Рішення

від 22.09.2014 по справі 910/15732/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/15732/14 22.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Люкс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Астер-Вест" простягнення 76 144,37 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Люкс" (надалі - "ТОВ "Папір-Люкс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер-Вест" (надалі - "ТОВ "Астер-Вест") про стягнення 76 168,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зобов'язання по поставці товару згідно договору №21 від 31.01.2011 р. на поставку товару виконав, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті переданого товару не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 60 434,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 813,03 грн., пені у розмірі 4 527,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 6 999,56 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 2 394,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2014 р. порушено провадження у справі №910/15732/14 та призначено її до розгляду на 04.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. відкладено розгляд справи на 22.09.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 22.09.2014 р. представник позивача з'явилась, надала суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою ТОВ "Папір-Люкс" просить стягнути з ТОВ "Астер-Вест" заборгованість у розмірі 60 434,40 грн., пеню у розмірі 4 503,08 грн., штраф у розмірі 1 813,03 грн., інфляційні витрати у розмірі 6 999,56 грн. та 3% річних у розмірі 2 394,30 грн. Позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується конвертом та довідкою відділення поштового зв'язку, в якій зазначено причину повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 77, кв. 16, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2011 р. між ТОВ "Папір-Люкс" (постачальник) та ТОВ "Астер-Вест" (покупець) було укладено договір №21 на поставку товарів (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним Договором, в кількості, асортименті і за цінами, вказаними в накладних на видачу товару (далі по тексту - видаткова накладна), які є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 1.2 Договору сторони визнають, що товарна накладна, підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни і є невід'ємним додатком до цього Договору.

У пунктах 2.1 та 2.2 Договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару і вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару і вказується у товарній накладній, яка підписується обома сторонами. Загальну вартість Договору складає сума всіх товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктами 5.1 та 5.3 Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у даному Договору, з відстроченням у 30 календарних днів.

У пункті 6.2 Договору сторони визначили, що за прострочку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. При просточці оплати більше ніж на 30 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 3% несплаченої вчасно суми.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено покупцю у період з 24.06.2012 р. по 14.02.2013 р. товар загальною вартістю 81 276,60 грн., що підтверджується підписаними представниками та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №П-00001093 та №П-00001094 від 27.06.2012 р., №П-00001517 від 06.09.2012 р., №П-00001543 від 13.09.2012 р., №П-00001631, №П-00001632 та №П-00001633 від 28.09.2012 р., №П-00001683 від 08.10.2012 р., №П-00002076 від 06.12.2012 р., №П-00002103 від 13.12.2012 р., №П-00000213 від 14.02.2013 р., а відповідачем було оплачено поставлений товар частково, а саме - у розмірі 20 842,20 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару, постачальник звернувся до нього з претензією №27 від 23.07.2013 р., в якій просив сплатити наявну заборгованість.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 60 434,40 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 4 503,08 грн., штраф у розмірі 1 813,03 грн., інфляційні витрати у розмірі 6 999,56 грн. та 3% річних у розмірі 2 394,30 грн.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (вказаними видатковими накладними, які підписані представниками та скріплені печатками сторін, а також рахунками-фактури №П-00000697 та №П-00000705 від 27.06.2012 р., №П-00000956 від 06.09.2012 р., №П-00000987 від 13.09.2012 р., №П-00001030, №П-00001031 та №П-00001032 від 27.09.2012 р., №П-00001068 від 08.10.2012 р., №П-00001319 від 06.12.2012 р., №П-00001350 від 13.12.2012 р., №П-00000171 від 13.02.2013 р.) підтверджується здійснення продавцем поставки товару загальною вартістю 81 276,60 грн.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано таких тверджень, що ТОВ "Астер-Вест" було здійснено часткову оплату товару, поставленого 27.06.2012 р. за видатковою накладною №П-00001093, у розмірі 20 842,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5.1 Договору сторонами було передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у даному Договору, з відстроченням у 30 календарних днів.

Враховуючи визначений п. 5.1 Договору строк оплати (30 календарних днів), то за товар поставлений 27.06.2012 р. відповідач зобов'язаний був сплатити кошти до 27.07.2012 р., за поставлений 06.09.2012 р. - до 08.10.2012 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день закінчення строку - 06.10.2012 р. перепадає на вихідний день - субота), за поставлений 13.09.2012 р. - до 15.10.2012 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день закінчення строку - 13.10.2012 р. перепадає на вихідний день - субота), за поставлений 28.09.2012 р. - до 29.10.2012 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день закінчення строку - 28.10.2012 р. перепадає на вихідний день - неділя), за поставлений 08.10.2012 р. - до 07.11.2012 р., за поставлений 06.12.2012 р. - до 08.01.2013 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2013 році" №1043-р від 19.12.2012 р., передбачено, що з 05.01.2013 р. по 07.01.2013 р. - вихідні дні), за поставлений 13.12.2012 р. - до 14.01.2013 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день закінчення строку - 12.01.2013 р. перепадає на вихідний день - субота) та за поставлений 14.02.2013 р. - до 18.03.2013 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день закінчення строку - 16.03.2013 р. перепадає на вихідний день - субота).

Позивач стверджує, а відповідачем не надано доказів зворотного, що покупець взятих на себе зобов'язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, в зв'язку з чим у ТОВ "Астер-Вест" виникла заборгованість перед позивачем (з урахуванням часткової сплати заборгованості у сумі 20 842,20 грн.) у розмірі 60 434,40 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 60 434,40 грн. за переданий йому товар. ТОВ "Астер-Вест" доказів на спростування вказаної заборгованості не надало.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що правомірним буде стягнути з ТОВ "Астер-Вест" на користь ТОВ "Папір-Люкс" заборгованість по оплаті поставленого товару за Договором у розмірі 60 434,40 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 503,08 грн., штрафу у розмірі 1 813,03 грн., інфляційних витрат у розмірі 6 999,56 грн. та 3% річних у розмірі 2 394,30 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що при просточці оплати більше ніж на 30 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 3% несплаченої вчасно суми.

Отже, здійснивши перерахунок 3% від суми не сплаченої вартості поставленого товару понад 30 календарних днів (60 434,40 грн.), суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу розмірі 1 813,03 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором є правомірною.

У вказаному пункті Договору також передбачено, що за прострочку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

З наведеного положення Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір та порядок нарахування пені, проте не встановлено строк такого нарахування, а відтак, підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у відповідності до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням встановлених судом дат, до яких відповідач повинен був виконати свої грошові зобов'язання з оплати поставленого за Договором товару, встановлених позивачем дат, з яких починається та закінчується нарахування пені, та за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог, прийшов до висновку про правомірність вимоги ТОВ "Папір-Люкс" про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 503,08 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних витрат з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, визначеної позивачем кінцевої дати, до якої нараховуються інфляційні витрати та 3% річних та за відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, прийшов до висновку про правомірність вимог ТОВ "Папір-Люкс" щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 394,30 грн. та інфляційних витрат у розмірі 6 999,56 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ТОВ "Астер-Вест" на користь ТОВ "Папір-Люкс" заборгованість у розмірі 60 434,40 грн., штраф у розмірі 1 813,03 грн., пеню у розмірі 4 503,08 грн., 3% річних у розмірі 2 394,30 грн. та інфляційні витрати у розмірі 6 999,56 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених відповідачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4 500,00 грн. суд відзначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Наявними в матеріалах справи документами (договором про надання послуг адвоката від 07.07.2014 р., укладеним між ТОВ "Папір-Люкс" та адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 30.01.2004 р.), Додатком №1 до Договору від 07.07.2014 р., платіжними дорученнями №698 від 14.07.2014 р. на суму 1 500,00 грн. та №699 від 14.07.2014 р. на суму 3 000,00 грн., з призначенням платежу - оплата за послуги надання правових послуг згідно договору від 07.07.2014 р., а також, участю ОСОБА_1 в судовому засіданні 22.09.2014 р., надання нею документів по справі та пояснень по суті спору) підтверджується факт виконання адвокатом ОСОБА_1 зобов'язань, передбачених договором про надання правових послуг адвоката від 07.07.2014 р., та понесення ТОВ "Папір-Люкс" витрат на оплату таких послуг у розмірі 4 500,00 грн.

Таким чином, витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі, що співрозмірно та адекватно ціні позову та складності справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Люкс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер-Вест" (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 77, кв. 16; ідентифікаційний код 33886367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Люкс" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Мурманська, 8, кв. 72; ідентифікаційний код 34822765) заборгованість у розмірі 60 434 (шістдесят тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 40 коп., штраф у розмірі 1 813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) грн. 03 коп., пеню у розмірі 4 503 (чотири тисячі п'ятсот три) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 2 394 (дві тисячі триста дев'яносто чотири) грн. 30 коп., інфляційні витрати у розмірі 6 999 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 56 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 26.09.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко