ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2014 р.Справа № 916/1734/14
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого судді В.С. Петрова
суддів О.Л. Панченко
І.А. Малярчук
при секретарі Л.М. Ільєвій
за участю представників:
від прокуратури - Щербань Г.Д.,
від відповідачів:
1) Біляївської райдержадміністрації - не з'явився,
2) ТОВ „Дністербудінвест" - Назаренко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Дністербудінвест" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Дністербудінвест" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 08 квітня 2008 р. між відповідачами щодо земельної ділянки загальною площею 6,2802 га (реєстраційний номер 04.08.516.00006), розташованої на території Маяківської сільської ради за межами населеного пункту, та повернення вказаної земельної ділянки до земель запасу Маяківської сільської ради. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Біляївською міжрайонною прокуратурою Одеської області в квітні 2014 року була проведена перевірка дотримання вимог земельного та податкового законодавства при стягненні плати за землю на території Біляївського району Одеської області.
В ході проведеної перевірки встановлено, що між Біляївською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дністербудінвест" 08 квітня 2008 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,2802 га (кадастровий номер 04.08.516.00006), розташованої на території Маяківської сільської ради за межами населеного пункту. Так, за ствердженнями прокурора, вказаний договір було укладено з порушенням вимог діючого земельного законодавства.
Зокрема, прокурор вказує, що відповідно до п. 4 вказаного договору оренди нормативна оцінка вищевказаної ділянки на момент будівництва становить 256838,08 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки після завершення будівництва становить 558672,16 грн. з урахуванням індексації.
Як стверджує прокурор, в порушення вимог ст. 123 Земельного кодексу України законодавства, ч. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 13, 20, 21, 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативно-грошової оцінки зазначеної земельної ділянки на розгляд до Біляївської районної ради не надавалась, останньою не затверджувалась, що підтверджується листом Біляївської районної ради Одеської області від 15.04.2014 р. № 26-21-133/01-112 та листом архівного відділу Біляївської районної ради Одеської області від 15.04.2014 р. № 18-43/9.
Таким чином, з огляду на відсутність затвердженої технічної документації з нормативно-грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, на думку прокурора, спірний договір підлягає визнанню недійсним.
При цьому прокурор, звертаючись із даною позовною заявою в інтересах держави як позивач, послався на те, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Біляївська районна державна адміністрація, якою порушені вимоги діючого законодавства при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки. За таких обставин заступником Біляївського міжрайонного прокурора самостійно подано до суду заявлений позов в інтересах держави.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2014 р. позовну заяву Заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1734/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.
З огляду на особливу складність спору, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2014 р. справу № 916/1734/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 28.07.2014 р. було здійснено автоматичний розподіл справи щодо визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 916/1734/14, внаслідок чого було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Панченко О.Л. і Малярчук І.А.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2014 р. справу № 916/1734/14 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Панченко О.Л. і Малярчук І.А. та розгляд справи призначено в засіданні суду.
Відповідач - Біляївська районна державна адміністрація відзив на позов не надала, також представник райдержадміністрації у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим з'ясувати думки райдержадміністрації стосовно заявленого позову не уявляється можливим.
Відповідач - ТОВ „Дністербудінвест" проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 29-36 т. 1) та письмових поясненнях по справі (а.с. 86-93 т. 1, 135-138 т. 2) , вказуючи при цьому на відсутність визначених законом підстав для визнання спірного договору недійсним. Так, відповідач вказує, що ТОВ „Дністербудінвест" виконало всі вимоги діючого законодавства щодо порядку відведення земельних ділянок в оренду та укладання договору оренди землі. Зокрема, відповідачем - ТОВ „Дністербудінвест" згідно рішення Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області №130/V від 09.11.2006 року було отримано дозвіл на вибір земельної ділянки на умовах довгострокової оренди, терміном на 49 років на території Маяківської сільської ради за межами населеного пункту. Розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації №2121/2006 від 22.12.2006 року відповідачу ТОВ „Дністербудінвест" було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 7,00 га. Розпорядженням Біляївської райдержадміністрації Одеської області № 1-113/2007 від 01.08.2007 року ТОВ „Дністербудінвест" затверджено акт вибору земельної ділянки площею 6,2802 га на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області. Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ „Дністербудінвест" було розроблено ТОВ „Квартал-82" згідно листа-замовлення Біляївської райдержадміністрації № 02-12-1161 від 01.08.2007 року на замовлення ТОВ „Дністербудінвест" згідно укладеного договору №15/09-1ю від 15.09.2007 року. Як зазначає відповідач, державним агентством земельних ресурсів України, Головним управлінням земельних ресурсів в Одеській області була проведена державна експертиза землевпорядної документації вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Дністербудінвест". За результатами проведеної експертизи був складений висновок від 26.12.2007 року №А1729 про проходження зазначеним проектом землеустрою державної експертизи. Так, в подальшому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років відповідачу був затверджений розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 2049/2007 від 28.12.2007 року, згідно якого відповідачу передано земельну ділянку загальною площею 6,2802 га за рахунок земель водного фонду та зобов'язано укласти договір оренди землі. При цьому відповідач посилається на те, що ТОВ „Дністербудінвест" було замовлено та розроблено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Вказана технічна документація пройшла державну експертизу, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації № 641 від 26.03.2008 року. До того ж ТОВ „Дністербудінвест" був отриманий витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №6-6-03/4185 від 04.04.2008 року та витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 6-6-03/4186 від 04.04.2008 року, які підписані та видані начальником відділу земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області головного Управління земельних ресурсів у Одеській області Державного агентства земельних ресурсів України. За ствердженнями відповідача, при укладенні спірного договору орендну плату було визначено саме на підставі вказаної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки згідно з технічною документацією, по якій була проведена державна експертиза. Також відповідач наголосив, що ТОВ „Дністербудінвест" замовлено нову технічну документацію із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана йому в оренду на підставі спірного договору, про що свідчить договір №30 від 13.06.2014 року на створення технічної документації з нормативно грошової оцінки між ТОВ „Дністербудінвест" та ТОВ „Науково-виробничий центр земельно-кадастрового сервісу". Разом з тим у відзиві на позов представником відповідача - ТОВ „Дністербудінвест" було зазначено про необґрунтованість подання прокурором самостійно даного позову. Відтак, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.
Прокурор надав письмові пояснення щодо позиції відповідача - ТОВ „Дністербудінвест" про самостійне звернення прокурором до суду із заявленим позовом (а.с. 75-79 т. 1), в яких зазначає, що у даному спору прокурор виступає позивачем на захист інтересів держави, тому позов не може бути залишено без розгляду.
Разом з тим, як вже зазначалось, позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачами ст. 23 Закону України „Про оренду землі" при укладенні зазначеного вище договору, оскільки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту не була затверджена Біляївською районною радою. Так, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави як позивачем обумовлено тим, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Біляївська районна державна адміністрація, але нею порушені вимоги діючого законодавства при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки.
Між тим пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формою представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
За приписами ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Згідно з абзацом четвертим частини 1 статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Отже, виходячи зі змісту положень ст.ст. 2, 29 ГПК України, тільки у разі відсутності державного органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор має право виступати в господарському процесі як позивач. Прокурор не повинен перебирати на себе повноваження державних органів по здійсненню останніми функцій держави у спірних правовідносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, тому прокурор згідно п. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі) визначив орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Біляївську райдержадміністрацію, але залучив останню в якості відповідача, оскільки саме нею порушені вимоги законодавства при укладенні спірного договору оренди землі, стороною якого вона являється.
В абз. 3, 4 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (з наступ. змінами і доповнен.) господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.
Однак, у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 ГПК (абз. 5 п. 3).
Отже, оскільки прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем та судом вже порушено провадження у справі за позовом заступника прокурора, в свою чергу спір розглянуто по суті заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
На підставі рішення Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області № 130/V від 09.11.2006 року відповідачем - ТОВ „Дністербудінвест" було отримано дозвіл на вибір земельної ділянки в розмірі 7 га на умовах довгострокової оренди, терміном на 49 років під рибовиробництво, розвиток зеленого туризму, спортивного риболовства та надання місць для тимчасового проживання рибалкам та мисливцям на території Маяківської сільської ради за межами населеного пункту.
Розпорядженням Біляївської райдержадміністрації № 2121/2006 від 22.12.2006 року надано дозвіл ТОВ „Дністербудінвест" на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 7,00 га під рибовиробництво, розвиток зеленого туризму, спортивного риболовства та надання місць для тимчасового проживання рибалкам та мисливцям в оренду на 49 років на території Маяківської сільської ради.
Розпорядженням Біляївської райдержадміністрації Одеської області № 1-113/2007 від 01 серпня 2007 року затверджено акт вибору земельної ділянки ТОВ „Дністербудінвест" площею 6,2802 га під рибовиробництво, розвиток зеленого туризму, спортивного риболовства та надання місць для тимчасового проживання рибалкам та мисливцям на території Маяківської сільської ради (за межами населеного пункту) Біляївського району Одеської області.
Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Дністербудінвест" у довгострокову оренду строком на 49 років під рибовиробництво, розвиток зеленого туризму, спортивного риболовства та надання місць для тимчасового проживання рибалкам та мисливцям на території Маяківської сільської ради (за межами населеного пункту) Біляївського району Одеської області (а.с. 99-187 т. 1) було розроблено ТОВ „Квартал-82" згідно листа Біляївської райдержадміністрації № 02-12-1161 від 01 серпня 2007 року за замовленням ТОВ „Дністербудінвест" на підставі укладеного договору № 15/09-1ю від 15.09.2007 р.
Державним агентством земельних ресурсів України, Головним управлінням земельних ресурсів в Одеській області була проведена державна експертиза землевпорядної документації - вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Дністербудінвест", про що свідчить висновок від 26.12.2007 р. № А1729 (а.с. 95 т. 1). Зауваження, які містились у вказаному висновку, були усунуті, про що свідчить скріплений печаткою підпис начальника відділу земельних ресурсів у Біляївської райдержадміністрації, на якого відповідно до висновку було покладено обов'язок щодо контролю за усуненням зауважень.
Так, в подальшому вищевказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу - ТОВ „Дністербудінвест" був затверджений розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №2049/2007 від 28.12.2007 року, згідно якого відповідачу надано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 6,2802 га за рахунок земельного фонду, що перебувають у запасі Маяківської сільської ради. Зазначене розпорядження Біляївської райдержадміністрації є чинним на момент розгляду справи в суді, докази про його оскарження відсутні.
25.02.2008 р. на виконання вказаного розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №2049/2007 від 28.12.2007 р. були встановлені в натурі межі земельної ділянки, наданої в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ „Дністербудінвест" під рибовиробництво, розвиток зеленого туризму, спортивного риболовства та надання місць для тимчасового проживання рибалкам та мисливцям на території Маяківської сільської ради (за межами населеного пункту) Біляївського району Одеської області, про що складено акту встановлення в натурі меж вказаної земельної ділянки (а.с. 12 т. 1).
Поряд із зазначеним судом встановлено, що відповідачем - ТОВ „Дністербудінвест" також було замовлено та розроблено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки (а.с. 1-113 т. 2). Вказана технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок пройшла державну експертизу, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації № 641 від 26.03.2008 р. (а.с. 94 т. 1). Відділом земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області Головного управління земельних ресурсів у Одеській області були складені витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що передавалась в оренду відповідачу - ТОВ „Дністербудінвест", на період будівництва та після вводу об'єкта в експлуатацію (а.с. 57, 58, т. 1), які підписані начальником Відділу земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області Саламахою А.В. Так, вказані витяги з технічної документації містять всі необхідні реквізити для визнання їх офіційними документами, зокрема: зображення гербу України, реєстраційний номер і дату, підпис посадової особи, яка його склала, що скріплено гербовою печаткою державного органу, тому повністю відповідає „Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" Національного стандарту України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55 (чинний з 01.09.2003 р.), який поширюється на організаційно-розпорядчі документи органів державної влади України, органів місцевого самоврядування.
08 квітня 2008 року між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та ТОВ „Дністербудінвест" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 5121083900:01:005:0007, загальною площею 6,2802 га, що розташована на території Маяківської сільської ради (за межами населеного пункту).
Відповідно до п. 4 договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на момент будівництва становить 256838,08 грн., з урахуванням коефіцієнту індексації. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки після завершення будівництва становить 558672,16 грн. з урахуванням індексації.
Згідно п. 8 в договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Строк дії договору встановлено в п. 38 договору, за яким останній набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.
Так, за положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.
Як вбачається зі змісту вказаного договору оренди землі, вказаний договір був зареєстрований в Біляївському районному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів реєстрації договорів землі вчинено запис від 13 травня 2008 року за № 04.08.516.00006.
Також 13.05.2008 р. між відповідачами на виконання умов спірного договору оренди був складений акт приймання-передачі земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ „Дністербудінвест" (а.с. 55 т. 1)
Як з'ясовано судом, визначена сторонами у спірному договорі орендна плата розрахована саме на підставі вищевказаної нормативно-грошової оцінки землі, по якій була проведена державна експертиза. При цьому судом встановлено, що орендна плата відповідачем сплачується в повному обсязі, що не заперечується сторонами і не оспорюється прокурором.
Наразі оскільки технічна документація з нормативно-грошової оцінки зазначеної земельної ділянки на розгляд до Біляївської районної ради не надавалась, останньою не затверджувалась, відповідно прокурор вважає, що ці обставини є підставою для визнання спірного договору оренди землі недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".
Так, згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Проаналізувавши зміст спірного договору оренди землі, слід зазначити, що відповідачі дійшли згоди з усіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору), що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої цієї статті щодо визнання договору оренди землі недійсним.
Щодо доводів прокурора про незатвердження Біляївською районною радою технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, в т.ч. спірної земельної ділянки (кадастровий № 5121083900:01:005:0007), на підставі якої розрахована орендна плата за вказаним договором, суд зазначає наступне.
Так, по-перше, чинне законодавство не пов'язує дійсність договору оренди землі із наявністю або відсутністю затвердженої у встановленому законом порядку технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, також це не було істотною умовою договору оренди землі, відсутність якої може свідчити про недотримання відповідачами вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору оренди землі.
По-друге, згідно положень ст. 18 Закону України „Про оцінку земель" нормативно-грошова оцінка розташованих земельних ділянок несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Дністербудінвест" замовило нову технічну документацію на земельну ділянку, що передана йому в оренду на підставі спірного договору, про що свідчить договір № 30 від 13.06.2014 р. на створення (передачу) технічної документації з нормативно-грошової оцінки між ТОВ „Дністербудінвест" і ТОВ „Науково-виробничий центр земельно-кадастрового сервісу" (а.с. 68-72 т. 1). Також ТОВ „Дністербудінвест" було отримано витяг із державного земельного кадастру № НВ-5101181562014 від 16.06.2014 р. (а.с. 96-98 т. 1). Вказане свідчить про здійснення відповідачем дій, направлених на затвердження нової нормативно-технічної документації відповідно до вимог чинного законодавства. Тим самим відповідачем вживаються заходи на усунення порушень.
В п. 2.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наведено, що сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочинів недійсними, зокрема, погодження правочину з відповідним державним органом.
В п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами і доповн.) зазначено, що судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 677 (п. 2.26 Постанови Пленуму ВГСУ № 6).
До того ж, договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою відповідно до п. 2.29 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ № 6.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурор як позивач не довів порушення відповідачами інтересів держави або спричинення шкоди державі внаслідок укладення відповідачами спірного договору, чим обумовлено звернення до суду із заявленим позовом з метою захисту інтересів держави. Натомість, визнання спірного договору недійсним з наведених у позові підстав призведе до втрат державного бюджету з огляду на недоотримання доходів з орендної плати за спірну земельну ділянку та укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки.
При цьому вимоги заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області щодо повернення до земель запасу Маяківської сільської ради спірної земельної ділянки (кадастровий номер 5121083900:01:005:0007), розташованої на території Маяківської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 6,2802 га та нормативною вартістю 256838,08 грн. не узгоджуються із нормами ГПК України, оскільки прокурор не вказував Маяківську сільську раду позивачем.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Дністербудінвест" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2014 р.
Головуючий суддя В.С. Петров
Суддя О.Л. Панченко
Суддя І.А. Малярчук
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2014 |
Оприлюднено | 01.10.2014 |
Номер документу | 40661335 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні