cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19022/14 26.09.14
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр енергозбереження України «Техноінтер» Простягнення 23 321,03 грн. Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Калугіна А.С. - дов. № б/н від 22.09.2014 р.; Жукова М.Є. - дов. № б/н від 22.09.2014 р.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр енергозбереження України «Техноінтер» про стягнення 15 926,96 грн. основного боргу з орендної плати, 6 034,67 грн. основного боргу з компенсації витрат на утримання приміщення, 1 183,19 грн. пені та 176,21 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 21/04-12 від 18.04.2012 року.
Ухвалою суду від 12.09.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.09.2014 року.
У судовому засіданні 26.09.2014 року представники позивача подали клопотання про долучення документів, витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі, до матеріалів справи. Дане клопотання судом розглянуто та задоволено.
Представник відповідача в судове засідання 26.09.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.09.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Публічним акціонерним товариством «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр енергозбереження України» (орендар) 18 квітня 2012 року було укладено договір оренди нерухомого майна № 21/04-12 відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає, у відповідності до умов даного договору, у тимчасове оплатне користування житлове приміщення, будівлі (літ. Б'), кімнату, що знаходиться на шостому поверсі, площею 49,00 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Ушинського, 40.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1.5 договору, що передача в оренду об'єкта оренди оформляється актом прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди згідно договору оренди № 21/04-12 від 18.04.2012 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, будівлі (літ. Б'), кімнату, що знаходиться на шостому поверсі, площею 49,00 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Ушинського, 40.
У пункті 5.1 договору закріплено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату за користування об'єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені даним договором.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що розмір орендної плати за один календарний місяць (з 1 числа поточного календарного місяця до 1 числа наступного календарного місяця) за користування всім об'єктом оренди становить 3 920,00 грн.
Умовами п. 5.3 договору встановлено, що орендна плата нараховується орендарю та сплачується ним з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди. Після закінчення кожного календарного місяця, в якому надавалися послуги з оренди об'єкта оренди, сторони складають акт про надані послуги з оренди об'єкта оренди. Щомісячно орендна плата коригується на коефіцієнт інфляції на підставі даних органів статистики, але не може бути меншою ніж зазначені в п. 5.2
Пунктом 5.3 договору передбачено, що в суму орендної плати не входить вартість комунальних та експлуатаційних послуг. Додатково орендар здійснює компенсацію вартості комунальних та експлуатаційних послуг на умовах цього договору.
Умовами п. 5.4 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно. Оплата здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати в строк не пізніше 28-го числа поточного місяця за наступний місяць оренди на підставі рахунку, що був виставлений орендодавцем, починаючи з другого місяця оренди.
Відповідно до пункту 5.6 договору, орендар зобов'язується протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами договору оренди здійснити попередню оплату у розмірі орендної плати за перший місяць оренди в сумі 3 920,00 грн. та останній місяці оренди в сумі 3 920,00 грн., надалі - авансовий платіж, а також попередню оплату вартості експлуатаційних витрат та перший місяць оренди в розмірі 390,00 грн. та кошти в рахунок відшкодування вартості спожитих комунальних послуг в сумі 150,00 грн.
Згідно з п. 5.10 договору, орендар, крім платежів з оренди, повинен компенсувати орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергію, воду, тепло) шляхом 100 % попередньої оплати в розмірі вартості фактичних спожитих послуг за попередній місяць на підставі рахунку, наданого орендодавцем.
Відповідно до п. 5.11 договору оренди, орендар перераховує кошти в рахунок витрат за комунальні послуги в строк, встановлений в п. 5.4 даного договору. Розмір компенсації вартості спожитих послуг підлягає корегуванню на кінець кожного місяця оренди за результатами фактичних та фактично спожитих послуг відповідно до засобів обліку, встановлених орендодавцем або визначеного розрахунковим способом шляхом пропорційно орендованій площі. Корегування проводиться орендодавцем до 28 числа місяця, наступного за звітнім.
Якщо сума розміру наданих комунальних послуг буде становити більше, ніж сплачено орендарем, то на різницю між фактично спожитими та сплаченими комунальними послугами орендодавець надає орендарю рахунок на сплату. Орендар зобов'язаний здійснити оплату рахунку в строк, встановлений в п. 5.4 даного договору. Якщо сума розміру наданих комунальних послуг буде становити менше, ніж сплачено орендарем, різниця між фактично спожитими та сплаченими комунальними послугами зараховується орендодавцем як частина сплаченого авансового платежу на комунальні послуги за наступний календарний місяць.
