Рішення

від 29.09.2014 по справі 914/2618/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 р. Справа № 914/2618/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний Легіон», м. Донецьк

до відповідача: Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод», м. Стрий

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство Інфраструктури України, м. Київ

про: стягнення 194 839,52 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Вакуленко О.С. - дов. №б/н від 26.09.2014 року,

відповідача: Васьків І.В. - дов. №ЮВ-37-Н від 11.08.2014 р.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Васьків І.В. - дов. №5785/15/14-14 від 16.09.2014 р.

Учасникам судового процесу роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний Легіон» до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство Інфраструктури України про стягнення 194 839,52 грн. Ухвалою від 22.07.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.08.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в порушення умов договору поставки №СВРЗ - 01-(П-18/22)-14-05/Ю від 28.01.2014 р., відповідачем не оплачено за поставлений товар по видатковій накладній № 34 від 07.02.2014 р., внаслідок чого виникла основна заборгованість в сумі 185 040,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 9 799,52 грн. пені, які позивач просить стягнути з відповідача та стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 3896,79 грн.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду львівської області від 11.09.2014 р. з врахування ухвали про описку від 17.09.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство Інфраструктури України (01135, м. Київ-135, пр. Перемоги, 14).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.09.2014 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду справи з 22.07.2014 р. на 15 календарних днів і відкладено строк розгляду справи на 29.09.2014 р.

В судове засідання 29.09.2014 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 29.09.2014 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позов, яким визнає основну суму заборгованості в сумі 185 040,00 грн. та просить зменшити розмір пені на 50%.

В судове засідання 29.09.2014 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача з'явився, основну суму заборгованості визнав і просить зменшити розмір пені що стягується на 50%.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти зменшення розміру пені тільки на 15 %.

В судовому засіданні 29.09.2014 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, оглянувши оригінали документів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

28.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальний Легіон» (позивач у справі) та Державним підприємством «Стрийський вагоноремонтний завод» (відповідач у справі) укладено договір поставки №СВРЗ - 01-(П-18/22)-14-05/Ю (надалі - Договір). Згідно умов Договору Постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невідємною частиною даного договору, а Покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору.

У відповідності до п. 6.1. Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації.

Пунктом 6.4. Договору сторони погодили, що загальна сума по договору складає 9 252 000,00 грн. (дев'ять мільйонів двісті п'ятдесят дві тисячі гривень 00 коп.).

Згідно п. 7.2. Договору, покупець здійснює оплату Товару на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня його отримання. Днем отримання Товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару.

Відповідачем було отримано від позивача товар (полотно кришка люка) на загальну суму 185 040,00 грн. згідно видаткової накладної №34 від 07.02.2014 р. по довіреності №101 від 05.02.2014 р.

Доказами належного виконання позивачем своїх зобов'язань по відпуску товару є видаткова накладна № 34 від 07.02.2014 р. на суму 185 040,00 грн., підписана стороронами, копія якої знаходяться в матеріалах справи. Відповідачем вказаний товар отримано, про що свідчить підпис представника відповідача на видаткових накладних та довіреність на його отримання, видані відповідачем.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем не оплачено отриманий товар по видатковій накладній № 34 від 07.02.2014 р.

А відтак, борг відповідача перед позивачем становить 185 040,00 грн.

20.05.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №247 від 20.05.2014 р. про ліквідацію заборгованості згідно договору поставки №СВРЗ- 01-(П-18/22)-14-05/Ю від 28.01.2014 р. на суму 185 040,00 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач основну заборгованість у сумі 185 040,00 грн. не сплатив позивачу, доказів зворотнього суду не представив. Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.

Відповідач не заперечив проти позову, визнає основну суму заборгованості і просить зменшити розмір нарахованої пені на 50%, враховуючи додані до відзиву телеграми генерального директора Укразалізниці протягом 2013-2014 р.р. з вимогою призупинити всі платежі, крім першочергових у зв'язку із скороченням обсягів вантажних перевезень в т.ч. транспортних перевезень.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як встановлено судом із матеріалів справи, між сторонами виникли зобов'язання на підставі на підставі договору №07/2013-14 від 17.07.2013 року №СВРЗ- 01-(П-18/22)-14-05/Ю від 28.01.2014 р. відносно накладної №34 від 07.02.2014 року.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, вказує на те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із умов вказаного Договору у даній справі, то згідно пункту 6.4. Договору сторони погодили, що загальна сума по договору складає 9 252 000,00 грн. (дев'ять мільйонів двісті п'ятдесят дві тисячі гривень 00 коп.).

Згідно п. 7.2. Договору, покупець здійснює оплату Товару на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня його отримання. Днем отримання Товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару.

Відповідачем було отримано від позивача товар (полотно кришка люку) на загальну суму 185 040,00 грн. згідно видаткової накладної №34 від 07.02.2014 р. по довіреності №101 від 05.02.2014 р.

Як підтверджено матеріалами справи, а саме копією зазначених вище видаткової накладної та копією довіреності, відповідач отримав товар у позивача на загальну суму 185 040,00 грн. А так, як відповідачем не оплачено за отриманий товар, то сума основної заборгованості відповідача перед позивачем 185 040,00 грн. Станом на момент звернення з позовом до суду та на момент прийняття рішення судом, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 185 040,00 грн. доведена документально та не сплачена відповідачем. Відповідач визнає вказану суму основної заборгованості перед позивачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 185 040,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У відповідності до п. 11.2. Договору, покупець за даним Договором несе наступну відповідальність: - у разі порушення строків оплати Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 9 799,52 грн., яка нарахована позивачем за період з 23.03.2014 р. по 09.07.2014 р., а це право позивача, то суд перевіривши розрахунок , зазначає що така розрахована правильно. Відповідач у відзиві просить зменшити розмір пені на 50 %, так як відповідачеві, з причини недотриманням виручки в зв'язку із скороченням обсягів вантажних,транзитних перевезень призупинено з 07.10.2013 р. всі платежі до кінця поточного року та забороняється на 2014 р. оплата заборгованості за товари, роботи послуги без зниження цін на 15 % (копії телеграм Укрзалізниці додані до відзиву і містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. В судовому засіданні 29.09.2014 р. представник позивача не заперечив щодо зменшення пені на 15%.

Таким чином суд зменшує розмір пені на 15% , що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 9 799,52 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі до стягнення 8329,59 грн. У той же час, в частині стягнення з відповідача 1 469,93 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 3 896,79 грн., так як даний спір виник з його вини і вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» (адреса: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, 2, ідентифікаційний код 20770332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний Легіон» (адреса: 83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 4 ідентифікаційний код 35858394) 185 040,00 грн. - основного боргу, 8329,59 грн. - пені та 3896,79 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116,117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено та підписано 30.09.2014 р.

Суддя Долінська О.З.