Рішення

від 23.09.2014 по справі 910/17448/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17448/14 23.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон»

Про стягнення 9 221 509,83 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Подлозний А.Ю. - по дов. № б/н від 05.01.2013

від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» про стягнення 9 221 509,83 грн., з яких: 4 300 000,00 грн. боргу за кредитом, 166 580,83 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4 582 495,38 грн. боргу по відсоткам за кредитом, 172 433,62 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків згідно кредитного договору № 56-2008 від 20.03.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2014 порушено провадження у справі № 910/17448/14 та призначено справу до розгляду на 04.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17448/14 від 04.09.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 21.08.2014, розгляд справи був відкладений на 23.09.2014.

Позивач в судовому засіданні 23.09.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 23.09.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 21.08.2014 та ухвали від 04.09.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Басейна, 5-Б, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.09.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» (позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № 56-2008 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати позивальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1.2. договору кредит надається у вигляді відкличної на відновлювальної кредитної лінії з наданням окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 18.03.2011 (включно) з лімітом кредитування у сумі 4 300 000,00 грн., з частковим щомісячним поверненням кредиту у сумі не менше ніж 715 000,00 грн. до 05 числа кожного місяця (включно), починаючи з жовтня 2010 року.

16.12.2008 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого остаточний термін повернення не пізніше 25.12.2009 (включно).

Згідно з п. 1.3. кредитного договору кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів, придбання обладнання, сировини, матеріалів, оплату робіт та послуг, пов'язаних з створенням виробництва газобетону в термінах та у сумах, зазначених у додатках № 1 та № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1.1. кредитного договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, враховуючи напрямки використання коштів та графік виконання робіт зазначені у додатках № 1 та № 2 до цього договору і забезпечити остаточне повернення одержаного кредиту та остаточну сплату процентів в строки, визначені в п. 1.2. цього договору.

Пунктом 1.4. кредитного договору сторони визначили, що за фактичне користування кредиту позичальник сплачує банку 19,5% процентів річних.

03.06.2008 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого за користування кредиту позичальник сплачує банку 21% процентів річних, починаючи з 03.06.2008.

02.07.2008 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого за користування кредиту позичальник сплачує банку 22,15% процентів річних, починаючи з 02.07.2008 по 31.07.2008; починаючи з 01.08.2008 сплачує банку 21% процентів річних.

30.07.2008 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого за користування кредиту позичальник сплачує банку 22,15% процентів річних.

21.10.2008 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого за користування кредиту позичальник сплачує банку 22,6% процентів річних, починаючи з 21.10.2008.

17.11.2008 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого за користування кредиту позичальник сплачує банку 22,65% процентів річних, починаючи з 17.11.2008.

16.12.2008 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого за користування кредиту позичальник сплачує банку 23,5% процентів річних, починаючи з 19.12.2008.

Відповідно до п. 3.4. кредитного договору щомісячно, в останній робочий день кожного місяця, банк нараховує проценти за користування кредитом методом «факт/факт» (для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та році), за період з дня фактичного надання кредиту (у першому місяці кредитування), в подальшому - з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця (період нарахування) та у день остаточного повернення кредиту. Якщо між сусідніми періодами нарахування припадають вихідні або святкові дні, врахування процентних доходів за ці дні проводиться у наступному періоді нарахування. У січні місяці нарахування ііроцентних доходів здійснюється з 1 січня, у грудні - по 31 грудня включно.

Пунктом 5.1.2. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний нараховані проценти сплачувати щомісячно, в порядку визначеному в п. 3.5. цього договору.

Згідно з п. 3.5. кредитного договору сплата процентів за користування кредитом за період, вказаний в п. 3.4. договору здійснюється позичальником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок нарахованих доходів в банку до 05 числа місяця (включно), наступного за місяцем нарахування процентів та в день остаточного повернення кредиту. В тому разі, якщо дата погашення процентів за користування кредитом припадає на неробочий день, платіж має бути здійснений в наступний за ним робочий день.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (далі - договір купівлі-продажу прав).

Положеннями договору купівлі-продажу прав визначено наступні терміни:

«Позичальник» означає позичальника за кредитним договором, зазначеним у додатку 1.

«Дата відступлення» означає дату підписання акту приймання-передачі прав вимоги.

«Дата закриття» означає 19.12.2011.

«Кредитний договір» означає кожний договір про надання кредиту у будь-якій формі між позичальником та продавцем у якості кредитора, зазначений в додатку 1, разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (якщо такі є).

«Права вимоги за кредитами» означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні так і умовні) продавця в якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу прав продавець цим погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погодився купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну ціну купівлі.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу прав права вимоги переходять від продавця до покупця (далі - відступлення) та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписаних продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.

Згідно акту приймання-передачі прав вимоги від 22.05.2014 за договором купівлі-продажу прав вимоги від 22.05.2014 продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, в тому числі щодо боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» за кредитним договором № 56-2008 від 20.03.2008.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за кредитним договором має виконувати новому кредитору - позивачу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить: 4 300 000,00 грн. боргу за кредитом та 4 582 495,38 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості що складається з 4 300 000,00 грн. боргу за кредитом та 4 582 495,38 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту та сплаті відсотків не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за кредит, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої у період нарахування пені) від суми простроченої заборгованості за кредитом та (або) процентами за кожний день прострочення платежу.

Пеня нараховується методом «факт/факт» (для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році) починаючи з дня, наступного за днем, у якому позичальник повинен був виконати зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом та (або) поверненню кредиту, але не виконав, або виконав не у повному обсязі і закінчується днем фактичної сплати простроченої суми процентів та (або) кредиту (включно). Пеня сплачується позичальником на рахунок у банку у день фактичної сплати позичальником простроченої суми процентів та (або) кредиту.

При укладанні кредитного договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 166 580,83 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 172 433,62 грн. за несвоєчасне повернення відсотків.

Вимоги позивача в частині стягнення 166 580,83 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 172 433,62 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон» (м. Київ, вул. Басейна, 5-Б, код ЄДРПОУ 21631124) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 4 300 000 (чотири мільйони триста тисяч) грн. 00 коп. боргу за кредитом, 166 580 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 83 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4 582 495 (чотири мільйони п'ятсот вісімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 38 коп. боргу по відсоткам за кредитом, 172 433 (сто сімдесят дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 62 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 29.09.2014.

СуддяВ.В.Сівакова