Рішення

від 25.09.2014 по справі 908/2690/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/60/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 Справа № 908/2690/14

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Пролетарська, буд. 13)

до відповідача: Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 39)

про стягнення 4503,50 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Денисенко Ю.О., довіреність № 31 від 31.12.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області 4237,09 грн. заборгованості за договором № 174 від 20.12.2012 р., в т.ч.: 3677,65 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 186,74 грн. пені, 44,94 грн. - 3% річних та 327,76 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 230, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та умови укладеного між сторонами договору. За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у останнього перед постачальником електроенергії існує борг за спожиту згідно договору № 174 від 20.12.2012 р. електроенергію в сумі 3677,65 грн. За доводами позивача, несплата вартості спожитої електроенергії є підставою для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляду передбачених договором та законом санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2014 р. порушено провадження у справі № 908/2690/14, присвоєно справі номер провадження № 30/60/14, розгляд якої призначено на 21.08.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 21.08.2014 р. розгляд справи відкладався до 25.09.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Позивачем було подано заяви в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог № 71/14/1283 від 04.09.2014 р. та № 71/14/1329 від 12.09.2014 р.

В останній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3677,65 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 427,88 грн. пені, 68,03 грн. - 3% річних та 329,94грн. втрат від інфляції.

Заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж про стягнення з Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області 3677,65 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 427,88 грн. пені, 68,03 грн. - 3% річних та 329,94 грн. втрат від інфляції.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги позовної заяви. Наголошує на тому, що направлені на адресу відповідача рахунки за спожиту електроенергію за період з червня 2013 року по травень 2014 року в повному обсязі не сплачено, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача залишається непогашеною, про що надано відповідну довідку.

Відповідач вимоги ухвал суду від 30.07.2014 р. та 21.08.2014 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи на 25.09.2014 р., направлялись учасникам судового процесу за визначеними у позовній заяві та в правовстановлювальних документах адресами, відповідачу на адресу: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 39, що співпадає з адресою місцезнаходження відповідача за відомостями матеріалів справи та зазначена ним самим у договорі та інших документах. Направлена на адресу відповідача кореспонденція до суду не поверталась.

Таким чином, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 25.09.2014 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж (Постачальником електричної енергії, позивачем у справі) та Приморським РВ ГУМВД України в Запорізькій області (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 174 про постачання електричної енергії (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії зобов'язався здійснювати продаж електричної енергії Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач - своєчасно оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 2.3.4 Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «порядок розрахунків за електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії».

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що порядок зняття показів розрахункових засобів та відомості про точки розрахункового обліку Споживача та субспоживачів наведені в додатку № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» і в додатку № 6.1 «Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії».

Відповідно до пункту 7.9 Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Договору оформлюється та надається «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Додаток № 5.1).

Додатком № 4 до Договору сторонами передбачено:

1. Розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

4. Споживач не пізніше 17-00 годин першого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу); Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

6. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

9. Рахунки або платіжні вимоги - доручення направляються Постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника електричної енергії журналі.

10. Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату.

11. Якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електричної енергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу - доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.

Пунктом 1 додатка № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» передбачено, що для визначення обсягів споживання активної електричної енергії за розрахунковий період о 24-00 год., в останній день місяця Споживач самостійно або в присутності представника Постачальника (Субспоживача) відповідно до точок розрахункового обліку, що наведені в п. 6, 7, 8 цього додатка здійснює зняття показів розрахункових засобів обліку, що відповідають споживанню активної електричної енергії. Зафіксовані покази оформлюються "Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" (Додаток № 5.1) у 2-х примірниках.

В пункті 6 цього додатку зафіксовано: найменування об'єкта, адреса - адмінбудинок ВДАІ Приморського РВ ГУМВС України м. Приморськ, вул. Куйбишева, 91; тип і № розрахункового електролічильника - НК 2102-02 № 5085395 5-60А; дозволена потужність - 3,0 кВт; кількість робочих днів у тиждень - 7; кількість годин роботи на добу - 24.

В пункті 9.5 Договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову припинення його дії.

Договір є діючим з огляду на відсутність відповідних заяв сторін.

За поясненнями позивача, оскільки відповідач не виконував свої зобов'язання з надання даних про кількість спожитої електроенергії, відповідно до п. 12 Додатку № 4 до договору та положень п. 3.33 ПКЕЕ позивачем кожного місяця періоду заборгованості робилися огляди засобів обліку відповідача та на підставі складених актів візуального зняття показів від 01.07.2013 р., 31.07.2013 р., 02.09.2013 р., 01.10.2013 р., 04.12.2013 р., 27.12.2013р., 03.01.2014 р., 31.01.2014 р., 27.02.2014 р., 24.03.2014 р., 30.04.2014 р., 30.05.2014 р. складено рахунки:

