УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "30" вересня 2014 р. Справа № 906/1039/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
при секретарі: Довгалюку Р.О.
за участю представників сторін:
- від позивача: Книш В.А. - директор; ОСОБА_2 - адвокат, свідоцтво НОМЕР_2 від 28.04.2004 р. (присутні в засіданні суду 26.09.2014 р.);
- від відповідача: Крилов О.О. - старший юрисконсульт Житомирського прикордонного загону, довір. №41/1806 від 28.07.2014 р.; Ващенко Н.О. - представник за довір. №41/2948 від 25.11.2013 р.; Гуменюк С.В. - представник за дов. № 41/1901 від 05.07.2014 р. (присутній в засіданні суду 26.09.2014 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська будівельна компанія" (м. Луцьк)
до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (м. Житомир)
про стягнення 7783,01 грн.
У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 26.09.2014 р. було оголошено перерву до 12:00 30.09.2014 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська будівельна компанія" (м. Луцьк) подало до господарського суду Житомирської області позов про стягнення з Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (м. Житомир) 7783,01 грн., з яких: 6419,14 грн. борг, 587,15 грн. 3% річних, 776,72 грн. інфляційних відповідно до Договору №28-11/19 від 03.10.2011 р.
Ухвалою від 01.08.2014 р. господарський суд порушив провадження у справі, призначив засідання суду, зобов'язав сторони надати необхідні документи для вирішення спору.
Ухвалами суду від 12.08.2014 р. та 09.09.2014 р. розгляд справи відкладався.
14.08.2014 р. до суду від позивача надійшло клопотання про включення до судових витрат витрати, пов'язані з явкою представників ТОВ "Волинська будівельна компанія" в судове засідання 12.08.2014 р., що були понесені у розмірі 906,95 грн. До клопотання додано копію чеку АЗС №1463 від 12.08.2014 р. (а. с. 66 - 67).
До початку судового засідання, призначеного на 26.09.2014 р., на адресу господарського суду від позивача надійшла заява в обґрунтування заявлених до стягнення судових витрат в уточненому розмірі - 694,56 грн., до якої додано: розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу; акт виконаних робіт від 18.09.2014 р.; копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Луцьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області 23.06.2012 р.; витяги з інтернет сайтів Della.ua (автоперевезення) та Avtotravel.ua (подорожі); копію інструкції з експлуатації автомобіля Skoda Superb (а. с. 94 - 105).
В засіданні суду 26.09.2014 р. представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надали для долучення до матеріалів справи акт виконаних робіт від 18.09.2014 р., клопотання про включення до судових витрат 745,10 грн., понесених позивачем у зв'язку з явкою представників ТОВ "Волинська будівельна компанія" в засідання суду 26.09.2014 р. До клопотання додано копію фіскального чеку №8578 від 26.09.2014 р. на суму 1432,89 грн. (а. с. 107 - 109).
Представники відповідача в засіданні суду проти позову заперечили, з викладених у відзиві - запереченні №74-2237 від 09.09.2014 р. на позовну заяву мотивів; вказали, що із заявленими вимогами не погоджується, оскільки вина в діях посадових осіб відповідача щодо фактичного не перерахування грошових коштів позивачу за виконані будівельні роботи відсутня. Зокрема, зазначили, що Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України є бюджетною (неприбутковою) установою, що фінансується лише за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, у зв'язку з чим витрачає бюджетні кошти лише на підставі відповідних кошторисів, затверджених Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області. Протягом листопада 2012 р., відповідно до затвердженого Адміністрацією Держприкордонслужби України обсягу фінансування по спірному об'єкту на 2012 р., позивачем було виконано підрядні роботи на суму 245000,00 грн., про що складено та підписано акт приймання виконаних робіт, проте розрахунок з позивачем казначейством було проведено частково на суму 238580,86 грн., у зв'язку з чим виникла кредиторська заборгованість у сумі 6419,14 грн. З якої причини ГУ ДКС України в Житомирській області не були перераховані кошти позивачу, відповідачу не відомо, тому посилаючи на норми ст.ст. 614 ЦК України та 218 ГК України просили відмовити ТОВ "Волинська будівельна компанія" у позові в повному обсязі, в т. ч. і щодо стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З метою надання позивачу часу для подання ним належних доказів оплати послуг адвоката на суму 2000,00 грн. та підстав стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з розглядом справи, в засіданні суду 26.09.2014 р. було оголошено перерву до 12:00 30.09.2014 р.
29.09.2014 р. позивачем до господарського суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії Договору позички від 01.07.2014 р. наземного транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Superb, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012, укладеного між ТОВ "Волинська будівельна компанія" та ОСОБА_6; копії акту прийому - передачі вказаного транспортного засобу від 01.07.2014 р. та платіжного доручення №3184 від 29.09.2014 р. на суму 2000,00 грн. як доказу оплати послуг адвоката (а. с.111 - 115).
Після перерви представники відповідача надали усні пояснення по суті спору.
При розгляді справи були враховані письмові пояснення Головного управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області №09.1-08/95-9806 від 05.09.2014 р., надані згідно зі ст. 30 ГПК України, щодо стану проведення розрахунків по реконструкції об'єкту між позивачем та відповідачем (а. с. 68, 69).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
03.10.2011 р. між Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України (замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська будівельна компанія" (генпідрядник/позивач) було укладено Договір №28 -11/19 (далі - Договір, а. с. 11 - 13) відповідно до п. 1.1 якого генпідрядник зобов'язався у 2012 р. виконати роботи по об'єкту: "Реконструкція пункту тимчасового тримання управління Луцького загону" на свій ризик власними силами і засобами, якісно, у відповідності до проекту та договірної ціни згідно цього Договору, яка є невід'ємною частиною угоди, здати в обумовлені строки в експлуатацію, виконати необхідні підключення інженерних мереж, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що договірна ціна робіт, що доручені для виконання генпідряднику, складає 2093700,00 грн., в тому числі ПДВ 348950,00 грн. Вартість робіт, що доручені для виконання генпідряднику в 2011 р.: 546981,29 грн., в тому числі ПДВ 91163,55 грн. Договірна ціна (Додаток №1) сформована відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000.
Згідно з п. 3.2 Договору ціна може бути змінена за взаємною згодою сторін.
Пунктами 4.2, 4.3 Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються за закінчені виробництвом конструктиви, етапи робіт згідно з графіком виконання робіт (Додаток №3) протягом 10 днів після підписання замовником форми №КБ-2в - акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати - КБ-3, журналу обліку виконаних робіт по формі 3-КБ, згідно розрахунку договірної ціни складеної генпідрядником та перевіреної замовником, відповідно до ДБН-1.1-1-2000, виконавчої документації, представленої генпідрядником згідно чинного законодавства України і рахунку. Замовник та генпідрядник погоджують можливість відстрочки оплати виконаних робіт до 30 робочих днів.
Фінансування об'єкту проводиться згідно з титульним списком будівництва, реконструкції та капітального ремонту за рахунок коштів Державного бюджету України та спецфонду. Замовник забезпечує безперервне фінансування виконаних робіт згідно плану фінансування (Додаток №2).
Проміжні платежі здійснюються в межах 95 відсотків договірної ціни. Кінцеві розрахунки за виконані роботи з генпідрядником здійснюються після реєстрації інспекцією архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Замовник має право затримати розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкту до їх усунення.
Бюджетні зобов'язання за цим Договором виникають лише у разі наявності та в межах наявних відповідних бюджетних асигнувань.
За Додатковою угодою №1 від 23.11.2011 р. (а. с. 14), згідно із затвердженим титульним списком капітального будівництва (придбання) та реконструкції об'єктів житла та плану фінансування на 2011 р., сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 3.1 Договору в частині встановлення вартості робіт, що доручені для виконання генпідряднику у 2011 р., а саме 515425,29 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 85904,22 грн.
У зв'язку зі збільшенням бюджетних асигнувань, Додатковою угодою №2/2-12 від 29.10.2012 р. (а. с.15) до Договору та Додаткової угоди №1 від 23.11.2011 р. на виконання робіт по об'єкту: "Реконструкція пункту тимчасового тримання управління Луцького прикордонного загону" було змінено п. 3.1 Договору та викладено його в такій редакції: "Вартість робіт, що доручені для виконання генпідряднику в 2012 році: 245000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 40833,33 грн.
29.10.2012 р. сторони затвердили Договірну ціну, План фінансування та Графік виконання робіт по об'єкту: "Реконструкція пункту тимчасового тримання управління Луцького прикордонного загону" на 2012 рік (а. с. 60 - 62).
Як вбачається з п. 4.3 Договору (зміненого згідно з Додатковою угодою №2/2-12 від 29.10.2012 р.) замовник перераховує генпідряднику аванс у розмірі 30% від суми, що становить 73500,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 12250,00 грн.
Здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності з чинним законодавством і оформляється актом прийняття виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) (п. 5.9 Договору).
В матеріалах справи є Реєстри, які свідчать про те, що бюджетні зобов'язання згідно з укладеною Додатковою угодою №2/2-12 від 29.10.2012 р. до Договору №28-11 від 03.10.2011 р. зареєстровані в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Житомирській області та взяті на облік (а. с. 88 - 90).
Матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2012 р. замовник перерахував на рахунок генпідрядника 73500,00 грн. попередньої оплати, доказом чого є банківська виписка (а. с. 21).
В свою чергу, генпідрядник здійснив підрядні роботи по реконструкції об'єкту на загальну суму 245000,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 26.11.2012 р. (а. с. 17, 18).
27.12.2012 р. замовник, всупереч умовам Договору, розрахувався за виконані підрядні роботи частково на суму 165080,86 грн. (банківська виписка, а. с. 22), внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед генпідрядником за проведену роботу у розмірі 6419,14 грн. (245000,00 - 73500,00 - 165080,86 ).
З метою досудового врегулювання спору, 02.04.2014 р. на адресу замовника було направлено Претензію №7 (а. с. 24, 25), згідно з якою генпідрядник просив провести розрахунки за будівельні роботи протягом 5 банківських днів з моменту отримання претензії, яка, за даними генпідрядника, була залишена без відповіді та задоволення.
Приписами ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Замовник не заперечує, що підрядні роботи були виконані генпідрядником якісно, без дефектів, у зв'язку з чим у листопаді 2012 р. акт приймання виконаних будівельних робіт був підписаний замовником без будь-яких застережень.
Вартість будівельно - монтажних робіт було визначено генпідрядником виходячи з виконаних видів та обсягів робіт правильно, без завищення, про що наголошено в довідці зустрічної звірки № 080-28/44, складеної Державною фінансовою інспекцією у Волинській області 16.05.2013 р. (а. с. 32 - 35).
01.04.2014 р. між сторонами спору було підписано та скріплено печатками Акт звірки взаємних розрахунків, за яким визнано, що станом на 01.04.2014 р. за замовником обліковується перед генпідрядником борг у розмірі 6419,14 грн. (а. с. 23).
У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Твердження замовника про те, що умовою оплати виконаних підрядних робіт є перерахування бюджетних коштів, суд оцінює критично з огляду на положення ч. 2 ст. 528 ЦК України, ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України.
Також слід зазначити, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2012 р., не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15 травня 2012 р. у справі № 3-28гс12).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 6419,14 грн., несплачених відповідачем за проведені будівельно-монтажні роботи.
При перевірці обґрунтованості та законності нарахування позивачем 3% річних у розмірі 587,15 грн. та інфляції у розмірі 776,72 грн., господарський суд враховує, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 625 ЦК України.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.
Здійснивши перерахунок інфляційних, виходячи з вказаного початку періоду їх нарахування, суд вважає правомірно заявленою до стягнення суму у розмірі 774,35 грн.
У стягненні 2,37 грн. інфляційних суд відмовляє за безпідставністю.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводів позивача не спростував, натомість позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 7780,64 грн., з яких: 6419,14 грн. основного боргу, 587,15 грн. 3% річних та 774,35 грн. інфляційних.
В частині стягнення 2,37 грн. інфляційних суд відмовляє.
