Рішення

від 29.09.2014 по справі 911/3162/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2014 р. Справа № 911/3162/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинські теплові мережі», Автономна Республіка Крим, м. Ялта

про стягнення 2232519,71 грн.

за участю представників:

від позивача: Сидоренко А.С. (дов. № 14-100 від 18.04.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинські теплові мережі» (далі - відповідач) про стягнення 2232519,71 грн., з яких 2030444,83 грн. заборгованості за договором № 1300/14-ТЕ(Т)-19 від 24.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу, 68369,14 грн. пені, 13312,72 грн. 3% річних та 120393,02 грн. інфляційних втрат.

Сума позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в позовній заяві зазначена неправильна сума позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1300/14-ТЕ(Т)-19 від 24.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу в частині своєчасної оплати природного газу, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 2030444,83 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано відповідачу 68369,14 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 13312,72 грн. 3% річних та 120393,02 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судових засіданнях 14.08.2014 р., 04.09.2014 р. та 29.09.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 14.08.2014 р., 04.09.2014 р. та 29.09.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи транспортною накладною № 2243513624. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2013 р. між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтинські теплові мережі» (покупець) було укладено договір № 1300/14-ТЕ(Т)-19 купівлі-продажу природного газу (договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 4370,000 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): І кв. - 2520,000 (січень - 900,000, лютий - 920,000, березень - 700,000); ІІ кв. - 250,000 (квітень - 250,000, травень - 0,000, червень - 0,000); ІІІ кв. - 0,000 (липень - 0,000, серпень - 0,000, вересень - 0,000); ІV кв. - 1600,000 (жовтень - 200,000, листопад - 600,000, грудень - 800,000).

Обсяги газу, що планується передати за договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1. договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (підпункти 2.1.1., 2.1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що всього до оплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 1309,20 грн.

У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи з моменту введення їх в дію (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору загальна вартість договору на дату його укладення разом з ПДВ становить 5721204,00 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.3. договору за наявності заборгованості у покупця за договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Розділом 11 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

07.02.2014 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 1300/14-ТЕ(Т)-19 від 24.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу, відповідно до якої п. 5.2. статті 5 «Ціна договору» договору з 01.01.2014 р. викладено в наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.».

На виконання умов договору в січні-лютому 2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв 1550,905 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 2030444,83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р. за січень 2014 р. на суму 1143676,54 грн. та від 28.02.2014 р. за лютий 2014 р. на суму 886768,29 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Відповідач за отриманий в січні-лютому 2014 р. природний газ не розрахувався, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 2030444,83 грн.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача 2030444,83 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором № № 1300/14-ТЕ(Т)-19 від 24.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу у сумі 2030444,83 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2030444,83 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 68369,14 грн. пені за прострочення оплати отриманого в січні-лютому 2014 р. природного газу, нарахованої за період з 14.02.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. та за період з 14.03.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р.

Згідно з п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Проте, наданий розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем неправильно визначено дати початку періодів нарахування пені.

Відповідно до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості отриманого в січні 2014 р. природного газу з 15.02.2014 р., а в лютому 2014 р. - з 15.03.2014 р.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період з 15.02.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. та за період з 15.03.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р., сума пені становить 67645,98 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 120393,02 грн. інфляційних втрат та 13312,72 грн. 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача по кожному простроченому платежу окремо.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 120393,02 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період лютий-квітень 2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 1143676,54 грн. та за період березень-квітень 2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 886768,29 грн.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за місяці, в яких мали бути здійснені відповідні платежі, а саме за лютий 2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 1143676,54 грн. та за березень 2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 886768,29 грн.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за березень-квітень 2014 р. на заборгованість відповідача за січень 2014 р. у сумі 1143676,54 грн. та за квітень 2014 р. на заборгованість відповідача за лютий 2014 р. у сумі 886768,29 грн., інфляційні втрати становлять 93309,24 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 13312,72 грн. 3% річних, нарахованих за період з 14.02.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. та за період з 14.03.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р.

Проте, наданий розрахунок 3% річних є невірним, оскільки позивачем неправильно визначено дати початку періодів нарахування 3% річних.

Як вже зазначалось, відповідно до умов п. 6.1. договору відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості отриманого в січні 2014 р. природного газу з 15.02.2014 р., а в лютому 2014 р. - з 15.03.2014 р.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період з 15.02.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. та за період з 15.03.2014 р. по 16.05.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р., сума 3% річних становить 13145,83 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинські теплові мережі» (98612, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Дзержинського, 4, код 24406617) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 2030444,83 грн. (два мільйони тридцять тисяч чотириста сорок чотири грн. 83 коп.) заборгованості, 67645,98 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот сорок п'ять грн. 98 коп.) пені, 93309,24 грн. (дев'яносто три тисячі триста дев'ять грн. 24 коп.) інфляційних втрат, 13145,83 грн. (тринадцять тисяч сто сорок п'ять грн. 83 коп.) 3% річних та 44090,92 грн. (сорок чотири тисячі дев'яносто грн. 92 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 30.09.2014 р.