Рішення

від 23.09.2014 по справі 914/2678/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2014 р. Справа № 914/2678/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Автогаз", м. Золочів

до відповідача: Приватного підприємства "Тур-Ретур", м. Львів

про: стягнення 62 806,00 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2 - адвокат (Довіреність б/н від 08.08.2014 р.)

Від відповідача: не з'явився

Представникам позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Автогаз", м. Золочів до відповідача - Приватного підприємства "Тур-Ретур" м. Львів про стягнення 62 806,00 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.08.2014 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 12.08.2014 р. розгляд справи відкладався.

23.09.2014 р. від відповідача в канцелярію суду поступив Відзив на позовну заяву № 144 від 22.09.2014 р., в якому відповідач позовні вимоги заперечує, вказуючи на неналежне виконання позивачем зобов'язань щодо надання послуг перевезення пасажирів.

Як зазначається у відзиві екскурсійний тур Будапешт - Прага - Париж - Відень - Краків був частково зірваний з вини позивача, оскільки перед рейсом автобус не пройшов належного технічного огляду та зламався - вийшов з ладу стартер. У зв'язку з наведеними обставинами групу туристів довелося додатково розміщувати в мотелі, що спричинило понесення відповідачем додаткових витрат на суму 3 100,00 грн., що еквівалентно 300 Євро. Відповідно була зірвана ночівля у Будапешті, Празі, Парижі, Відні, Кракові, готелі довелося додатково замовляти та оплачувати ночівлю в Парижі. Таким чином збитки відповідача склали: за екскурсії запланованими містами - 670 Євро, за ночівлі в Парижі та Будапешті - 1 548,00 Євро.

Окрім того, у відзиві відповідач спростовує доводи позивача про те, що останній не отримував коштів перед поїздкою. За словами відповідача сума 1 100 Євро була вручена водієві автобуса ОСОБА_3 27.12.2013 р. на стоянці перед залізничним вокзалом у м. Львові. Також директор ТзОВ "Галичина Автогаз" ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 свою картку «Приватбанк», на яку відповідач перераховував грошові кошти позивачу: 29.12.2013 р. - 2 220,00 грн., 29.12.2013 р. - 1 120,00 грн., 31.12.2013 р. - 2 000,00 грн., 02.01.2013 р. - 5 000,00 грн. На вул. Степана Бандери п. ОСОБА_1 було передано 200 Євро та перераховано на картку 1000,00 грн. (еквівалентно 90 Євро). Крім цього, під час переїзду група туристів зібрала і передала ОСОБА_3 465 Євро, з яких 150 Євро потрачено на екскурсію в Парижі, про що свідчить розписка від 03.01.2014 р. Отже, загальна сума видатків відповідача склала 5 223 Євро. При цьому вартість наданих позивачем послуг становить 4 583,75 Євро.

Із посиланням на вищенаведені обставини відповідач просить суд стягнути з позивача різницю між понесеними відповідачем затратами та вартістю послуг, що становить 11 506,50 грн.

На підтвердження викладених у відзиві обставин відповідач додав до відзиву копію розписки від 03.01.2014 р., та копії чеків «Приватбанк».

Ознайомившись із відзивом відповідача, суд вважає за необхідне вказати що вимоги Приватного підприємства "Тур-Ретур" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Автогаз" коштів (збитків) у зв'язку з неналежним виконанням останнім договірних зобов'язань можуть бути заявлені шляхом подання відповідної позовної заяви, оформленої згідно вимог ГПК. Таким чином, викладена у відзиві на позовну заяву вимога відповідача судом до уваги не приймається.

В судовому засіданні 23.09.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що представлених суду документів достатньо для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

25.12.2013 р. між сторонами у справі укладено Договір про надання транспортних послуг № 25/12, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення групи пасажирів відповідача за маршрутом: Львів-Будапешт-Прага-Париж-Краків-Львів, а відповідач у свою чергу зобов'язався провести оплату за надані послуги у повному об'ємі (п.п. 2.1, 3.4. Договору).

Як зазначається у позовній заяві на виконання договірних зобов'язань позивач в період з 27.12.2013 р. по 04.01.2014 р. надав відповідачу послуги по пасажирському перевезенню туристів за обумовленим Договором маршрутом, кілометраж якого склав 4 825 км.

На підтвердження факту надання послуг позивачем надано суду Дорожній лист № 106004 автобуса в міжнародному сполученні за 27.12.2013 р. - 04.01.2014 р., на якому містяться штампи про перетин митного кордону України.

У п. 4.1. Договору сторони погодили, що плата за надані транспортні послуги здійснюється згідно пройденого кілометражу із розрахунку 0,95 Євро за один кілометр.

Пункти 4.2., 4.3. Договору передбачають, що відповідач проводить попередню оплату у розмірі 50 % від гарантованого проїзду, решта сума виплачується після виконання замовлення. По завершенні транспортних послуг сторони підписують шляховий лист, на основі чого проводиться остаточний розрахунок.

Згідно здійсненого позивачем на підставі п. 4.1. Договору розрахунку вартості послуг, за надані послуги відповідач повинен був сплатити 4 583,75 Євро (що в еквіваленті станом на 15.04.2014 р. складає 82 516,00 грн. ). Однак, за словами позивача, на оплату послуг перевезення відповідачем було сплачено лише 19 710,00 грн. , про що свідчать розписка від 03.01.2014 р. та чеки «Приватбанк». Таким чином, залишок заборгованості ТзОВ "Галичина Автогаз" перед позивачем становить 62 806,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору про надання транспортних послуг № 25/12 від 25.12.2013 р., на виконання умов якого позивач в період з 27.12.2013 р. по 04.01.2014 р. здійснив перевезення групи пасажирів відповідача за маршрутом: Львів-Будапешт-Прага-Париж-Краків-Львів.

Про факт здійснення перевезення свідчить представлений суду Дорожній лист № 106004 автобуса в міжнародному сполученні за 27.12.2013 р. - 04.01.2014 р., на якому містяться штампи пункту перетину митного кордону України.

За визначенням ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У п. 4.1. Договору сторони передбачили, що плата за надані транспортні послуги здійснюється згідно пройденого кілометражу із розрахунку 0,95 Євро за один кілометр. Оплату за послуги перевезення відповідач зобов'язався здійснити шляхом передоплати у розмірі 50 % від гарантованого проїзду, решта суми - виплатити після виконання замовлення, на основі підписаного сторонами шляхового листа (пункти 4.2., 4.3.).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи 23.01.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача листа № 1 від 22.01.2013 р, відповідно до якого вимагав в повному обсязі провести оплату за надані послуги. Факт надіслання зазначеного листа підтверджується фіскальним чеком від 23.01.2014 р.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вищевказана вимога залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати послуг суду не надав.

Викладені у Відзиві на позовну заяву № 144 від 22.09.2014 р. доводи відповідача суд до уваги не приймає, оскільки належних доказів на підтвердження факту неналежного виконання позивачем договірних зобов'язань, доказів понесення збитків у зв'язку з порушенням позивачем умов Договору, а також доказів передачі водіям Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Автогаз" готівкових коштів, в тому числі перерахування на картку 1000,00 грн., на оплату вартості послуг відповідач суду не надав.

Судовий збір згідно приписів ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тур-Ретур" (79013, м. Львів, вул. Київська, 27/3. Ідентифікаційний код 30052880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Автогаз" (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Черемшини, 21. Ідентифікаційний код 13822318) 62 806,00 грн. основного боргу; 1 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 29.09.2014 р.

Суддя Ділай У.І.