Згідно з п. 5.12 договору, орендар додатково щомісячно відшкодовує орендодавцю витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об'єкта оренди шляхом 100 % попередньої оплати в термін, встановлений в п. 5.4 даного договору, на підставі рахунку, наданого орендодавцем.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що за період з березня 2014 року по 26 серпня 2014 р. відповідачу були надані послуги з оренди на суму 15 926,96 грн., що підтверджується наступними доказами: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000518 від 31 березня 2014 року на суму 3 927,84 грн.; Акт надання послуг № 0000768 від 30 квітня 2014 року на суму 3 943,52 грн.; Акт надання послуг № 0000987 від 31 травня 2014 року на суму 4 006,24 грн.; Акт надання послуг № 0001320 від 30 червня 2014 року на суму 4 049,36 грн.
Відповідач за зазначений період орендні платежі не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем становить 15 926,96 грн.
Також позивачем відповідачу були надані послуги по утриманню приміщень з лютого по червень 2014 р. на суму 7 939,07 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000390 від 28 лютого 2014 року на суму 1 965,24 грн.; Актом надання послуг № 0000636 від 31 березня 2014 року на суму 1 978,69 грн.; Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000888 від 30 квітня 2014 року на суму 1 681,94 грн., Актом надання послуг № 0000988 від 31 травня 2014 року на суму 1 155,13 грн.; Акт надання послуг № 0001343 від 30 червня 2014 року на суму 1 158,07 грн.
В свою чергу відповідач зобов'язання з відшкодування витрат на утримання приміщення відшкодував частково на суму 1 904,40 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього становить 6 034,67 грн.
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача 15 926,96 грн. основного боргу з орендної плати, 6 034,67 грн. основного боргу з компенсації витрат на утримання приміщення, 1 183,19 грн. пені та 176,21 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 21/04-12 від 18.04.2012 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами п. 5.4 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно. Оплата здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати в строк не пізніше 28-го числа поточного місяця за наспаний місяць оренди на підставі рахунку, що був виставлений орендодавцем, починаючи з другого місяця оренди.
Згідно з п. 5.12 договору, орендар додатково щомісячно відшкодовує орендодавцю витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об'єкта оренди шляхом 100 % попередньої оплати в термін, встановлений в п. 5.4 даного договору, на підставі рахунку, наданого орендодавцем.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем за період з січня 2013 по квітень 2014 р. відповідачу були надані послуги з оренди на суму 15 926,96 грн., що підтверджується наступними доказами: Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000518 від 31 березня 2014 року на суму 3 927,84 грн.; Актом надання послуг № 0000768 від 30 квітня 2014 року на суму 3 943,52 грн.; Актом надання послуг № 0000987 від 31 травня 2014 року на суму 4 006,24 грн.; Актом надання послуг № 0001320 від 30 червня 2014 року на суму 4 049,36 грн. В свою чергу, відповідач зобов'язання з оплати орендних платежів виконав частково на суму 292 005,13 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього по орендній платі становить 292 005,13 грн.
Також судом встановлено, що за період з лютого 2014 р. по червень 2014 р. відповідачем булли спожиті послуги по утриманню приміщень на суму 7 939,07 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000390 від 28 лютого 2014 року на суму 1 965,24 грн.; Актом надання послуг № 0000636 від 31 березня 2014 року на суму 1 978,69 грн.; Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000888 від 30 квітня 2014 року на суму 1 681,94 грн., Актом надання послуг № 0000988 від 31 травня 2014 року на суму 1 155,13 грн.; Акт надання послуг № 0001343 від 30 червня 2014 року на суму 1 158,07 грн. В свою чергу відповідач свої зобов'язання з відшкодування витрат на утримання приміщення виконав частково на суму 1 904,40 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього становить 6 034,67 грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15 926,96 грн. основного боргу з орендної плати та 6 034,67 грн. основного боргу з компенсації витрат на утримання приміщення.
Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 10.5 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 183,19 грн. пені.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 10.5 договору оренди нерухомого майна № 21/04-12 від 18.04.2012 р. встановлено, що за прострочення поточних платежів з орендної плати, витрат на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення за весь час прострочення. Сторони домовились, що строк позовної давності до вимог про стягнення пені становить 3 роки.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 183,19 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 176,21 грн. три відсотки річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 176,21 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр енергозбереження України «Техноінтер» (місцезнаходження : 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, офіс 603/3, код ЄДРПОУ 37849575) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 05528421) 15 926 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 96 коп. основного боргу з орендної плати, 6 034 (шість тисяч тридцять чотири) грн. 67 коп. основного боргу з компенсації витрат на утримання приміщення, 1 183 (одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 19 коп. пені, 176 (сто сімдесят шість) грн. 21 коп. три відсотки річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
30.09.2014 р.
Суддя Спичак О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2014 |
Оприлюднено | 03.10.2014 |
Номер документу | 40679954 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні