Рішення

від 22.09.2014 по справі 910/15765/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15765/14 22.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АМгруп» доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма «Грасс» простягнення 167 597,05 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Бойко Ю.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМгруп» (надалі - ТОВ «АМгруп») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Грасс» (надалі - ТОВ фірма «Грасс») про стягнення 167 597,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. у справі №910/11235/13, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виконати умови такої мирової угоди в сумі 119 663,00 грн., та стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 850,54 грн., штраф у розмірі 35 785,06 грн. та суму 3% річних у розмірі 2 298,45 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. розгляд справи відкладено до 22.09.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд задовольнити позовні вимоги в редакції «в рахунок спонукання до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. у справі №910/11235/13, стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 119 663,00 грн., пеню у розмірі 9 850,54 грн., штраф у розмірі 35 785,06 грн. та суму 3% річних у розмірі 2 298,45 грн.».

Суд відзначає, що вказана заява подана з дотриманням вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається для подальшого розгляду даної справи.

Стосовно поданої позивачем заява про вжиття запобіжних заходів суд відзначає наступне.

Відповідно до положень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову .

За змістом вказаної статті, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Отже, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову.

В той же час, заява про застосування запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача №1082 від 27.05.2014 р. подана до суду разом з позовною заявою, що виключає можливість її задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02232, м. Київ, пр. Маяковського, 71, кв. 153, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Крім того, ухвала господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. направлялася на адресу відповідача: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, яка вказана в позовній заяві.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. у справі №910/11235/13 за позовом ТОВ «АМгруп» до ТОВ «АМгруп» про стягнення 234 338,05 грн. затверджено мирову угоду №1, укладену між сторонами 18.07.2013 р. (надалі - «Мирова угода»).

За змістом п. 1 Мирової угоди відповідач визнає, що його заборгованість перед позивачем, на момент укладення цієї Мирової угоди, становить 217 338,05 грн. Загальна сума заборгованості включає : суму основної заборгованості в розмірі 169 404,00 грн.; пеню у розмірі 9 850,54 грн.; суму штрафу у розмірі 35 785,06 грн.; суму 3% річних у розмірі 2 298,45 грн.

Відповідно до п. 2 Мирової угоди відповідач гарантує, що сума основної заборгованості, в розмірі 169 404,00 грн. буде погашена ним в наступному порядку:

2.1 починаючи з дати затвердження цієї Мирової угоди господарським судом м. Києва, відповідач, в рахунок погашення суми основної заборгованості, протягом кожних наступних 20 (двадцяти) календарних днів, здійснює безготівкові оплати Позивачу, на його розрахунковий рахунок, в сумі не менше 20 000 (двадцяти тисяч) гривень по одній виплаті. У разі, коли на момент виконання свого зобов'язання відповідачем, сума основної заборгованості є/буде меншою ніж та, яка зазначена вище, останній сплачує суму основної заборгованості в розмірі фактичного залишку.

2.2 одночасно, починаючи з дати затвердження цієї Мирової угоди господарським судом м. Києва, відповідач, в рахунок погашення суми основної заборгованості, протягом кожних наступних 60 (шістдесяти) календарних днів, здійснює безготівкові оплати позивачу, на його розрахунковий рахунок, в сумі не менше 30000 (тридцяти тисяч) гривень по одній виплаті, в рахунок погашення суми основної заборгованості.

2.3 зобов'язання відповідача, передбачені п.п. 2.1-2.3 цієї Мирової угоди, повинні бути виконанні не пізніше спливу 120 (сто двадцяти) календарних днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди господарським судом м. Києва.

Ухвала господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. у справі №910/11235/13, якою затверджену Мирову угоду, набрала законної сили 18.07.2013 р.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Мирової угоди відповідачем було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 49 741,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №107 від 07.08.2013 р.,№1032 від 19.09.2013 р., №1048 від 18.10.2013 р., №1049 від 22.10.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем умов Мирової угоди, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 167 597,05 грн., в тому числі основного боргу у розмірі 119 663,00 грн., пеня у розмірі 9 850,54 грн., штраф у розмірі 35 785,06 грн. та 3% річних у розмірі 2 298,45 грн.

За змістом приписів ч. 9 п. 3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Суд відзначає, що ухвала господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. у справі №910/11235/13 про затвердження Мирової угоди не є виконавчим документом в розумінні приписів ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить повного найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження та ідентифікаційного коду, а також не містить строку пред'явлення такої ухвали до виконання.

Відтак, позивач правомірно звернувся до суду із позовом про спонукання до її виконання та стягнення грошових коштів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача грошових коштів у розмірі 49 741,00 грн. на виконання умов Мирової угоди, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 167 597,05 грн., в тому числі, основного боргу у розмірі 119 663,00 грн., пені у розмірі 9 850,54 грн., штрафу у розмірі 35 785,06 грн. та 3% річних у розмірі 2 298,45 грн. на підставі вказаної Мирової угоди. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ фірма «Грасс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «АМгруп» про стягнення з ТОВ фірма «Грасс» основного боргу у розмірі 119 663,00 грн., пені у розмірі 9 850,54 грн., штрафу у розмірі 35 785,06 грн. та 3% річних у розмірі 2 298,45 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АМгруп» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Грасс» (02232, м. Київ, пр. Маяковського, 71, кв. 153; ідентифікаційний код 30148106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМгруп» (03680, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 27-А; ідентифікаційний код 36476684) суму основного боргу у розмірі 119 663 (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 00 коп., пеню у розмірі 9 850 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 54 коп., штраф у розмірі 35 785 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 06 коп., 3% річних у розмірі 2 298 (дві тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 3 351 (три тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 94 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко