Рішення

від 09.09.2014 по справі 4/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №4/445 09.09.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт»

До Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва»

про спонукання виконання умов договору №2277 від 16.05.2006р.

Суддя Борисенко І.І.

Представники :

Від позивача Гайдар С.А. - за дов.;

Від відповідача Майданік В.Ю. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про зобов'язання останнього визначити розмір орендної плати згідно розрахунку викладеному в додатку №2 до договору оренди нежилого приміщення від 16.05.2006р. №2277, що становить 2 246,40грн. без ПДВ та індексом інфляції не коригується.

Ухвалою суду від 08.11.2011р. провадження у справі №4/445 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №18/301.

Як вбачається з документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» 26.01.2012р.у справі №18/301 було винесено рішення, яким Позивачу в задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказане рішення не підлягало оскарженню.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Враховуючи зазначене, суд, своєю ухвалою від 24.03.2014р. поновив провадження у справі №4/445.

В процесі розгляду справи суду доведено, що відповідно до Розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №236 від 30.05.2012р. припинено Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради шляхом його приєднання до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва». Визначено Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» правонаступником Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради, в частині договірних зобов'язань.

Таким чином, належним відповідачем по справі №4/445 є Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; Код: 38133008).

За умовами ст. 25 ГПК України, у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

За таких обставин, Господарський суд міста Києва своєю Ухвалою від 03.07.2014р. замінив Комунальне підприємство Дніпровської районної у місті Києві ради «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» на його правонаступника Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; Код: 38133008).

09.09.2014р. відповідач надав суду письмовий відзив по справі, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім цього, відповідач надав суду додаткові докази по справі, а саме: Акт передачі-приймання нерухомого майна від 13.01.2014р. за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 10, яке є предметом договору оренди нежилого приміщення від 16.05.2006р. №2277 .

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 16.05.2006р. №795, між Позивачем та Комунальним підприємством Дніпровської районної у місті Києві Ради «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський) було укладено Договір оренди нежилого приміщення від 16.05.2006р. №2277 терміном дії з 16.05.2006р. по 16.05.2016р.

Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №236 від 30.05.2012р. припинено Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради шляхом його приєднання до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва».

Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» є правонаступником Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради, в частині договірних зобов'язань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач завищує Позивачу розмір орендної плати, в зв'язку з чим, Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про визначення розміру орендної плати згідно розрахунку викладеному в додатку №2 до Договору оренди нежилого приміщення від 16.05.2006р. №2277, що становить 2 246, 40 грн. без ПДВ та індексом інфляції не коригується.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір від 16.05.2006р. №2277 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 7. 1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 16.05.2006р. по 16.05.2016р.

Пунктом 7.5 Договору сторонами встановлено, що Договір може бути розірвано за погодженням сторін.

Суду надано докази повернення нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 10, а саме Акт передачі-приймання нерухомого майна від 13.01.2014р., підписаний обома сторонами уповноваженими особами, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» здає нежитлове підвальне приміщення площею 374,40 кв.м, а Балансоутримувач приймає нерухоме майно загальною площею 374,40кв. м. що розташоване за адресою: Київ, бульвар Перова, буд. 10.

Під час приймання-передачі вказаного приміщення, зауважень та претензій від сторін не надходило.

Тобто, суд вважає що фактично договір розірвано за погодженням сторін.

Відповідно до п. 5.4. Договору, приміщення, що орендується, вважається фактично переданим Позивачу з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та платежів, зазначених в п. 3.4 цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря.

З огляду на викладене суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання останнього визначити розмір орендної плати згідно розрахунку викладеному в додатку №2 до договору оренди нежилого приміщення від 16.05.2006р. №2277, що становить 2 246,40грн. без ПДВ та індексом інфляції не коригується.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані в відзиві на позовну заяву та доданими до нього документами та поясненнями Відповідача, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.09.2014р.

Суддя І.І. Борисенко