Рішення

від 25.09.2014 по справі 909/832/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 р. Справа № 909/832/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Байпас-Термо", вул. Гнатюка, 2/24,м. Бурштин,Галицький район, Івано-Франківська область,77111

до відповідача: рибгосп "Галицький", вул. Л.Українки, 12,м. Бурштин,Галицький район, Івано-Франківська область,77111

про стягнення 18289,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Усатенко Ю.А. - представник, , (довіреність № 1 від 24.07.2014 р.)

від відповідача: Раврук І.Д.- представник, (посвідчення № 756 від 05.01.11)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Байпас-Термо" звернулося до господарського суду з позовом до рибгоспу "Галицький" про стягнення заборгованості у сумі 18289,35грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору підряду №5 від 15.04.10 та обґрунтовано положеннями статей 161, 345, 625, 854 Цивільного та ст.230,232 Господарського кодексів України.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог (вх.№ 12857/14 від 25.09.14) та підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 11844,77грн. основного боргу, 423,46грн. пені та 4459,07грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та подав заяву вх.№14790/14 від 25.09.14 про застосування наслідків спливу позовної давності щодо стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) 15.04.10 укладено договір підряду №5. Згідно з п.1.1, 1.2, 2.2 даного договору підрядник зобов"язався до 31.12.10 виконати своїми силами роботи по ремонту вузлів водопостачання інкубаційного цеху, а замовник, в свою чергу, - прийняти і оплатити виконану роботу.

Додатком до спірного договору сторони погодили кошторис з розрахунком договірної ціни на ремонт вузлів водопостачання та перелік робіт і витрат по їх проведенню.

Вартість виконаних робіт і матеріалів за цим договором визначається кошторисом, який є невід"ємною частиною договору (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 даного договору сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами проміжних актів здавання-приймання робіт.

Актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року, підписаним відповідачем без жодних зауважень та заперечень, підтверджується факт виконання позивачем робіт на загальну суму 21815,56грн.

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань, виконані позивачем роботи оплачено відповідачем частково. На момент винесення судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору підряду №5 становить 11844,77грн. і підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 04.02.14 на адресу відповідача направлено претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

У зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань, позивачем нараховано відповідачу 423,46грн. пені та 4459,07грн. інфляційних втрат.

Доказів погашення даної суми заборгованості відповідачем суду не подано.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В силу ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково(ст.854 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п.4.2 договору, граничний термін оплати вартості виконаних позивачем робіт - 10.05.10.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім того, пунктом 5.2. Договору сторони передбачили, що за невиконання грошових зобов"язань замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України.

На підставі положень договору та норм права за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення з відповідача 423, 46грн. пені.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України закріплено перелік вимог, до яких застосовується спеціальна позовна давність, зокрема п. 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Частина 3 ст. 267 Цивільного кодексу України містить імперативний припис, згідно якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За таких обставин, враховуючи клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ст.625 Цивільного кодексу України).

Позивачем за порушення зобов"язання нараховано відповідачу 4459,07грн. інфляційних втрат за період травень 2010 - червень 2014 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат у відповідності до вищенаведеної правової норми та задоволено їх частково, на суму 2499,43грн., оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є арифметично невірним.

В контексті вищенаведеного, позов підлягає до задоволення частково.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 256, 258, 267, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 837, 854 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 193, 216, 218, 230, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-7, 43, 49, 55, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Байпас-Термо" до рибгоспу "Галицький" про стягнення 11844,77грн. основного боргу, 423,46грн. пені та 4459,07грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з рибгоспу "Галицький"( вул. Л.Українки, 12, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 2557021) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Байпас-Термо" ( вул.Гнатюка, 2/24, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33774517) 11844,77(одинадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні сімдесят сім копійок) основного боргу, 2499,43(дві тисячі чотириста дев"яносто дев"ять гривень сорок три копійки)інфляційних втрат та 1432,90 (одну тисячу чотириста тридцять дві гривні дев"яносто копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.14

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"