Постанова

від 06.02.2007 по справі 15/447-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/447-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 лютого 2007 р.                                                                                Справа № 15/447-06

Суддя господарського суду Курко О.П.

при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції (вул. У.Кармелюка, 7/54, м. Могилів-Подільський, Вінницької обл., 24000)        

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яришівчанка" (с. Яришів, Могилів-Подільський р-н, Вінницької обл.)

до:  Приватної виробничо-комерційної фірми "Регіс" ( вул. Першотравнева 65/6, м. Вінниця)  

про визнання угоди недійсною

Представники :

позивача     :   Собко О.В., за дорученням

1-го відповідача :   не з'явився

2-го відповідача :   не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільська ОДПІ звернулась в суд з позовом до СТОВ "Яришівчанка", ПВКФ "Регіс" про визнання недійсною угоди про придбання муки, укладеної між відповідачами та як наслідок визнання її недійсною просила застосувати норми ст. 49 ЦК України (в ред. 1963р.).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 03.12.2003р. між ПВКФ "Регіс" та СТОВ "Яришівчанка" в усній формі був укладений договір про придбання муки пшеничної вищого ґатунку в кількості 4,250 тонн загальною вартістю 9350 грн., в т.ч. ПДВ 1558,33 грн.

На виконання даних зобов'язань відповідно до видаткової накладної № 43 від 03.12.2003р. та податкової накладної від 03.12.2003р. СТОВ "Яришівчанка" відпущено муку пшеничну вищого ґатунку в кількості 4,250 т загальною вартістю 9350 грн., в т.ч. ПДВ 1558,33 грн. Угода виконана обома сторонами, оскільки в рахунок погашення заборгованості перед ПВКФ "Регіс" за поставлену муку СТОВ "Яришівчанка" поставляло зерно пшениці згідно накладної № 472 від 03.10.2005р. в кількості 19479 кг. на суму 9349,92 грн.          Позивач звернувся із позовом про визнання даної угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК України (в ред. 1963р.), оскільки вважає що вони були укладені відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки ПВКФ "Регіс" на момент укладання  оспорюваного правочину не володіло необхідним обсягом правоздатності та дієздатності  а тому мало умисел на приховування прибутків від оподаткування.

В судовому засіданні позивач, враховуючи те, що спірна угода сторонами була виконана в 2005р., тобто правовідносини існували з грудня 2003 року по жовтень 2005 року, визнав, що до прав і обов'язків сторін  слід застосовувати положення ЦК України в ред. 2004р. За даних обставин Могилів-Подільською ОДПІ змінені позовні вимоги в частині визнання угоди недійсною відповідно п. 1 ст. 207 ГК України та застосування наслідків відповідно до п. 1 ст. 208 ГК України.

В подальшому позивач знову змінив позовні вимоги та остаточно просив  суд  визнати угоду, укладену 03.12.2003р. між ПВКФ "Регіс" та СТОВ "Яришівчанка" про придбання муки пшеничної вищого ґатунку в кількості 4,250 т загальною вартістю 9350 грн. недійсною як такою, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідачі по справі СТОВ "Яришівчанка" та ПВКФ "Регіс"  в судові засідання жодного разу не з'являлись.  Надіслані за їхніми юридичними адресами судові документи: ухвала про відкриття провадження у справі, судові повістки з позовними матеріалами в додаток, повернулись на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою про відсутність 2-го адресата за даною адресою та небажання отримувати згадані документи першим відповідачем. За вказаних обставин суд вважає що вжив всіх можливих заходів для забезпечення участі відповідачів в судовому засіданні та реалізації ними своїх прав, а тому  розгляду справи ухвалено здійснити за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи в судовому засіданні встановлено наступне:

03  грудня 2003 року між ПВКФ "Регіс" та СТОВ "Яришівчанка" в усній формі був укладений договір про придбання муки пшеничної вищого ґатунку в кількості 4,250 т загальною вартістю 9350 грн. (в т.ч. ПДВ 1558,33 грн.). На виконання даних зобов'язань ПВКФ "Регіс" відповідно до видаткової накладної № 43 від 03.12.2003р. та податкової накладної від 03.12.2003р. СТОВ "Яришівчанка" відпущено муку пшеничну вищого ґатунку в кількості 4,250 т загальною вартістю 9350 грн., в т.ч. ПДВ 1558,33 грн.   

Факт виконання забов'язань за даним договором з боку СТОВ "Яришівчанка"  знайшов своє підтвердження  в письмових поясненнях бухгалтера підприємства Капацин М.П., наданих співробітникам податкової міліції в ході проведення дослідчої перевірки та особистому поясненню Начальнику Могилів-Подільської ОДПІ згідно яких 03.10.2005р. касиром СТОВ "Яришівчанка"  Гребенюк Н.М. виписана накладна № 472  про видачу ПВКФ "Регіс" зерна в кількості 19479 кг на загальну суму 9349,92 грн., в рахунок погашення боргу перед останнім за придбану в грудні 2003 р.  муку. Всі намагання суду викликати керівника СТОВ "Яришівчанка"  щодо встановлення обставин укладання та виконання договору з ПВКФ "Регіс" позитивного результату не дали, оскільки останній відмовляється від отримання судової повістки.  З наведених обставин  в суду не викликає сумнівів в достовірності даних відомостей та обопільного виконання  сторонами зобов'язань по оспорюваній угоді.   

Постановою господарського суду Вінницької області від 24.11.2005р. у справі № 11/430-05 за позовом ДПІ у м. Вінниці  до ПВКФ "Регіс", яка набула законної сили, визнано недійсними установчі документи Приватної виробничо-комерційної фірми "Регіс", а саме Статут, затверджений рішенням № 1 від 28.01.1996р. та свідоцтво про державну реєстрацію № 23057267. Визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ПВКФ "Регіс", здійснений на підставі рішення № 3-А від 30.01.1996р. з моменту його вчинення та припинено дане підприємство як юридичну особу. Даним рішенням  господарський суд встановив, що ПВКФ "Регіс" створене без наміру здійснення підприємницької діяльності, останнє не звітує до ДПІ, за  юридичною адресою не знаходиться та зареєстроване на підставну особу. В своїх поясненнях директор підприємства Журавков Ю.В. стверджує, що з моменту реєстрації він не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, жодних документів від імені підприємства не підписував та печатки не ставив. Підприємство ж створене на прохання громадянина Росії.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тобто, необхідними умовами для визнання недійсною угоди, згідно ст.ст. 207, 208 ГК України є укладання її з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. До таких угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства належать, зокрема, угоди спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами, доходів від оподаткування.

Згідно  п. 11 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" N 02-5/111 від 12.03.99, наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яка укладалася, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Згідно п. 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 1056 від 25.07.2002 "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" до угод, які можуть визнаватися недійсними на підставі ст. 49 ЦК УРСР, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів. Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 19 роз'яснень Вищого арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03. 99 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно зі ст. 49 ЦК УРСР незалежно від часу їх укладання.

Згідно довідки управління  оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці від 19.07.2005р. № 645/15-1  відповідач по справі ПВКФ "Регіс" не подає звіти до ДПІ у м. Вінниці з моменту реєстрації, з лютого 1996 року. Як платник податку на додану вартість підприємство не зареєстроване.

          Відповідно до підпунктів 7.5.1  пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, право СТОВ "Яришівчанка" на податковий кредит безпосередньо залежить від того, чи мало право ПВКФ "Регіс" нараховувати йому ПДВ, складати і видавати податкову накладну.

Виходячи з вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 даного Закону  нараховувати покупцю ПДВ, складати та видавати йому податкову накладну мають лише зареєстровані платники податку.

Станом на 03.12.2003р. (дату укладання оспорюваного правочину) ПВКФ "Регіс"  платником податку на додану вартість не було, а відтак не мало законних підстав видавати СТОВ "Яришівчанка" податкову накладну від 03.12.2003р. на загальну суму 9350 грн., з яких ПДВ 1558,33 грн.

Визнання в судовому порядку недійсними установчих документів ПВКФ "Регіс", реєстрація даного підприємства без наміру здійснення господарської діяльності, неподання звітності до органів державної податкової інспекції та відсутність права видавати податкові накладні в сукупності свідчать про усвідмлення відповідача - ПВКФ "Регіс" про протиправність укладеної угоди, тобто встановлюють наявність умислу останнього.

Таким чином, правочин між ПВКФ "Регіс" та СТОВ "Яришівчанка"  від 03.12.2003р. укладений за наявності умислу з боку ПВКФ "Регіс" на ухилення від сплати податків, в зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За даних обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати угоду, укладену 03.12.2003р. між Приватною виробничо-комерційною фірмою "Регіс" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Яришівчанка" про придбання муки пшеничної вищого ґатунку в кількості 4,250 т загальною вартістю 9350 грн. недійсною як такою, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Курко О.П.