за червень 2013 р. - № 174/6а від 03.07.2013 р. на суму 205,27 грн.,

за серпень 2013 р. - № 174/8а від 03.09.2013 р. на суму 235,39 грн.,

за вересень 2013 р. - № 174/9а від 03.10.2013 р. на суму 251,50 грн.,

за жовтень 2013 р. - № 174/10а від 06.11.2013 р. на суму 286,18 грн.,

за листопад 2013 р. - № 174/11а від 04.12.2013 р. на суму 312,19 грн.,

за грудень 2013 р. - № 174/12а від 03.01.2014 р. на суму 325,82 грн.,

за січень 2014 р. - № 174/1а від 05.02.2014 р. на суму 339,46 грн.,

за лютий 2014 р. - № 174/2а від 05.03.2014 р. на суму 380,34 грн.,

за березень 2014 р. - № 174/3а від 03.04.2014 р. на суму 360,52 грн.,

за квітень 2014 р. - № 174/4а від 02.05.2014 р. на суму 472,01 грн.,

за травень 2014 р. - № 174/5а від 03.06.2014 р. на суму 508,97 грн.

Позивачем на адресу відповідача кожного місяця періоду заборгованості направлялися відповідні рахунки на сплату, що підтверджується наданими до матеріалів справи засвідченими копіями цих рахунків та копіями поштових квитанцій та реєстрів відправки кореспонденції (арк. справи 27-48). Направлені відповідачу рахунки залишено без оплати. Частково сплачено рахунок № 174/7а від 31.07.2014 р . на суму 208,92 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області 4503,50 грн. заборгованості спожиту активну електричну енергію, в т.ч.: 3677,65 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 427,88 грн. пені, 68,03 грн. - 3% річних та 329,94 грн. втрат від інфляції, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 174 про постачання електричної енергії від 20.12.2012 р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору, не виконав свої зобов'язання щодо надання даних про кількість спожитої електроенергії, тому, відповідно до п. 12 Додатку № 4 до договору та положень п. 3.33 ПКЕЕ, позивачем кожного місяця періоду заборгованості робилися огляди засобів обліку відповідача та на підставі складених актів візуального зняття показів від 01.07.2013 р., 31.07.2013 р., 02.09.2013 р., 01.10.2013 р., 04.12.2013 р., 27.12.2013 р., 03.01.2014 р., 31.01.2014 р., 27.02.2014 р., 24.03.2014 р., 30.04.2014р., 30.05.2014 р. складено акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за відповідні місяці. На підставі наданих Актів, позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період з червня 2013 р. по травень 2014 р., включно, на суму 3886,57 грн.

Складені акти та рахунки на оплату за відповідні місяці направлялися на адресу відповідача щомісячно рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується копіями поштових квитанцій та реєстрів відправки кореспонденції.

Пунктом 10 додатку № 4 до договору № 31 передбачено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів; у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі; при направлені нарочним - дата вручення споживачу.

Пунктом 1.21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-ІІІ від 05.04.2001 р. та п. 1.4 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. визначено, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідачем 14.09.2013 р. частково оплачено заборгованість у розмірі 208,92 грн. по рахунку № 174/7а від 31.07.2014 р.

Таким чином, залишок заборгованості за договором № 174 за період: червень 2013 р. - травень 2014 р. складає 3677,65 грн.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, позивачем доведений та документально підтверджений. Розрахунок розміру вартості спожитої електроенергії за період з червня 2013 р. по травень 2014 р. здійснено позивачем вірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, що складає 3677,65 грн.

Згідно наданої представником позивача у судовому засіданні 25.09.2014 р. довідки, підписаної начальником Приморського РЕМ, станом на 25.09.2014 р. заборгованість відповідача за договором складає 3677,65 грн.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3677,65 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 427,88 грн. пені, 68,03 грн. - 3% річних та 329,94 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за недотримання термінів сплати рахунків платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 Додатка № 4 ) Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по оплаті в розмірі 0,5% від суми платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" з урахуванням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд дійшов до висновку, що вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 427,88 грн. пені, 68,03 грн. - 3% річних та 329,94 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 174 про постачання електричної енергії від 20.12.2012 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 3677,65 грн. основного боргу, 427,88 грн. пені, 68,03 грн. - 3% річних та 329,94грн. інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж (м. Приморськ Запорізької області) до Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (м. Приморськ Запорізької області) задовольнити повністю.

Стягнути з Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 39, код ЄДРПОУ 08672650, розрахункові рахунки не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Пролетарська, буд. 13; код ЄДРПОУ 00130926; п/р зі спеціальним режимом використання №260373141417 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 3677 (три тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 65 коп. боргу за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 39, код ЄДРПОУ 08672650, розрахункові рахунки не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Пролетарська, буд. 13; код ЄДРПОУ 00130926; п/р № 26000420428 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 427 (чотириста двадцять сім) грн. 88 коп. пені, 68 (шістдесят вісім) грн. 03 коп. - 3% річних, 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 94 коп. інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.09.2014 р.