Рішення

від 08.09.2014 по справі 922/3063/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р.Справа № 922/3063/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдкабель", с. Крижанівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків про стягнення 174374,54 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - Мельниченко О.І., довіреність б/н від 01.08.2014 р.;

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдкабель", с. Крижанівка, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків, 142527,66 грн. основного боргу, 26328,48 грн. пені, 5518,40 грн. 3% річних, та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 97 від 18.02.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної опати товару. Крім того позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача, заборону відчужувати майно, продавати, тощо.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 серпня 2014 року.

06 серпня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2014 року було відкладено розгляд справи на 02 вересня 2014 року.

21 серпня 2014 року представник позивача надав уточнення та доповнення до позовної заяви, в яких просив суд стягнути з відповідача 142527,66 грн. основного боргу, 27743,40 грн. пені, 5765,21 грн. 3% річних та судового збору.

Судом прийнято вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться урахуванням цієї заяви.

01 вересня 2014 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити суму позову на 138034,84 грн., посилаючись на те, що позивач не виконав свої зобов"язання в повному обсязі за договором № 97 від 18.02.2011 р. та не допоставив товар на суму 108127,76 грн., за його розрахунком борг перед позивачем складає 36339,70 грн., а також звернув увагу, що відповідно до ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність встановлена до вимог про стягнення неустойки, тому стягнення з відповідача штрафних санкцій є, на його думку, неправомірним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2014 року було відкладено розгляд справи на 08 вересня 2014 року.

08 вересня 2014 року представник відповідача проти позову заперечував частково з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

18 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдкабель" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (відповідач) був укладений договір № 97, у відповідності до умов якого позивач приймає на себе зобов"язання передати у власність, а відповідач, прийняти та оплатити кабельно- проводникову продукцію по ціні та в кількості, вказаних в специфікаціях, які додаються до договору, та є його невід"ємними частинами. Пунктом 2.2 договору передбачено, що кінцева сума договору визначається сумою всіх специфікацій, доданих до цього договору, за весь період дії. Пунктом 2.4 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача у відповідності до виставленого рахунку по банківським реквізитам, вказаним в цьому договорі.

Згідно специфікацій № 18 від 28.08.2012 р., № 19 від 05.10.2012 р., № 27 від 15.04.2013 р. загальна вартість товару складає 2675255,48 грн.

Позивачем були виставлені до оплати відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000043 від 28.08.2012 р., № СФ- 0000053 від 05.10.2012 р. та № СФ-0000026 від 15.04.2013 р.

На виконання умов вказаного договору позивач з 22.10.2012 р. по 24.05.2013 р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 2675255,48 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000073 від 22.10.2012 р., № РН-0000084 від 26.11.2012 р., РН-0000086 від 28.11.2012 р., РН-0000002 від 09.01.2013 р., РН-0000006 від 25.01.2013 р., РН-0000019 від 18.03.2013 р., РН-0000023 від 27.03.2013 р., РН-0000033 від 17.05.2013 р., РН-0000036 від 24.05.2013 р., Рн-0000011 від 21.02.2013 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № 1949 від 19.10.2012 р., № 2240 від 26.11.2012 р., № 28 від 09.01.2013 р., № 116 від 25.01.2013 р., № 362 від 18.03.2013 р., № 488 від 26.03.2013 р., № 834 від 17.05.2013 р., № 890 від 24.05.2013 р., № 253 від 20.02.2013 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Трейдкабель", с. Крижанівка.

Відповідач за товар сплатив частково на суму 2532728,38 грн.

Відповідачу було направлено претензії № 142 від 19.09.2013 р., 13 від 06.02.2014 р., № 17 від 13.02.2014 р., № 44 від 03.04.2014 р., з вимогою сплатити заборгованість за договором № 97 від 18.02.2011 р.

Проте відповідач на вимоги не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок не виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 174374,54 грн. (основний борг з урахуванням пені та 3% річних), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідач у відзиві просив суд зменшити суму позову на 138034,84 грн., з посиланням на те, що позивач не виконав свої зобов"язання в повному обсязі за договором № 97 від 18.02.2011 р. та не допоставив товар на суму 108127,76 грн., всього борг відповідача перед позивачем складає 36339,70 грн.

Суд, розглянувши заперечення відповідача, зазначає, що останній в підтвердження своєї позиції, належних доказів не навів.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується ( постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали кінцевий строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Проте відповідач після прийняття товару за нього не розрахувався повністю. Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 142527,66 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було здійснено перерахунок суми 3% річних за рахунком СФ-0000043 від 28.08.2012 р. з 29.11.2012 р. по 14.07.2014 р., за рахунком № СФ-0000053 від 05.10.2012 р. з 28.03.2013 р. по 14.07.2014 р., за рахунком № СФ-0000026 від 15.04.2013 р. з 25.05.2013 р. по 30.04.2014 р. за допомогою системи "Законодавство" та встановлено, що позивач у своєму розрахунку здійснив помилки.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 866,88 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна. В стягненні 4898,33 грн. 3% річних відмовити.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 26328,48 грн. пені.

Статтею 256 ЦК України закріплено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просив суд застосувати до пені позовну даність.

Судом перевірено розрахунок пені відповідача, та встановлено, що враховуючи ст. 693 ЦК України, період прострочення починається з наступного дня після підписання накладних. Остання накладна підписана 24.05.2013 р., тому період прострочення починається з 25.05.2013 р., тому строк позовної давності за нею сплинув - 25.05.2014 р.

Згідно п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги про стягнення відповідача 26328,48 грн. пені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 526, ч.1 ст.530, ст.ст. 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629, 693 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188а, р/р № 26005000122792 в Філії АТ "Укрексімбанк" , м. Харків, МФО 351618, код 31645482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдкабель" (67562, Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижаніка, вул. Паустовського, буд. 33, р/р № 26002901356905 в АТ "ОТП Банк" м. Києва, МФ 300528, код 33988654) 142527,66 грн. основного боргу, 866,88 грн. 3% річних та 2867,89 грн. судового збору.

В стягненні 27743,40 грн. пені та 4898,33 грн. 3% річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова