Рішення

від 22.09.2014 по справі 914/2634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2014 р. Справа № 914/2634/14

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія", м. Львів

про стягнення 11 198, 60 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор

від позивача: не з'явився

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України прокурору роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія" про стягнення 11 198, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.08.2014 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Прокурор в судові засідання з'явився позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях, вимоги зазначені в ухвалах про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи виконав.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, проте вимоги зазначені в ухвалах про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи виконав.

Відповідач в судові засідання не забезпечив явки уповноваженого представника, причин неявки суду не повідомив, вимог суду не виконав. Ухвали суду судом скеровані, відповідно до ст. 64 ГПК України, на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому суд у відповідності до положень ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

Прокурор Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія" про стягнення 11 198, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор вказує на те, що 07.10.2003 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська меблева компанія» (надалі - відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3776/Л (надалі-договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.п. 6.2, 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

З 01.12.2012 року по 31.05.2014 року позивачем надано відповідачеві послуги з теплопостачання. Незважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки теплової енергії в гарячій воді, відповідач свої зобов'язання щодо її оплати виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 10 200, 78 грн.

Таким чином, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 10 200, 78 грн.

Крім стягнення основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача, згідно з п.7.2.3 договору пеню у розмірі 4, 28 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 672, 54 грн. і 3 % річних в розмірі 321, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 07.10.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3776/Л, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

На виконання умов договору з 01.12.2012 року по 31.05.2014 року позивачем здійснювалась поставка відповідачу теплової енергії.

За умовами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що відповідач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак, відповідач умов договору належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 10 200, 78 грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив, таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 10 200, 78 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 672, 54 грн. та 3 % річних в розмірі 321, 00 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 4, 28 грн. суд вважає, що розрахована вона з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 7.2.3 договору, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська меблева компанія» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 129, код ЄДРПОУ 30583347) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) суму в розмірі 11 198, 60 грн., з них:

- 10 200, 78 грн. - основного боргу;

- 4, 28 грн. - пені;

- 321, 00 грн. - 3% річних;

- 672, 54 грн. - інфляційні втрати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська меблева компанія» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 129, код ЄДРПОУ 30583347) в дохід Державного бюджету України 1 827, 00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 26.09.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.