Рішення

від 23.09.2014 по справі 910/16502/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16502/14 23.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Школи 1 ступеня № 311 Деснянського району м. Києва

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Кучкова Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Колесник А.П. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 23 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

07 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на розгляд суду надійшла позовна заява № 93/21/3801 від 31.07.2014р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Школи 1 ступеня № 311 Деснянського району м. Києва заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640325 від 01.05.2003 року в сумі 73 888,08 грн. з них основного боргу - 63 946,46 грн. (шістдесят три тисячі дев'ятсот сорок шість гривень 46 копійок), 3% річних - 3 512,28 грн. (три тисячі п'ятсот дванадцять гривень 28 копійок) та інфляційної складової боргу - 6 429,46 грн. (шість тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 46 копійок)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Абонент, своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640325 від 01.05.2003 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений відповідним договором строк не здійснив в повному обсязі оплату за надані йому позивачем, як Енергопостачальною компанією, послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість за вказаним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16502/14, розгляд справи призначено на 09.09.2014 року.

09 вересня 2014 року в судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти м. Києва. Клопотання судом, з підстав його необґрунтованості в аспекті вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було відхилено. В судовому засіданні 09.09.2014р. оголошено перерву до 23.09.2014 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2003 року між позивачем (надалі - Енергопостачальна компанія або Постачальник або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Отримувач або Споживач або Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640325 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), предметом якого у відповідності з п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором. Відповідний Договір було переукладено між сторонами 28.01.2013р. (копія договору в справі).

Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (належним чином засвідчена копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до Звернення-доручення про укладення Договору, по приладах обліку та розрахунковим способом згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку) за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України (належним чином засвідчена довідка про тарифи на теплову енергію міститься в справі).

Позивач вказує, що Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував, внаслідок чого за період з 01.09.2012 року по 01.01.2013 року у останнього утворилась заборгованість перед Постачальником, яка, за розрахунками позивача, становить - 63 946,46 грн. (розрахунок заборгованості основного боргу міститься в матеріалах справи).

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за не виконання умов Договору щодо оплати послуг наданих йому Постачальником.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 травня 2003 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640325 предметом якого згідно п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором. Відповідний Договір було переукладено між сторонами 28.01.2013р.

У відповідності до п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Виконавець надав Споживачеві узгоджені сторонами в Договорі послуги, в підтвердження чого Виконавцем були складені відомості споживання теплової енергії (копії відомостей/облікових карток знаходяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що претензій від Споживача по наданих послугах за Договором за період з 01.09.2012 року по 01.01.2013 року на його адресу не надходило.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

За п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає в РВТ), та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сплату Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 Додатку 4 до Договору) (копія додатку в справі).

Як стверджує Постачальник, а відповідачем, в свою чергу, не спростовано, що Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати Споживачем наданих Абонентом послуг за період з 01.09.2012 року по 01.01.2013 року, окрім перерахованих 55 533,94 грн., що слідує з довідки «Про надходження коштів», станом на вересень 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором послуг за вказаний період в сумі - 63 946,46 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення основної суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 6 429,34 грн. за період з вересня 2012р. по липень 2014р., а також 3% річних з простроченої суми за вказаний період, що становить 3 512,28 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути зі Школи 1 ступеня № 311 Деснянського району м. Києва (адреса: 02232, м. Київ, вул. Милославська, буд. 27, ідентифікаційний код 22934200), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, р/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській обл., МФО 322669), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 63 946,46 грн. (шістдесят три тисячі дев'ятсот сорок шість гривень 46 копійок), 3% річних - 3 512,28 грн. (три тисячі п'ятсот дванадцять гривень 28 копійок), інфляційної складової боргу - 6 429,34 (шість тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 34 копійки) та судові витрати - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.09.2014р.

Суддя О.В. Котков