Рішення

від 25.09.2014 по справі 906/1085/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" вересня 2014 р. Справа № 906/1085/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі Довгалюку Р.О.

за участю представників сторін:

- від позивача: Охріменко В.І. - представник за довір. б/н від 15.07.2014 р.;

- від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо - металургійна компанія" (м. Київ)

до Малого приватного підприємства "Шляхмашінструмент" (м. Коростень)

про стягнення 134034,79 грн.

Приватне акціонерне товариство "Українська гірничо - металургійна компанія" (м. Київ) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства "Шляхмашінструмент" (м. Коростень) 134034,79 грн. боргу за неналежне виконання Договору поставки №24-Пр-М від 12.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, сторони зобов'язано виконати вимоги резолютивної частини ухвали.

19.09.2014 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву №17/2 від 17.09.14, в якому відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що у позивача не виникло право звернення з даним позовом до суду, оскільки у специфікації сторони не передбачили строків оплати продукції, а умовами договору передбачено лише передоплату за поставку продукції. Отримавши вимогу позивача про сплату заборгованості відповідач погасив частину боргу та запропонував позивачу розстрочити оплату заборгованості. Відповідач не відмовлявся сплатити всю суму боргу частинами після проведення звірки розрахунків між сторонами.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 08.08.2014 р. не виконав, хоча про дату та час засідання суду повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр господарського суду Житомирської області Ф.103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 08.08.2014 р. та витяги з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" з відміткою поштового відділення Коростень 1 "Вручення за довіреністю".

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. України.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.09.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Українська гірничо - металургійна компанія" (постачальник/позивач) від імені та в інтересах якої діяла Житомирська регіональна філія АТ "УГМК" та Малим приватним підприємством "Шляхмашінструмент" (покупець/відповідач) був укладений Договір поставки №24-Пр-М від 12.09.2013 р. (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому "продукція".

Сортамент, кількість, якість ціна, порядок і строки оплати продукції та порядок і строки її поставки, в тому числі дати самовивозу продукції, погоджуються сторонами в Специфікації, які оформлюються у вигляді додатків до нього та є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору).

Якість продукції сторони визначили у розділі 2 Договору поставки.

Ціна Продукції є договірною ціною між постачальником та покупцем та погоджується сторонами в Специфікації (п. 3.1. Договору поставки).

Умови та строки поставки, передачу-приймання продукції сторони обумовили у розділах 4,5 Договору поставки.

На виконання Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений договором товар на загальну суму 1038361,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №Жт000014892, Жт000015368, Жт000015390, Жт000015673, Жт000000028, Жт000000222, Жт000000602, Жт000000620, Жт000000621, Жт000000638, Жт000000708, Жт000000967 (а.с.58 - 69) та довіреностями на отримання товару (а. с. 92 -102).

На оплату за поставлений товар позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури від 26.11.2013 р., 17.12.2013 р., 04.12.2013 р., 26.12.2013 р., 19.12.2013 р., 14.01.2014 р., 09.01.2014 р., 30.01.2014 р., 05.02.2014 р., 14.02.2014 р. (а.с.48 - 57).

У п.п. 6.1., 6.2. Договору сторони домовились, що розрахунки здійснюються покупцем шляхом 100% попередньої оплати продукції в національній валюті України (гривня) в безготівковій грошовій формі на поточний рахунок постачальника; строк оплати продукції вказується у Специфікації та здійснюється покупцем.

Датою оплати усієї партії продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 6.3 договору).

Відповідно до п.7.2 Договору, покупець зобов'язаний провести оплату продукції відповідно до п.п. 6.2, 6.3 цього договору.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, тобто сплатив позивачеві 904326,51 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, а саме: 05.02.14 на суму 3376,00 грн.; 07.02.14 на суму 50000,00 грн.; 10.02.14 на суму 59277,84 грн.; 25.02.14 на суму 27166,74 грн.; 24.07.14 на суму 10000,00 грн.

Внаслідок порушення відповідачем вимог договору по оплаті продукції, станом на день подачі позову до суду та час розгляду справи у суді виникла заборгованість в розмірі 134034,79 грн., що також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків (а. с.108,109).

Договором передбачена 100% передоплата, однак позивач не діждавшись надходження коштів від відповідача поставив продукцію.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18.07.2014 р. позивач надіслав відповідачу вимогу №3440 від 18.07.2014 р. (а. с. 6 -9) про сплату заборгованості, яка отримана відповідачем 22.07.2014 р., про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.

З огляду на вищевикладене, у відповідача виникло зобов'язання сплатити борг у строк до 29.07.2014 р.

Проте, у визначений Договором строк відповідач вартість продукції не оплатив, внаслідок чого позивач звернувся з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 134034,79 грн. боргу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Оскільки між сторонами укладений Договір поставки, спірні відносини регулюються Главою 30 розділом 1 ГК України та Главою 54 розділом 1 ЦК України (ч. 6 ст. 265 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, борг відповідача станом на день розгляду справи становить 134034,79 грн. (1038361,30 - 904326,51).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

За ст. ст. 627,629 ЦК України, згідно із ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно з якою об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в розмірі 134034,79грн.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Шляхмашінструмент" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Жовтнева, б. 1, ЄДРПОУ 32173438) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, код ЄДРПОУ 25412086):

- 134034,79 грн. основного боргу;

- 2 680,70 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" вересня 2014 р.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком.)