Рішення

від 25.09.2014 по справі 910/17676/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17676/14 25.09.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Діжитек-Сервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК КСК»

Про стягнення 33 563,90 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Лобко В.В. - пго дов. № 15/08-1 від 15.08.2014

Климчук А.В. - по дов. № 15/08-1 від 15.08.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Діжитек-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК КСК» про стягнення 33 563,90 грн., з яких: 5 300,00 грн. гарантійного платежу, 27 400,00 грн. основного боргу по орендній платі, 863,90 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оперативної оренди № 111301 від 01.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 порушено провадження у справі № 910/17676/14 та призначено її до розгляду на 11.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17676/14 від 11.09.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.08.2014, розгляд справи був відкладений на 25.09.2014.

Позивач в судовому засіданні 25.09.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 25.09.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.08.2014 та ухвали від 11.09.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 26.08.2014, від 11.09.2014 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Мельникова, 12, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.09.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвали суду від 26.08.2014 та від 11.09.2014, надіслані за вказаною вище адресою, отримав 01.09.2014 та 15.09.2014, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 25.09.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.11.2013 між Приватним акціонерним товариством «Діжитек-Сервіс» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК КСК» (орендар) було укладено договір оперативної оренди № 111301 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов'язується передати в оперативну оренду орендареві у термін не пізніше 01.11.2013 нежитлове приміщення площею 26 кв. м., розташоване на 1-му (першому) поверсі будівлі орендодавця за адресою: 04112, м. Київ, вул. Ризька буд. 8-А. Загальна площа орендованих приміщень становить 26,5 кв. м. (далі за текстом договору «орендоване приміщення або приміщення»).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено гарантійний платіж в розмірі 5 300,00 грн. та вартість послуг оренди за період березень-серпень 2014 року в розмірі 27 400,00 грн., в зв'язку з чим за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 863,90 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 5.3.1. договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю приміщення в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 8.1. договору орендар вступає у користування приміщенням у день підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення.

Згідно акту прийому-передачі від 01.11.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 26 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 8-А.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 2 договору строк договору починається з 01.11.2013 та закінчується 31.10.2014, або в термін в 1 (один) календарний рік, включаючи обидві дати та з правом подальшої пролонгації цього договору за умови згоди сторін по закінченню дії цього договору.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 2.2. договору орендна плата за користування орендованим приміщенням і земельною ділянкою за місяць оренди розраховується, виходячи з орендної ставки за 1 кв. м. в такий спосіб: Орендна Плата = Площа орендованого приміщення X Орендна ставка за кв. м.

Площа орендованого приміщення - площа, зазначена в п. 1.1 цього договору.

Орендна ставка за договором оренди складає 200 грн. 00 коп. за 1 (один) кв. м. орендованого приміщення загальною площею 26,5 кв. м., та орендна плата за один місяць оренди становить 5 300,00 грн.

Орендні платежі сплачуються авансом щомісячно за один повний календарний місяць оренди наступним чином:

2.2.1. Протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (з урахування днів, в яких відбулась передача) орендар сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому-передачі приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць оренди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщення, помножена на кількість днів, що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі.

2.2.2. Наступні платежі сплачуються авансом щомісячно протягом 5 (п'яти) банківських днів поточного (розрахункового) місяця.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема гарантією.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Пунктом 2.3.1. договору передбачено, що гарантійний платіж у розмірі орендної плати за один місяць оренди, зазначений у п. 2.2, сплачується орендарем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. Гарантійний платіж буде утримуватись орендодавцем протягом дії цього договору, як забезпечення сплати орендарем орендної плати та виконання інших обов'язків за цим договором, та зараховується орендодавцем як виконання орендарем його зобов'язань по сплаті гарантійного платежу. Проценти по гарантійному платежу не нараховуються. Гарантійний платіж буде повернено орендарю протягом 5 (п'яти) банківських днів після закінчення дії цього договору шляхом банківського переказу на його рахунок.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором гарантійний платіж не вніс, вартість наданих послуг оренди за березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2014 року у визначений договором строк повністю не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 27 400,00 грн. та 5 300,00 грн. гарантійного платежу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості послуг оренди в розмірі 27 400,00 грн. та 5 300,00 грн. гарантійного платежу.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 12.1. договору передбачено, що у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, встановленої цим договором (порушення умов п. 2.2.2. цього договору), орендар зобов'язується сплатити орендодавцю неустойку в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочки, але не більш ніж 5% від простроченої суми.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги оренди.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої за обґрунтованими розрахунками становить 863,90 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 863,90 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Діжитек-Сервіс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК КСК» (м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 38922341) на користь Приватного акціонерного товариства «Діжитек-Сервіс» (м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 19364012) 27 400 (двадцять сім тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу по орендній платі, 5 300 (п'ять тисяч триста) грн. 00 коп. гарантійного платежу, 863 (вісімсот шістдесят три) грн. 90 коп. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 30.09.2014.

СуддяВ.В. Сівакова