Ухвала

від 22.09.2014 по справі 809/968/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р. Справа № 876/5124/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 року в справі за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Долинська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області 01.04.2014 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» про стягнення заборгованості в сумі 28944,11 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить вищезазначену постанову скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» зареєстроване 12.08.2010 року є платником податків та зборів.

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області встановила податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» в загальній сумі 28944,11 грн., зокрема, з податку на прибуток в сумі 5485,65 грн., з податку на додану вартість в сумі 23458,46 грн., з яких: несплачені узгоджені податкові зобов'язання становлять - 18358,79 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 5010,56 грн.; пеня - 89,11 грн. Факт наявності заборгованості підтверджується довідкою про борг №1053 та виписками з облікової картки платника податку на додану вартість щодо відповідача.

Заборгованість з податку на прибуток підприємства в сумі 5485,65 грн. виникла на підставі поданої відповідачем 10.02.2014 року до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік на суму 5491,00 грн., з яких 5485,65 грн. не сплачено в строк, визначений статтею 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому несплачена сума набула статусу податкового боргу.

Податковий борг в сумі 23458,46 грн. з ПДВ виник на підставі поданих відповідачем до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме: - податкова декларація з ПДВ за 9 місяць 2013 року на суму 22756,00 грн., погашена відповідачем частково, залишок несплаченої суми з ПДВ становить 4781,79 грн.; - податкова декларація з ПДВ за 10 місяць 2013 року на суму 6264,00 грн.; - податкова декларація з ПДВ за 12 місяців 2013 року на суму 598,00 грн.; - податкова декларація з ПДВ за 1 місяць 2014 року на суму 6715,00 грн.. Вказані самостійно задекларовані суми з податку на додану вартість відповідачем так і не сплачені.

Відповідно до результатів перевірки сплати податку на додану вартість позивачем складено два Акти про порушення правил сплати (перерахування) податків за №1355/09-05-152/37209332 від 26.11.2013 року та №155/09-05-152/37209332 від 25.01.2014 року, на підставі яких, відповідно до розрахунків штрафних санкцій винесено чотири податкових повідомлення-рішення, а саме: - податкове повідомлення - рішення від 25.01.2014 року за №0000191500 на суму 393,29 грн.; - податкове повідомлення - рішення від 25.01.2014 року за № 0000201500 на суму 1000,00 грн.; - податкове повідомлення - рішення від 26.11.2013 року за №0004641500 на суму 751,7 грн. та податкове повідомлення - рішення від 26.11.2013 року за №0004651500 на суму 2355,57 грн.. Також, у зв'язку з порушенням строків подання податкової декларації з податку на додану вартість за три звітні періоди винесено податкове повідомлення - рішення від 25.09.2013 року за №0003101500 на суму 510,00 грн..

Дані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу у відповідності до квитанцій відділень поштового зв'язку, а також рекомендованого повідомлення про вручення та не оскаржувалися відповідачем, а тому є узгодженими.

Судом встановлено, що 1 лютого 2013 року відповідачу направлялася податкова вимога №14 на суму 7893,52 грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача у відповідності до підпису на корінці податкової вимоги та останнім не оскаржувалася.

Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Враховуючи, що заборгованість, визначена у податковій вимозі №14 від 01.02.2013 року в сумі 7893,52 грн. відповідачем не погашалася, а сума податкового боргу зросла, додатково податкова вимога не надсилалася.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 ПК України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки відповідач не сплатив зобов'язання в зазначений даною статтею строк, до нього правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції передбачені статтею 126 ПК України, яка визначає санкції за не сплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом встановлених строків.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки вищенаведені грошові зобов'язання в загальному розмірі 28944,11 грн. вважаються узгодженими, вони підлягають стягненню в судовому порядку, відповідачем не надано підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 28944,11 грн., зокрема, з податку на додану вартість в сумі 23458,46 грн., та з податку на прибуток підприємств в сумі 5485,65 грн., вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку і встановленими судом за поданими позивачем наявних доказів у справі. Відповідачем не оскаржено податкові повідомлення-рішення, а у встановлений законом строк, застосовані суми штрафів добровільно не сплачені та на момент судового розгляду даної адміністративної справи теж залишаються не сплаченими.

Відтак апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції було повно і правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 року у справі № 809/968/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар