Рішення

від 26.08.2014 по справі 917/1285/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2014 р. Справа №917/1285/14

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: Магур Н.І.(після перерви-не з'явився);

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яготин-Агро",

юридична адреса: вул.Сільгосптехніки,1, м.Яготин, Київська область, 07700

адреса для листування: проспект Червонозоряний, 4-б, н/п 165, м. Київ, 03037

до приватного підприємства "Агролан Гребінка",

вул.Городищенська, 86 а, м.Гребінка, Полтавська область, 37400

про стягнення 103 901,37 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яготин-Агро" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства "Агролан Гребінка" про стягнення 103 901,37 грн., з яких 100 000,00грн.- основний борг, 3 169,86грн.-пеня.та 731,51грн.-3% річних за період з 01.01.14р. по 31.03.14р, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань відповідно до укладеного між сторонами 29.05.2013 року договору про надання зворотної фінансової позики №ДФП-14.

В судовому засіданні 14.08.2014 року представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві. Після перерви представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши заяву про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з тим, що відповідач сплатив 100 000.00грн., надавши копію банківської виписки.

Розглянувши заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог з посиланням на сплату відповідачем основної суми заборгованості, суд не знаходить підстав для її задоволення, оскільки представником позивача не надано доказів сплати відповідачем коштів саме за договором, позов про стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду по даній справі. Виписка з особового рахунку, надана представником позивача в якості доказу про сплату коштів свідчить, що відповідачем сплачено кошти за іншими договорами, а тому відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвали суду про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи, надіслані на адресу відповідача, зазначену позивачем та яка відповідає адресі, вказаній у Витягу з ЄДРЮО та ФОП, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що судом виконано вимоги ГПК України щодо повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Рішення приймається судом після перерви, оголошеної в судовому засіданні 14.08.2014року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив , що 29 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яготин-Агро" (позикодавець) та Приватним підприємством "Агролан Гребінка" (позичальник) був укладений договір про надання зворотної фінансової допомоги № ДФП-14, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу безвідсоткову зворотну фінансову позику в сумі 100 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбаченим договором(а.с.8).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати підписання даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 29.05.2013 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 100000,00 грн., що підтверджується копією виписки з особового рахунку, в графі "Призначення платежу" якого зазначено: "надання зворотної безвідсоткової позики згідно договору № ДФП-14 від 29.05.2013р."(а.с.9).

Відповідно до п.5.1 , 5.2 договору, строк повернення позики встановлено до "31" грудня 2013 року, який може бути продовжений за згодою сторін.

Зважаючи на те, що відповідач не повернув надані кошти у строк, встановлений в договорі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт отримання відповідачем позики за договором № ДФП-14 від 29.05.2013р. підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку і відповідачем не надано заперечень щодо отримання коштів.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів повернення коштів за договором №ДФП-14, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 100 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 8.2 договору передбачає, що у випадку недотримання Позичальником договірних термінів повернення позики, він зобов1язаний сплатити на користь Позикодавця пеню у подвійному розмірі облікової ставки НБУ від неповернутої суми за кожний день прострочення повернення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача про стягнення пені в розмірі 3 169,86грн. та 3% річних в розмірі 731,51грн за період з 01.01.14р. по 31.03.14р.,суд вважає, що він є арифметично вірним та виконаним у відповідності до умов договору і закону.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись 75,82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Агролан Гребінка" (вул..Городищенська,86, м.Гребінка Полтавської області,37400, ідентифікаційний код 38645206) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин-Агро» (вул..Сільгосптехніки,1, м.Яготин Київської області,07700, ідентифікаційний код 32233416) 100 000,00грн . основного боргу , 3 169,86грн . пені, 731,51грн .- 3% річних, 2078,03грн . на повернення судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.