Постанова

від 09.09.2014 по справі 808/1465/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2014 року           11:20 Справа №  808/1465/14м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом          Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області до                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міцар ЛТД КО» про                    стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,                                              ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Запорізького окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області (далі – позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міцар ЛТД КО» (далі – відповідач) в якому просить суд стягнути податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 10883,01 грн., з яких: 7149,00 грн. сума основного боргу, 3743,01 грн. пеня. Ухвалою суду від 27 лютого 2014 року позовна  заява залишена без руху до 02 квітня 2014 року. Позивач усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 27.02.2014. В зв'язку з перебуванням судді Бойченко Ю.П. на лікарняному, питання щодо відкриття провадження у справі розглядалось 10 квітня 2014 року. Ухвалою суду від 10 квітня 2014 року було відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 квітня 2014 року. Провадження у справі неодноразово зупинялось. Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання (вх.№33987 від 09.09.2014) про розгляд справи за його відсутності. Також зазначив, що сума боргу не змінилась, в зв'язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. До заяви позивач додав довідку щодо стану заборгованості відповідача станом на 09 вересня 2014 року. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України  особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її  відсутності.   Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. 12 червня 2014 року від відповідача, через канцелярію суду, надійшли квитанції на підтвердження факту часткового погашення існуючого податкового боргу.    Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття представника відповідача, а також положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В зв'язку з неявкою представників сторін фіксування судового засідання не здійснювалось. Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Міцар ЛТД КО» (код ЄДРПОУ 23878739) зареєстроване в якості юридичної особи за адресою: 69014, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 25, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області в якості платника податків та зборів. Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до облікової картки платника податків та довідки щодо стану заборгованості відповідача, станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, за ТОВ «Фірма Міцар ЛТД КО» рахувався податковий борг з податку на додану вартість в сумі 10883,01 грн., з яких: 7149,00 грн. сума основного боргу, 3743,01 грн. пеня. Податковий борг виник на підставі наступних обставин. Відповідачем, відповідно до вимог чинного законодавства, була надана податкова декларація з податку на додану вартість №9042618157 від 16.07.2013р., в якій сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет складає 7149,00 грн. Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У вказані в законодавстві строки та станом на час розгляду справи, задекларована сума з податку на додану вартість сплачена не була, а отже набула статусу податкового боргу. Згідно вимог п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Нарахування пені закінчується згідно з пп. 129.3.1 п.129.1ст. 129 ПКУ у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань. При цьому згідно п. 129.4 даної статті Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Тобто, з врахуванням вказаних норм та відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, що затверджена наказом ДПА України від 17.12.2010 року №953, та зареєстрована у Мінюсті України 27.12.2010 р. №1350/18645 відповідачу нарахована пеня в сумі 3734,01 грн. Однак, згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як свідчить облікова картка платника податків, відповідачем частково сплачувався податковий борг. Сплачені кошти зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Станом на час розгляду справи по суті сума пені зменшилась на 1000,00 грн. та складає 2734,01 грн., що підтверджується наданою позивачем обліковою карткою платника податків та довідкою щодо стану заборгованості відповідача станом на 09.09.2014. Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 ПК України). Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України). Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пунктів 59.3 – 59.5 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У даному випадку, податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання п.п. 6.2.1 п. 6.2, п.п 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», були направлені платнику податків – ТОВ «Фірма Міцар ЛТД КО»: -          податкова вимога форми «Ю» № 1/634 від 23.11.2010 року. -           податкова вимога форми «Ю» № 2/736 від 28.12.2010 року. В подальшому податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись, оскільки Податковий кодекс України не передбачає повторне направлення податкових вимог. Згідно п.п.20.1.34 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 9883,01 грн., а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -  фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -  ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області задовольнити частково. Стягнути з рахунків платника податків – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Міцар ЛТД КО» (код ЄДРПОУ 23878739) в усіх банках обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 9883,01 грн. (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні одну копійку), які перерахувати на р/р 31116029700009, код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет Шевченківського району код отримувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.                        Суддя                                                            Ю.П.Бойченко