Рішення

від 25.09.2014 по справі 914/3160/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 р. Справа № 914/3160/14

За позовом: Приватного підприємства "Будмонтаж-1", с.Стрільбичі Старосамбірського району Львівської області;

до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної аднімістрації, м. Львів;

про: стягнення 33 006,50 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Левітан О.В. - представник (довіреність б/н від 16.09.2014 року);

від відповідача: Бродоса А.С. - представник (довіреність № б/н від 22.09.2014 року);

В судовому засіданні 25.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору :

позов заявлено Приватним підприємством "Будмонтаж-1" (с.Стрільбичі Старосамбірського району Львівської області) до Управління капітального будівництва Львівської обласної державної аднімістрації (м. Львів) про стягнення 33 006,50 грн. боргу.

Ухвалою суду від 05.09.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 25.09.14 р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 25.09.2014 року сторони забезпечили явку повноважних представників. Позивач позов підтримав, вимоги ухвали суду від 05.09.2014 року виконав.

Відповідачем через канцелярію господарського суду подано відзив (вх..№ 41008/14 від 24.09.2014 року), відповідно до якого факт наявності заборгованості відповідач не заперечує, але просить суд відмовити в задоволенні позову з огляду на відсутність бюджетного фінансування, що було визначено п. п. 4.10, 6.6.1, 6.4.1 договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

06.07.2012 року між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (відповідачем у справі, замовником згідно договору) та Приватним підприємством "Будмонтаж-1" (позивачем у справі, генпідрядником згідно договору) було укладено договір підряду № 1, відповідно до п.1.1 якого генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту "Реконструкція фельдшерсько-акушерського пункту в с.Велика Лінина Старосамбірського району Львівської області", а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Договірна ціна, відповідно до п. 3.1 договору, визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, на основі ПКД і становить всього - 262 650,0 грн. Ціна може бути зміненою за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору).

Згідно із п. 5. 3 договору, передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) генпідрядником і приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи.

15.11.2012 року сторони уклали додаткову угоду № 1/12 до договору підряду № 1 від 15.11.2012 року, відповідно до якої договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, на основі ПКД і становить всього - 260 077,50 грн. Ціна договору може бути зміненою за взаємною згодою сторін. Фінансування на 2012 рік: за рахунок коштів державного бюджету (п. 3.2 договору).

Строк (термін) виконання робіт визначається датою початку та закінчення робіт. Початок робіт-липень 2012 року. Закінчення робіт - листопад 2012 року при умові своєчасного фінансування ( п. 5.1 додаткової угоди).

На виконання умов договору позивачем було виконано роботи загальною вартістю 260077,50грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року за формою КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2012 року форми КБ-3; актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2012 року за формою КБ-3.

Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після пред'явлення генпідрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт; або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 року № 1404. Замовник перераховує генпідряднику аванс. Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Отримані кошти в 2012 році використати до 20 грудня 2012 року (п.п.4.1, 4.3 договору).

На виконання умов даного договору відповідачем здійснено авансову проплату на придбання матеріалів в розмірі 77400,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.07.2012 року та в розмірі 1395,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.08.2012 року.

Крім цього, 28.11.2012 року відповідач здійснив оплату в розмірі 11306,40 грн., 61922,60 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.11.2012 року та 21.12.2012 року - в розмірі 12507,83 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.12.2012 року.

Загальна сума оплачених відповідачем коштів складає 227071,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю здійснення оплати в решті суми вартості виконаних робіт, що складає 33006,50 грн.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на п.п. 4.8, 4.10, 6.1.1 та п. 6.4.1 договору. Відмову в позові він вважає обґрунтованою оскільки умовами договору передбачена оплата за виконані роботи за умови наявності коштів з відповідного бюджету на рахунку замовника.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Як обумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, 06.07.2012 року сторони уклали договір підряду № 1, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року та за листопад 2012 року, які свідчать про виконання обов'язків підрядником та прийняття робіт замовником і є підставою для оплати вартості робіт замовником відповідно до п. 4.10 договору.

Відповідно до п. 4.10 договору генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику до 20 числа звітного місяця. Замовник зобов'язаний підписати подані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови їх підписання протягом 5 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 днів з дня підписання документів замовником у разі надходження таких коштів від інвестора на рахунок замовника.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Із врахуванням викладеного, суд встановив, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму, що складає 33006,50 грн. Виконані роботи прийняті відповідачем без застережень. Також судом встановлено, що відповідачем не надано і відповідно матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про проведення ним остаточних розрахунків за виконані позивачем роботи. Наявність заборгованості перед позивачем не заперечує відповідач.

Доводи відповідача про неоплату вартості виконаних робіт з мотивів ненадходження коштів з відповідного бюджету (інвестора) на рахунок замовника є безпідставними з огляду на наступне.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Згідно частини першої статті 96 ЦК, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, заперечення відповідача щодо неоплати виконаних робіт з мотивів ненадходження коштів з відповідного бюджету (інвестора) на рахунок замовника є безпідставним, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність Управління капітального будівництва Львівської обласної державної аднімістрації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання. Частинами 1, 2 статі 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської обласної державної аднімістрації (79000, м. Львів, вул. Чайковського, 17, код ЄДРПОУ 23948842) на користь Приватного підприємства "Будмонтаж-1" (82071, Львівська область, Старосамбірський район, с.Стрільбичі, вул. Яблунева, 82, код ЄДРПОУ 36765531) 33006,50 грн. основного боргу та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 30.09.2014 р.

Суддя Король М.Р.