Рішення

від 11.02.2014 по справі 922/3448/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р.Справа № 922/3448/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом ДП "Південна Залізниця" м. Харків до ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Залізничник 1", м. Харків про усунення перешкод в користуванні Після перерви судове засідання продовжено за участю представників:

позивача, Кисельова В.С. - за довір. № 461 від 17.05.2013 р.;

відповідача, Моїсеєнко К.О. - за довір. б/н від 03.02.2014 р.;

ВСТАНОВИВ:

Рішення виноситься 11.02.2014 р., оскільки в судовому засіданні 06.02.2014 р. оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. 11.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2013 р. строк розгляду спору у даній справі було продовжено на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2013 р. провадження у даній справі було зупинено в зв'язку з направленням її матеріалів до Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері для проведення прокурорської перевірки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2014 р., в зв'язку з закінченням прокурорської перевірки, провадження у справі було поновлено.

Позовні вимоги Державного підприємства «Південна залізниця», що містились в позовній заяві вх. № 3448/13 від 14.08.2013 р., полягали в усуненні відповідачем, - Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1», перешкод в користуванні асфальтовим майданчиком площею 7100,00 кв.м., розташованим на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові шляхом демонтування гаражів-боксів та звільненні асфальтового майданчика площею 7100,00 кв.м., розташованого на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові шляхом вивезення відповідачем демонтованих гаражів-боксів та приведення асфальтового майданчика у придатний для користування позивачем стан.

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач в заяві вх. № 33931 від 17.09.2013 р., до початку розгляду справи по суті, змінив предмет позову та просить суд усунути перешкоди в користуванні ним асфальтовим майданчиком площею 4510,5 кв.м., розташованим на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові шляхом демонтажу гаражів боксів та звільнити асфальтовий майданчик площею 4510,5 кв.м., розташований на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові шляхом вивезення відповідачем демонтованих гаражів-боксів та приведення асфальтового майданчика у придатний для користування позивачем стан.

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач заявою вх. № 35548 від 26.09.2013 р., до початку розгляду справи по суті, змінив предмет позову, та просить суд звільнити відповідачем - Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1» (ідентифікаційний код 36623386) земельну ділянку з асфальтовим покриттям площею 4950,5 кв.м., розташовану на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові від будь-якого майна, що знаходиться на даній ділянці, а також повернути позивачу - Державному підприємству «Південна залізниця» відповідачем - Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1» (ідентифікаційний код 36623386) самовільно зайняту земельну ділянку з асфальтовим покриттям площею 4950,5 кв.м., розташовану на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові.

В заяві вх. № 38431 від 16.10.2013 р. позивач просить суд врахувати, що ним було допущено описку в заяві вх. вх. № 35548 від 26.09.2013 р., де ним було помилково вказано про повернення йому самовільно зайнятої земельної ділянки, коли він мав намір вказати про витребування ним у відповідача самовільно зайнятої земельної ділянки з асфальтовим покриттям площею 4950,5 кв.м., розташовану на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові.

В заяві вх. № 4101 від 06.02.2014 р. позивач просить суд врахувати, що попередній заяві про зміну предмету позову ним було допущено описку у зазначенні площі земельної ділянки, де замість 4510,5 кв.м. було помилково вказано 4910,5 кв.м.

Вказані позовні вимоги представник позивача підтримує в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що користується земельною ділянкою загальною площею 38,2290 гектарів у межах, згідно з планом землекористування, на підставі державного акта на право постійного користування землею (ХР 35-01-001843), виданим на підставі рішення виконкому Харківської міської Ради народних депутатів від 25.12.1998 р. №1322.

На частині вказаної земельної ділянки на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської в м. Харкові, в 1990 році позивачем було обладнано автостоянку - збудовано споруду - «асфальтове покриття» площею 4510,5 кв.м. та встановлено «металевий будиночок вагонного типу» площею 11,2 кв.м.

Зазначені споруди обліковуються на балансі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця №1» державного підприємства «Південна залізниця» як основні засоби.

В травні 2009 року автостоянка припинила свою діяльність з надання користувачам послуг зі зберігання автотранспорту.

Починаючи з 2001 року власники автотранспортних засобів без отримання належного дозволу збудували на земельній ділянці з асфальтовим покриттям металеві гаражі-бокси.

