Рішення

від 23.09.2014 по справі 910/15918/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15918/14 23.09.14

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Київської міської організації політичної партії

«Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 23 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

01 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 47-3392 від 29.07.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Київської міської організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (відповідач) заборгованості за договором про надання послуг № 14/418 від 29.10.2010 року в сумі 14 522,66 грн. з них: основного боргу - 12 252,79 грн. (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 79 копійок), інфляційної складової боргу - 1 451,35 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 35 копійок) та 3% річних - 818,52 грн. (вісімсот вісімнадцять гривень 52 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Споживач, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг № 14/418 від 29.10.2010 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем, як Підприємством, комунальних послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/15918/14, розгляд справи призначено на 09.09.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року розгляд справи, у зв'язку із нез'явленням представників відповідача в судове засідання відкладено до 23.09.2014 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010 року між позивачем (надалі - Підприємство або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Споживач або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір № 14/418 про надання послуг (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п.п. 1.1., 1.2. якого Підприємство на підставі укладених договорів з Виробниками комунальних послуг зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мережах Споживачу, що є орендарем нежилого приміщення, загальною площею 47,50 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Шумського, буд 6-б, згідно договору оренди № 2034 від 29.10.2010р., комунальні послуги, а Споживач у відповідності до угоди договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору в період з 01.03.2011р. по 31.07.2014р. Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги, однак Замовник послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором, яка станом на липень 2014 року становить - 12 252,79 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання Споживачем умов Договору щодо строків оплати послуг.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 29 жовтня 2010 року між сторонами укладено договір № 14/418 про надання послуг відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Підприємство на підставі укладених договорів з Виробниками комунальних послуг зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мережах Споживачу, що є орендарем нежилого приміщення, загальною площею 47,50 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Шумського, буд 6-б, згідно договору оренди № 2034 від 29.10.2010р., комунальні послуги, а Споживач у відповідності до угоди договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Позивач стверджує, що в установленому Договором порядку та строки Замовник наданих Виконавцем послуг по Договору в період з 01.03.2011р. по 31.07.2014р. на суму 12 252,79 грн. не оплатив, внаслідок чого позивач і звернувся до суду з вимогами про стягнення відповідної суми боргу за Договором та санкцій, так як вважає, що його права, з боку відповідача, є порушеними.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Споживач повинен сплачувати надані Виконавцем послуги до 10-го числа поточного місяця на підставі рахунків (п. 2.2. Договору).

З п. 2.2. Договору фактично випливають обставини встановлення факту пред'явлення Виконавцем Замовнику рахунків на оплату послуг останнім за заявлений до стягнення період. При цьому, оплата послуг по Договору виконується Замовником до 10-го числа поточного місяця, що, по суті, з огляду на положення п. 2.2. Договору, кореспондує до обов'язку Підприємства виставити рахунки, а у Замовника, в свою чергу, виникає обов'язок здійснити оплату послуг по рахунках на умовах передбачених Договором.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Доказів виставляння Виконавцем Замовнику рахунків на оплату послуг за Договором на суму 12 252,79 грн. до суду не представлено.

З наявних в матеріалах справи платіжних вимог-доручень за період: з квітня 2011 року по березень 2013 року та з листопада по грудень 2013 року не слідують обставини пред'явлення Виконавцем Замовнику рахунків на оплату послуг за Договором на суму 12 252,79 грн. та отримання їх останнім.

Наявні в справі рахунки №№: 14400243623-14/01, 14400243623-14/02, 14400243623-14/03, 14400243623-14/04 не містять відміток про отримання Замовником виставлених Виконавцем відповідних рахунків.

В підтвердження викладених в позові обставин щодо надання послуг за Договором та виставлення відповідачу рахунків, платіжних вимог-доручень за період з: травень-жовтень 2013 року та за березень-липень 2014 року, позивачем до суду не представлено, матеріали справи відповідних вимог не містять, що унеможливлює суд дослідити відповідні документи та встановити обставини чи відсутність фактів пред'явлення відповідних вимог та рахунків по них.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, з урахуванням недоведеності пред'явлення позивачем відповідачу рахунків на оплату послуг за Договором про надання послуг на загальну суму 12 252,79 грн., недоведеними, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, з боку позивача є обставини прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг за Договором згідно платіжних вимог-доручень за відповідний період по виставлених рахунках, з чого, як наслідок, слідує про відсутність у позивача матеріально-правових підстав для стягнення боргу за Договором за невиконання відповідачем грошового зобов'язання, строк виконання якого, за викладених в позові № 47-3392 від 29.07.2014 року підстав, в силу п. 2.2. Договору та ст.ст. 530, 612, 613 Цивільного кодексу України, є таким, що не настав.

За викладеного, з огляду на недоведеність позовних вимог про стягнення основної заборгованості, необґрунтованими є похідні від основного боргу заявлені позовні вимоги про стягнення 1 451,35 грн. втрат від інфляції та 818,52 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/15918/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.09.2014р.

Суддя О.В. Котков