Що стосується заявлених до стягнення з відповідача послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., слід зазначити, що статтею 44 ГПК України передбачено, що оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат.
В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
На обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката було надано Договір на надання правової допомоги адвокатом №01/04/14-2 від 01.04.2014 р., укладений між ТОВ "Волинська будівельна компанія" та адвокатом ФОП ОСОБА_2 (а. с. 27); Акт виконаних робіт від 18.09.2014 р. (а. с. 97); копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 28.04.2004 р. (а. с. 27, на звороті); копію квитанції до прибуткового касового ордера №11/08/14-1 від 11.08.2014 р. (а. с. 36) та копію платіжного доручення №3184 від 29.09.2014 р. (а. с. 115).
Пунктом 6.3 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.
У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно - правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7).
На підтвердження розумності сум, які підлягають сплаті за надані послуги, адвокатом надано до суду розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, проведений згідно із Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Відповідно до вказаного розрахунку адвокатом, зокрема, пораховано вартість наданих послуг по представництву інтересів в суді на суму 730,80 грн. (кількість витраченого часу - 1,5 год., розрахунок вартості - ((1218 х 40%) х 1,5)).
Однак, як вбачається з протоколів судового засідання адвокат був присутнім при розгляді справи лише 12.08.2014 р. та 26.09.2014 р. Обидва засідання суду розпочато о 14:30, закінчено о 14:55, загальна тривалість часу двох засідань складає 50 хв. Відтак слід зазначити, що адвокатом було завищено суму гонорару за надану правову допомогу по даній справі з огляду на меншу кількість часу, витраченого ним на представництво інтересів клієнта в суді - 1 год. проти зазначеної в розрахунку 1,5 год.
Оглянувши матеріали справи, врахувавши складність справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані позивачу адвокатом з урахуванням ст. 49 ГПК України, суд прийшов до висновку, що витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн. по даній справі є неспіврозмірними об'єму отриманих юридичних послуг, а тому вважає за необхідне зменшити розмір витрат на послуги адвоката, що підлягають стягненню з відповідача до 1756,40 грн. (2000,00 грн. (сума гонорару) - 243,60 грн. (0,5 год. вартості завищеного обсягу наданих послуг по представництву).
Розглядаючи клопотання позивача про стягнення з відповідача 1439,66 грн. (694,56 + 745,10 ) витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме явкою представників товариства до суду, господарський суд вважає вказану вимогу також правомірною, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, витрати по направленню представників позивача до суду для участі у розгляді справи понесені позивачем з вини відповідача, оскільки саме неналежне виконання останнім своїх зобов'язань за Договором №28-11/19 від 03.10.2011 р. стало підставою для звернення позивача до суду для судового розгляду справи та потягло для нього додаткові витрати, пов'язані з її розглядом. Доказом наявності вказаних витрат є фіскальні чеки АЗС №1463 від 12.08.2014 р. та №8578 від 26.09.2014 р., згідно з якими позивачем сплачено в рахунок оплати вартості бензину А-95-Євро5-Е5 1439,66 грн. (а. с. 67, 107 на звороті). Обґрунтований розрахунок витрат пального здійснено позивачем з урахуванням відстані між містами (м. Житомир - м. Луцьк), кількості літрів споживання пального двигуном автомобіля на 100 км та вартості палива станом на час поїздки до суду (а. с. 94 - 95, 99 - 104).
З огляду на викладене, витрати у розмірі 1439,66 грн. є обґрунтованими та підтвердженими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Судовий збір покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 77, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код: 23311352)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська будівельна компанія" (43000, м. Луцьк, вул. Героїв УПА,13, ідентифікаційний код: 32035371)
- 6419,14 грн. - основного боргу;
- 587,15 грн. - 3% річних;
- 774,35 грн. - інфляційних;
- 1756,40 грн. - оплата послуг адвоката;
- 1439,66 грн. - витрати, пов"язані з розглядом справи;
- 1786,95 грн. - судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 30.09.14
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу - рек.
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2014 |
Оприлюднено | 03.10.2014 |
Номер документу | 40679503 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Лозинська І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні