Ухвала

від 18.09.2014 по справі 826/5748/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5748/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія «САТ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Транспортна Компанія «САТ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002872203 від 13.11.2013 (далі - ППР № 0002872203).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТК «САТ» (ідентифікаційний код 35646516) зареєстровано 23.01.2008 Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10671020000012185.

ТОВ «ТК «САТ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 15808 від 25.01.2008 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200044956 від 18.05.2012 (попереднє свідоцтво № 100095773 від 05.02.2008 анульоване у зв'язку з перереєстрацією 18.05.2012) позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 356465126531).

Основним видом діяльності позивача відповідно до КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Основним видом діяльності контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОНАДА» (далі - ТОВ «КОЛОНАДА») відповідно до КВЕД є: 45.23.0 Будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; 45.21.1 Будівництво будівель; 45.21.2 Будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену; 45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи; 45.34.0 Інші монтажні роботи; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу № 315 від 29.07.2013, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено невиїзну позапланову перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «КОЛОНАДА» (код ЄДРПОУ 36027446) за вересень, жовтень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 1063/26-53-22-03-21/35646516 від 28.10.2013 (далі - Акт перевірки № 1063/26-53-22-03-21/35646516 від 28.10.2013).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «КОЛОНАДА» фактично не відбувались, а тому позивач не мав відображати у складі податкового кредиту податкові накладні з реквізитами вказаного контрагента-постачальника. У зв'язку з чим відповідачем прийнято ППР № 0002872203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 189 118,00 грн. (за основним платежем - 151 294,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 37 824,00 грн.).

Податковим органом, без наявних на те повноважень, зроблено припущення про встановлення відсутності виконання робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, а також укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Без аналізу первинних документів та фактичних обставин зроблено висновок про те, що відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

На підставі низки припущень податковий орган дійшов висновку, що задекларований позивачем податковий кредит сформований за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «КОЛОНАДА» в розмірі 151 294,00 грн., повинен бути зменшений до 0 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов, використавши інформацію ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, яку отримав в порядку, не передбаченому ПК України.

У якості доказу було використано висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КОЛОНАДА» ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 356/26-55-22-08/36027446 від 18.07.2013, згідно якого ТОВ «КОЛОНАДА» має ознаки фіктивності, а саме: відсутність підприємства за місцезнаходженням, на підприємстві відсутні наймані працівники та виробничі потужності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідач дійшов до помилкового висновку, що не підтверджено отримання ТОВ «ТК «САТ» робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, від ТОВ «КОЛОНАДА» в перевіряємому періоді, а правочин, укладений ТОВ «ТК «САТ» з вказаним контрагентом, не спричинив реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т. 1, арк. 63 - 65) ТОВ «КОЛОНАДА» знаходиться за своїм місцезнаходженням. Відтак, сумнівною є неможливість провести зустрічну перевірку. Інших доводів і доказів нереальності господарських операцій позивача у відповідача немає.

Крім того, сам факт відсутності підприємства за місцем реєстрації не може бути доказом фіктивності його фінансово-господарської діяльності. Цей факт може бути встановлено лише на підставі рішення суду. Однак, такого рішення суду відповідачем не надано.

Також не може бути підставою для відмови ТОВ «ТК «САТ» у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни з боку ТОВ «КОЛОНАДА», оскільки, як встановлено судом, дії позивача свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи належним чином оформлені первинні документи, зокрема, податкові накладні.

Таким чином, наданий суду доказ - Акт перевірки позивача, сформовано бездоказово. Висновок про невідповідність первинних документів про надання робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач зроблено безпідставно.

Так, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вищевказані висновки відповідача є такими, що суперечать вимогам закону.

З ст. ст. 203, 204, 215 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII чітко вбачається, що відповідач, у разі необхідності, має право звернутися до суду з метою визнання нікчемним правочину, а не самостійно вирішувати дане питання.

Тобто, відповідач, визнавши договір, укладений між позивачем і його контрагентом, нереальною господарською операцією, зазначив інформацію, яка не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що перевіряючі вдалися до невластивих податковому органу функцій оцінки господарської діяльності підприємства, що призвело до порушення прав позивача. Акт перевірки не містить логічно ув'язаного зв'язку між отриманою інформацією про відсутність будь-яких засобів та кінцевою метою, спрямуванням дій на правомірну або протиправну мету.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення позивачем господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності є необґрунтованими тому, що чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних не обумовлені наявністю матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Зі змісту Акту перевірки № 1063/26-53-22-03-21/35646516 від 28.10.2013 вбачається, що висновки відповідача про відсутність господарських операцій є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладену позивачем угоду нереальною господарською операцією.

Як вбачається з Акту перевірки від 28.10.2013 № 1063/26-53-22-03-21/35646516, у вересні - жовтні 2011 року ТОВ «ТК «САТ» сформовано податковий кредит за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «КОЛОНАДА» в розмірі 151 294,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «ТК «САТ» (Замовник) та ТОВ «КОЛОНАДА» (Підрядник) було укладено договір підряду № 141 від 08.09.2011 (Т. 1, арк. 13 - 16), згідно умов якого Підрядник зобов'язувався у відповідності до цього Договору власними або залученими силами і засобами виконати роботи по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 21 (далі - Роботи), а Замовник зобов'язувався надати Підрядникові фронт робіт, ознайомитись та затвердити кошторисну документацію та оплатити Підрядникові Роботи в повному обсязі.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що серед умов договору відсутні положення, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, або спрямовані на заволодіння майном держави у дохідній частині бюджету.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На виконання умов договору підряду № 141 від 08.09.2011 факт надання робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач було оформлено та підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями, договором оренди нежитлових будівель № М-ТК-ЛК/11 від 01.02.2011 з додатком № 1 до нього, договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, протоколами, висновками, реєстром отриманих податкових накладних (Т. 1, арк. 17 - 20, 33 - 36, 66 - 85), ТОВ «КОЛОНАДА» було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 151 294,00 грн. (Т. 1, арк. 38 - 39), що також не заперечувалось податковим органом при проведенні перевірки.

Будівельні матеріали для виконання вищевказаних робіт придбавалися ТОВ «КОЛОНАДА» у відповідних постачальників, підтвердженням чого є видаткові накладні (Т. 1, арк. 46 - 48).

Також факт надання ТОВ «КОЛОНАДА» позивачеві робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач підтверджено висновком № 02/11-2013 від 27.11.2013 експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження ТОВ «ТК «САТ», проведеного товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторською фірмою «Аксьонова та партнери» (Т. 1, арк. 49 - 52), згідно якого податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 151 293,57 грн. за період: вересень 2011 р. - 105 905,5 грн., жовтень 2011 р. - 45 388,07 грн., який сформовано ТОВ «ТК «САТ» по взаємовідносинам з ТОВ «КОЛОНАДА» у зазначених періодах, документально підтверджується.

В акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні податкових накладних від імені контрагентів позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Відповідач не надано доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість контрагентів позивача на момент укладення договорів та видачі податкових накладних.

Після капітального ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 21 позивач мав змогу використовувати вказане складське приміщення та прилеглу до нього територію у власній господарській діяльності шляхом надання відповідних послуг своїм замовникам, що і являється основним видом господарської діяльності ТОВ «ТК «САТ». Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалась господарська діяльність з перевезень вантажу, складського господарства, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, та на підставі виписаних накладних своїм контрагентам позивачем було сформовано та відображено податкові зобов'язання з ПДВ. При цьому, подальше використання отриманих позивачем від ТОВ «КОЛОНАДА» робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, підтверджується належними доказами, наявними у справі договорами, податковими накладними, актами звіряння, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (Т. 1, арк. 105 - 204).

Отже, податкові зобов'язання підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Господарська діяльність ТОВ «КОЛОНАДА» на момент здійснення правочину не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, воно було платником податку, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Крім того, згідно положень інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Таким чином, позивачем, контрагент якого на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, мав договір, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджений виданими ним податковими накладними, правомірно сформовано та задекларовано податковий кредит.

При цьому, хоча сам факт оплати вже є достатньою та правомірною підставою для формування на підставі податкових накладних податкового кредиту, суд вважає за необхідне зазначити, що сукупність досліджених під час розгляду справи вищенаведених документів за відносинами позивача з його безпосереднім контрагентом, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, у взаємозв'язку з наведеним - договори і первинні документи щодо подальшої реалізації отриманих робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, не дають підстав для висновку про нездійснення операцій надання робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, щодо яких була здійснена оплата у період з вересня по жовтень 2011 року, або здійснення операцій без мети використання їх результатів у власній господарській діяльності позивача, та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували виконання спірних операцій. Підтвердження фактичного руху наданих робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, по ланцюгу зазначених ДПІ осіб вказує, крім іншого, на спрямованість угоди на реальне настання наслідків, передбачених зазначеною вище угодою, та зв'язок здійсненої оплати з господарською діяльністю позивача.

Вищезгадані податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з відомостями первинних/платіжних документів.

Відповідачем під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій (здійсненої передоплати) з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту надання робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ «КОЛОНАДА» не є підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за фактом оплати.

Відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагента, його посадових осіб, а також контрагента позивача (його посадових осіб), з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності певного підприємства та щодо можливої спрямованості певної угоди на ухилення від сплати податків, яка б набрала законної сили.

Судом першої та апеляційної інстанцій не встановлено наявність умислу у директора ТОВ «ТК «САТ» на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

В контексті викладених в Акті перевірки доводів ДПІ щодо фіктивності ТОВ «КОЛОНАДА», фіктивності правочину, укладеного між цією юридичною особою та позивачем, суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 551 Господарського кодексу України (далі - ГК України) («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація учасників спірних операцій, на підроблені, втрачені документи або реєстрація на підставних осіб, на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Відповідачем не надано доказів проведення в рамках кримінальної справи або ініційованої ДПІ в порядку ст. 84 ПК України експертизи щодо можливої підробки підписів на первинних документах по операціях з оплати наданих робіт по капітальному ремонту території, прилеглої до виробничих приміщень та підлогового покриття у складському приміщенні, яке орендував позивач, що свідчить про відсутність підстав для висновку про юридичну дефектність угоди, первинних документів, податкових накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ «КОЛОНАДА» та підставою для висновку про вчинення позивачем та його контрагентом порушень податкового законодавства.

Складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України.

ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо визнання судом фіктивним правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, тобто його вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Також, ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

Посилання відповідача на ту обставину, що посадові особи контрагента позивача виступали від імені підприємства, не усвідомлюючи юридичних наслідків своїх дій, не свідчить про нікчемність чи то безтоварність правочину.

Так, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про необхідність скасування ППР № 0002872203.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 23.09.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Карпушова О.В.