Рішення

від 24.09.2014 по справі 910/16448/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16448/14 24.09.14

За позовом Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асістанський Центр «ЕЛ.АЙ.СІ. Асістанс»

про стягнення 30 238,00 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представник сторін:

від позивача: Меньшикова Е.Л. - представник за довіреністю від 01.06.2014 р.

від відповідача: не з'явилися

В судовому засіданні 19.02.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асістанський Центр «ЕЛ.АЙ.СІ. Асістанс» про стягнення заборгованості за договором у розмірі 30 238,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сторонами було укладено договір про надання медичних послуг від 07.02.2012 № М-76, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання надавати медичні послуги пацієнтам відповідача, а відповідач зобов'язався оплатити надані медичні послуги на умовах договору. Зокрема, позивачем надано послуги відповідача за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року на суму 21 790,71 грн, що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Проте, відповідач в порушення вимог п. 5.6. договору свої зобов'язання в частині розрахунку не виконав належним чином, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у 28 411,00 грн, з яких борг у сумі 24 071,56 грн з урахуванням індексації, пеня у сумі 1 833,53 грн, 3% річних у сумі 326,84 грн та штраф 10% від суми боргу у розмірі 2 179,07 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2014 порушено провадження у справі № 910/16448/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 24.09.2014.

24.09.2014 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду та заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основної суми боргу у розмірі 11 738,83 грн. а відтак просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 7 872,77 грн (з урахуванням індексу інфляції 8 569,65 грн) пеню у розмірі 1 833,53 грн, 3% річних у розмірі 326,84 грн та штраф у розмірі 2 179,07 грн.

У судове засідання, призначене на 24.09.2014, з'явився представник позивача, яка заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримала та просила суд її прийняти.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Дослідивши вказану заяву, суд встанови що вона подана із дотримання норм ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 24.09.2014, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового переказу за № 0103030222079. Клопотань про відкладення від відповідача не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням представника позивача судом заслухано пояснення по суті спору, яка позов підтримала з урахуванням заяви про зменшення.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

02 липня 2012 року між Державним закладом «Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асістанський Центр «ЕЛ.АЙ.СІ. Асістанс» (надалі - відповідача, замовник) було укладено договір № 01-76 про надання медичних послуг.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець зобов'язується надавати на умовах цього договору медичні послуги клієнтам замовника, які застраховані страховими компаніями, зазначеними у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується оплатити надані медичні послуги.

Згідно п. 2.2. договору конкретний перелік медичних послуг, які надаються виконавцем, та їх ціна зазначені у Додатку № 2(тарифи на медичні послуги), що є невід'ємною частиною цього договору.

У розділі 3 договору визначені зобов'язання виконавця, зокрема своєчасно та якісно надавати медичну допомогу клієнтам замовника кваліфікованим медичним персоналом.

Зобов'язання замовника визначені у розділі 3.3 договору, зокрема своєчасно оплачувати медичні послуги, надані виконавцем у строки, визначені п. 5.6. цього договору.

У п. 5.2 договору зазначено, що вартість медичних послуг визначається тарифами на медичні послуги виконавця, узгоджені із замовником.

Згідно з приписами п. 5.4. договору виконавець щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику акт виконаних робіт (додаток 3) по електронній пошті для узгодження.

Замовник протягом (десяти) календарних днів опрацьовує та узгоджує наданий по електронній пошті акт виконаних робіт та про його погодження повідомляє виконавця у цей же строк по електронній пошті (п. 5.5. договору).

Оплата узгодженого в електронному варіанті акту виконаних робіт здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів: акту виконаних робіт у двох примірниках та рахунку-фактури, підписаних уповноваженою особою виконавця та завірених печаткою, та копії первинної медичної документації (амбулаторної картки). Замовник приймає роботу шляхом підписання двох примірників акта виконаних робіт, один з яких повертає виконавцю, та у цей же строк здійснює оплату рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця (п. 5.6. договору).

За доводами позивача, виконавцем належним чином виконанні зобов'язання за договором та надано медичні послуги клієнтам замовника на загальну суму 31 047,60 грн, про що свідчать акти виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками господарюючих суб'єктів, зокрема: № 13 від 18.12.2013 р. на суму 11 738,83 грн; № 1 від 27.01.2014 р. на суму 11 436,00 грн; № 2 від 26.02.2014 р. на суму 2 786,38 грн; № 3 від 25.03.2014 р. на суму 4 546,68 грн; № 4 від 07.04.2014 р. на суму 539,71 грн, відповідними рахунками фактури (№ 527-С від 18.12.2013 р., № 40-С від 27.01.2014., № 83-С від 26.02.2014 р. № 124-С від 25.03.2014 р., № 131-С від 07.04.2014 р.) та звітами про надання медичних послуг, прикріплених до кожного акту виконання робіт. В свою чергу відповідачем було частково оплачено отримані медичні послуги у розмірі у сумі 9 256,89 грн 27.02.2014 р. та 2 179,11 грн 11.06.2014 р., а відтак борг становить 7 872,77 грн, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 22.09.2014 р., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками господарюючих суб'єктів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою договір про надання медичних послуг від 07.02.2012 № М-76, є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 5.6. договору оплата узгодженого в електронному варіанті акту виконаних робіт здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів: акту виконаних робіт у двох примірниках та рахунку-фактури, підписаних уповноваженою особою виконавця та завірених печаткою, та копії первинної медичної документації (амбулаторної картки). Замовник приймає роботу шляхом підписання двох примірників акта виконаних робіт, один з яких повертає виконавцю, та у цей же строк здійснює оплату рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов'язання за договором та надано відповідачу послуги на загальну суму 31 047,60 грн, про що свідчать акти виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками господарюючих суб'єктів, зокрема: № 13 від 18.12.2013 р. на суму 11 738,83 грн; № 1 від 27.01.2014 р. на суму 11 436,00 грн; № 2 від 26.02.2014 р. на суму 2 786,38 грн; № 3 від 25.03.2014 р. на суму 4 546,68 грн; № 4 від 07.04.2014 р. на суму 539,71 грн, відповідними рахунками фактури (№ 527-С від 18.12.2013 р., № 40-С від 27.01.2014., № 83-С від 26.02.2014 р. № 124-С від 25.03.2014 р., № 131-С від 07.04.2014 р.) та звітами про надання медичних послуг, прикріплених до кожного акту виконання робіт.

В свою чергу, відповідачем було частково оплачено отримані медичні послуги у розмірі 23 174,83 грн (про що свідчать виписки з рахунку позивача від 27.02.2014 р. - оплата на суму 9 256,89 грн; від 11.06.2014 р. оплата на суму 2 179,11 грн та від 03.09.2014 р. оплата на суму 11 738,83 грн), а тому, борг відповідача перед позивачем на момент розгляду справи по суті становить 7 872,77 грн (31 047,60 грн - 23 174,83 грн), що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 22.09.2014 р., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками господарюючих суб'єктів.

Отже, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що замовник в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 7 872,77 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 833,53 грн, 3% річних у розмірі 326,84 грн, інфляційні втрати у розмірі 696,88 грн та штраф у розмірі 2 179,07 грн.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отримані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за не своєчасну або не в повному обсязі оплату робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені, за кожен день прострочення до дня фактичної оплати боргу, включаючи і день оплати.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р . з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 11738.83 26.12.2013 - 14.04.2014 110 6.5000 % 0.036 %* 459.90 11738.83 15.04.2014 - 25.06.2014 72 9.5000 % 0.052 %* 439.96 2179.11 04.02.2014 - 14.04.2014 70 6.5000 % 0.036 %* 54.33 2179.11 15.04.2014 - 11.06.2014 58 9.5000 % 0.052 %* 65.79 2786.38 06.03.2014 - 14.04.2014 40 6.5000 % 0.036 %* 39.70 2786.38 15.04.2014 - 16.07.2014 93 9.5000 % 0.052 %* 134.89 2786.38 17.07.2014 - 06.08.2014 21 12.5000 % 0.068 %* 40.08 4546.68 02.04.2014 - 14.04.2014 13 6.5000 % 0.036 %* 21.05 4546.68 15.04.2014 - 16.07.2014 93 9.5000 % 0.052 %* 220.11 4546.68 17.07.2014 - 06.08.2014 21 12.5000 % 0.068 %* 65.40 539.71 15.04.2014 - 16.07.2014 93 9.5000 % 0.052 %* 26.13 539.71 17.07.2014 - 06.08.2014 21 12.5000 % 0.068 %* 7.76 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 1 575,10 грн.

Отже, задоволенню підлягає пеня у розмірі 1 575,10 грн, в іншій частині слід відмовити.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у разі прострочення оплати послуг понад 30 календарних днів замовник додатково сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що позивачем нарахування штрафу 10% здійснено на суму боргу з урахуванням інфляції, що суперечить п. 6.3. договору. Оскільки, борг відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду становив 19 611,60 грн (31 047,60 грн - 9 256,89 грн - 2 179,11 грн), то відповідно, 10 % штрафу від суми заборгованості становить 1 961,16 грн (19 611,60х0,1). Отже, задоволенню підлягає штраф у розмірі 1 961,16 грн, в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за отримані послуги, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 326,84 грн за розрахунком позивача, з яким погоджується суд.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявлена позивачем розмірі 696,88 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості за виконані роботи суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32 , 33 , 49 , 75 , 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асістанський Центр «ЕЛ.АЙ.СІ. Асістанс» (01023, м. Київ, вул.. Л. Первомайського, буд. 11, ідентифікаційний код 31568089) на користь Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України (03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, буд. 3 ідентифікаційний код 14280983) основну суму боргу у розмірі 7 872 (сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 77 коп.; пеню у розмірі 1 575 (одну тисячу п'ятсот сімдесят п'ять) грн 10 коп.; 3% річних у розмірі 326 (триста двадцять шість) грн 84 коп.; інфляційні втрати у розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) 88 коп.; штраф у 1 961 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 16 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 759 (одну тисячу п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 58 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.