В травні-червні 2009 року власники автотранспорту без відому позивача створили кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник-1» та не врегулювали з позивачем договірні відносини шляхом укладання договору оренди нежитлового майна з регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області.

На вказаній земельній ділянці з асфальтовим покриттям відповідач розмістив у металевому будиночку позивача пункт охорони гаражів боксів членів кооперативу, з якого охоронник відповідача здійснює керування автоматизованим шлагбаумом відповідача та несе охорону гаражів-боксів членів кооперативу.

Також позивач вказує, що відповідачем б уло укладено договір з відокремленим підрозділом «Енергозбут» на постачання електричної енергії, в металевому будиночку позивача відповідачем встановлено лічильник та проведено до будиночку низьковольтний кабель типу АВВГ-3х25+1х10 довжиною 80 метрів від опори № 1, яка належить позивачу та зазначає, що земельна ділянка з асфальтовим покриттям з боку вул. Червоноармійської обладнана металевими воротами, встановленими відповідачем.

Вищезазначене майно: металеві гаражі, шлагбаум з пультом керування, металеві ворота, лічильник, кабель, огорожа, майно, що знаходиться в металевому будиночку позивача, не належить позивачу та не обліковується на балансі позивача.

Позивач зазначає, що в 2011 році відповідач звернувся до позивача з приводу отримання дозволу щодо укладання договору оренди з РВ ФДМУ по Харківській області, на що отримав згоду, але до теперішнього часу з Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області договір не укладено. Відповідач продовжує незаконно користуватися цією земельною ділянкою, у зв'язку з чим державний бюджет та позивач не отримують відповідні кошти. Крім цього, відповідач неодноразово звертався до позивача щодо вирішення питання передачі йому на законних підставах земельної ділянки з асфальтовим покриттям площею 4510,5 кв.м., яку він фактично займає. Позивач наполягає, що своїми зверненнями до позивача відповідачем підтверджується фактичне зайняття наведеної земельної ділянки з асфальтовим покриттям.

Також позивач вказує, що йому стало відомо про створення обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1» з листа відповідача від 01.02.2011 р., спрямовував відповідачу вимоги про добровільне звільнення земельної ділянки, що не дістало реагування з боку відповідача.

В підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду: належним чином завірені копії державного акту на право постійного користування землею (ХР 35-01-001843), виданим на підставі рішення виконкому Харківської міської Ради народних депутатів від 25.12.1998 року №1322; загальної схеми розташування на загальній площі асфальтового покриття 7100 м. кв. гаражів членів обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1» на займаній площі 4510,5 кв.м.; інвентарних карток основних засобів; договору про тимчасове постачання електричної енергії від 01.10.2009 № 446/2, укладеного між відповідачем та відокремленим підрозділом «Енергозбут»; актів комісійного обстеження земельної ділянки з асфальтовим покриттям від 26.07.2013 року та від 31.10.2013 року з фотоматеріалами до них; листів відповідача від 01.02.2011 р. № 1/2011, від 20.08.2013 р. б/н, від 17.10.2012 р. №09, від 16.10.2012 р. № 08, від 09.10.2013 р. б/н, від 22.11.2013 р. № б/н та відповідей на них; довідку позивача від 06.02.2014 р. № 15 про відсутність на балансі позивача майна, виявленого в ході обстеження 31.10.2013 року.

Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що земельної ділянки відповідача не займає. Зазначає, що на земельній ділянці з асфальтовим покриттям, розташованій на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові, знаходяться гаражі-бокси, що належать фізичним особам, частина з яких дійсно є членами Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1». Зазначає, що здійснює управління гаражами на підставі укладених договорів із комунальними службами, розподіляє до сплати членів кооперативу вартості енергоносіїв, амортизаційних витрат позивача та здійснює інші статутні цілі. На балансі відповідача гаражі та інше майно не обліковуються.

Крім цього, відповідач просив застосувати до спірних відносин строк позовної давності, про що зазначив у заяві від 10.10.2013 р.

Ухвалою суду від 11.02.2014 р. відхилено клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду даної справи.

10.02.2014 р. відповідачем заявлено суду письмове клопотання вх. № 4544, в якій він просить суд залучити до участі у справі третіми особами на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 152 власників гаражів-боксів, розташованих на перехресті вул. Чоботарської та Червоноармійської у м. Харкові.

Також 10.02.2014 р. до суду надійшли заяви фізичних осіб: ОСОБА_4 за вх. № 4573, ОСОБА_5 за вх. № 4571, ОСОБА_6 за вх. № 4575, ОСОБА_7 за вх. № 4577, ОСОБА_8 за вх. № 4578, ОСОБА_9 за вх. № 4579, ОСОБА_10 за вх. № 4580, ОСОБА_11 за вх. № 4594, ОСОБА_12 за вх. № 4593, ОСОБА_1 за вх. № 4591, ОСОБА_13 за вх. № 4563, ОСОБА_14 за вх. № 4590, ОСОБА_15 за вх. № 4567, ОСОБА_16 за вх. №4568, у яких вказані фізичні особи просять суд залучити їх до участі у справі третіми особами на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет позову.

Всі клопотання вмотивовано тим, що на земельній ділянці із асфальтовим покриттям на перехресті Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові розташовані належні їм на праві власності гаражні бокси, а тому рішення з даного спору буде впливати на обсяг їх прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Суд вважає належним такі клопотання відповідача та фізичних осіб відхилити, оскільки не вбачає можливості безпосереднього впливу рішення у даній справі на права та обов'язки вказаних фізичних осіб.

10.02.2014 р. відповідачем за вх. № 4582 було надано суду додатковий відзив на позовну заяву, у якому, серед іншого, міститься клопотання про залучення до участі у справі іншими відповідачами 152 фізичних осіб, що власниками гаражів-боксів, розташованих на перехресті вул. Чоботарської та вул. Червоноармійської у м. Харкові.

Також 10.02.2013 р. відповідачем за вх. № 4543 було подано суду заяву, що містить клопотання про припинення провадження у справі, яку вмотивовано тим, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах, оскільки належними відповідачами у справі є фізичні особи, яким на праві власності належать 152 гаражі-бокси, що розташовані на спірній земельній ділянці.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення таких клопотань про залучення іншими відповідачами третіх осіб та припинення провадження у справі та вважає належним їх відхилити. При чому, суд вважає належним зазначити, що згідно п.1 ч.1 ст.2 ГПК України Господарський суд порушує та розглядає справи за позовними заявами підприємств та організацій, які є сторонами у даній справі і справа підлягає розгляду саме господарським судом, залучення ж відповідачами фізичних осіб чинним господарським процесуальним законодавством в такого роду спорах є неможливим.

Також за вх. № 4853 від 11.02.2014 р. відповідачем подано до суду заяву, що містить клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду адміністративних справ № 820/1928/14, №820/1929/14, № 820/1930/14 за адміністративним позовом ОК «ГБК «Залізничник 1» щодо оскарження актів Державної інспекції сільського господарства Харківської області, які є доказами у даній господарській справі.

Згідно ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи, що господарський суд є компетентним судом, що здійснює всебічну правову оцінку спірних правовідносин, з огляду на те що, обставини на які посилається позивач не позбавляє суд можливості всебічно та повно розглянути дану справу, суд вважає належним вказане клопотання відхилити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

За державним актом на право постійного користування землею ХР 35-01-001843, виданим на підставі рішення виконкому Харківської міської Ради народних депутатів від 25.12.1998 року № 1322, позивач отримав у постійне користування землю земельну ділянку загальною площею 38,2290 га. для експлуатації залізничних колій, виробничих, складських, допоміжних, адміністративних будівель та споруд.

Згідно плану зовнішніх меж землекористування Південної залізниці на ділянці станції Харків-Пасажирський, 780 км, на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у м. Харкові у полосі відводу, на земельній ділянці загальною площею 7100,00 кв.м. на якій СТГО «Південна залізниця» - Харківська вагонна дільниця №1 (з 2012 року державне підприємство «Південна залізниця» відокремлений підрозділ «Харківська вагонна дільниця №1»), в 1990 році, з метою облаштування автостоянки, позивачем були збудовані «асфальтовий майданчик» площею 4510,5 кв.м., «металева огорожа» довжиною 145 погонних метрів та встановлена споруда «металевий будиночок вагонного типу» площею 11,2 кв.м. для персоналу охорони майданчика.

Вищевказані споруди та інвентар обліковуються на балансі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця №1» Державного підприємства «Південна залізниця» як основні засоби. Згідно інвентаризаційних карток основних засобів у бухгалтерському обліку вагонної дільниці обліковуються наступні інвентарні об'єкти:

- асфальтовий майданчик загальною площею 7100,00 кв.м. (інвентарний номер 024027),

- металева огорожа довжиною 145,0 погонних метрів (інвентарний номер 024026),

- металевий будиночок вагонного типу площею 11,2 кв.м. (інвентарний номер 024027).

Маючи на меті отримання прибутку від використання такого асфальтованого майданчику, починаючи з 1993 року позивачем укладались договори з власниками автотранспортних засобів про надання послуг зі зберігання автотранспорту. Вартість зазначеної послуги визначалася залізницею на підставі калькуляції з урахуванням витрат залізниці на утримання підрозділу.

Починаючи з 2001 року власникам автотранспортних засобів без отримання належного дозволу на вищевказаному асфальтовому майданчику автостоянки розмістили гаражі-бокси.

В серпні 2009 року було здійснено державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1», згідно п. 1.4.1 статуту якого, місцезнаходженням гаражів (металевих боксів) кооперативу є м. Харків, Ленінський район, вул. Червоноармійська, 15 «Б».

В 2011 році відповідач звертався до позивача з приводу отримання дозволу щодо укладання договору оренди з РВ ФДМУ по Харківській області. Листами від 17.02.2011 р. № НКМ-02-04/196 та від 17.02.2011 р. № НКМ-02-04/195 позивач повідомив відповідача, що не буде заперечувати проти укладання договору оренди на споруди - асфальтовий майданчик, металеву огорожу з Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області, а на оренду будинку вагонного типу з залізницею.

Однак, до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області відповідач з відповідною пропозицією не звертався, про що позивач був повідомлений листом ФДМУ по Харківській області від 31.10.2011 р. № 06-6355.

На підставі п.2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, з огляду на розбіжності між поясненнями представників позивача та відповідача щодо правовідносин, що виникли між сторонами, судом було ухвалено провести перевірку законності зайняття та використання земельної ділянки відповідачем, для чого матеріали справи були направлені до Харківської міжрайонної транспортної прокуратури.

За результатами прокурорської перевірки, листом вх. № 48570 від 25.12.2013 р. Харківським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері було повідомлено суд, що в межах перевірки за дорученням прокуратури, Інспекцією Сільського господарства у Харківській області було проведено власну перевірку додержання вимог земельного законодавства відповідачем.

Згідно ст. 22 Закону України «Про кооперацію» земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. № 963 визначено, що - самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Ст. 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно положень Закону України від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Об'єктами оренди за цим Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Договір оренди не укладений, асфальтовий майданчик не звільнений, що підтверджується актом обстеження , оплата за користування асфальтовим майданчиком відповідачем не здійснюється.

Згідно п. 4 заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, що виникли до набуття чинності Цивільного кодексу України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли або тривають після набуття чинності цього кодексу.

Відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В акті перевірки № 116 від 13.12.2013 р., що була проведена за дорученням прокуратури Державною інспекції сільського господарства України, зазначається, що відповідач використовує земельну ділянку на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської площею 4510,5 кв.м. без правовстановчих документів, на цій земельній ділянці розташовано 151 гаражний бокс, про що державною інспекцією сільського господарства України внесено припис відповідачу про усунення порушень вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Проте, з вказаного акту не вбачається як саме використовує вказану земельну ділянку відповідач.

В суду відсутні належні докази на підтвердження того, що саме відповідачу - Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1», як самостійному суб'єкту права, належать усі, або певна частина гаражних боксів на спірній земельній ділянці, а тому відсутні підстави для стверджувального висновку суду про те, що відповідач, як юридична особа, має у власності або на підставі іншого речового права в своєму володінні гаражні бокси на належній позивачу на праві постійного користування земельній ділянці.

При цьому, в суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо того, що по відношенню до частини гаражів-боксів на вказаній земельній ділянці відповідач здійснює свою статутну діяльність з обслуговування своїх членів кооперативу, що вбачається з статуту відповідача та не заперечується ним.

З довідки позивача від 06.02.2014 р. № 15 вбачається, що на земельній ділянці з асфальтовим покриттям колишньої автостоянки загальною площею 4510,5 кв.м., розташованій на перехресті вулиць Червоноармійської та Чоботарської у місті Харкові, знаходяться, проте не перебувають на балансі позивача:

1) шлагбаум для заїзду-виїзду автомобілів, обладнаний пультом керування, який знаходиться у металевому будиночку вагонного типу;

2) наступне майно, що знаходиться у будиночку:

- електролічильник на постачання електроенергії для освітлення гаражів-боксів;

- ліжко та постіль на ньому;

- телефон;

- телевізор;

- вентилятор;

- пульт керування шлагбаумом;

- радіоприймач;

- вмикач світла;

- стіл та стілець;

- стіл та стілець для приймання їжі;

- настільна лампа.

Також, комісією позивача було виявлено підведено низьковольтний кабель типу АВВГ-Зх25+1х10 довжиною 80 м., що підведений від опори №1 Харківської дистанції електропостачання до вагончика чергового кооперативу.

Не обліковуються на балансі позивача також виявлені металеві ворота, що знаходяться на вказаній земельній ділянці з асфальтовим покриттям з боку вулиці Червоноармійської.

З завіреної копії договору про тимчасове постачання електричної енергії № 446/2 від 01.10.2009 р. (т.1. а.с. 132-134), укладеного між сторонами, вбачається, що відповідач зі згоди позивача споживає електричну енергію з встановленням електролічильника у вагончику чергового за адресою: м. Харків, вул. Чоботарська, 15-Б для роботи низки електроустановок, а з листа начальника відокремленого підрозділу «Енергозбут» служби електропостачання Південної залізниці вбчається, що електропостачання гаражно-будівельного кооперативу «Залізничник 1» здійснюється з регулярною оплатою відповідачем за спожиту електроенергію.

Вищевказані докази в сукупності зумовлюють стверджувальний висновок суду про належність відповідачу електролічильника на постачання електроенергії для освітлення гаражів-боксів та низьковольтного кабелю типу АВВГ-Зх25+1х10 довжиною 80 м., що підведений від опори №1 Харківської дистанції електропостачання до вагончика чергового кооперативу.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а згідно ч. 3 вказаної статті землекористувач вправі вимагати відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно п. а ч. 1 ст. 95 Земельного коксу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі.

Оскільки відповідач не вправі без належної згоди позивача, як законного землекористувача, розміщувати на його земельній ділянці своє майно, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про звільнення відповідачем земельної ділянки від будь-якого належного йому майна.

Оскільки таке порушення прав позивача є триваючим у часі, суд не вбачає підстав для застосування до цієї позовної вимоги відповідача позовної давності.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про витребування позивачем у відповідача самовільно зайнятої земельної ділянки з асфальтовим покриттям площею 4510,5 кв.м., розташованої на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові, оскільки для застосування такого способу захисту необхідною умовою суд вважає доведеність того, що вона перебуває у володінні саме відповідача і лише в нього. Тільки в такому випадку витребування земельної ділянки може призвести до поновлення порушеного права позивача у даному спорі з позивачем в контексті вказаної позовної вимоги. Натомість, як було встановлено судом і не заперечується сторонами, на вказаній земельній ділянці перебуває й значна кількість майна, що не належить позивачу як самостійному суб'єкту права, а отже володіння (фактичне панування) земельною ділянкою здійснюється не лише відповідачем, що має на ній певне майно. Тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити в даній частині позовних, як в необґрунтованій.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1» (61052, м. Харків, вул. Чоботарська, буд. 80, оф. 3, код ЄДРПОУ 36623386) звільнити земельну ділянку з асфальтовим покриттям площею 4510,5 кв.м.., розташовану на перехресті вулиць Чоботарської та Червоноармійської у місті Харкові від будь-якого майна, що знаходиться на цій ділянці.

Стягнути з Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничник 1» (61052, м. Харків, вул. Чоботарська, буд. 80, оф. 3, код в ЄДРПОУ 36623386) на користь Державного підприємства «Південна залізниця» (61052, місто Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609) - 1147 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 17.02.2014 р.

Суддя С.Ч. Жельне