 , 49 , 82- 85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Аграрного фонду (010001, м. Київ, вул.. Б.Грінченка, буд. 11, ідентифікаційний код 33642855) на користь Публічного акціонерного товариства «Хмільницький елеватор» (22000, Вінницька область м. Хмільник, вул. В.Порика, буд. 26, ідентифікаційний код 00953295) заборгованість у розмірі 690 328 (шістсот дев'яносто тисяч триста двадцять вісім) грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 806 (тринадцять тисяч вісімсот шість) грн 56 коп.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.