Рішення

від 29.09.2014 по справі 914/3298/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 р. Справа № 914/3298/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Дунаївці», смт. Дунаївці, Хмельницька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостиська зернова компанія», с. Волиця, Львівська область

про стягнення 398 234 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Голуб Ю.В., представник (довіреність від 26.09.2014 р.)

від відповідача: Пастушенко Д.В., представник (довіреність від 22.09.2014р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Дунаївці», смт.Дунаївці, Хмельницька область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостиська зернова компанія», с. Волиця, Львівська область про стягнення 398234грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.09.2014р. призначив розгляд справи на 29.09.2014 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених у позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 5 798 234 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався повернути суму позики у визначений в договорі строк - 400 000 грн. 00 коп. до 22.06.2014 р., усю суму позики до 31.12.2015 р. Однак, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, станом на дату подання позову до суду заборгованість становить 398 234 грн. 00 коп. У зв'язку з цим просив стягнути заборгованість в розмірі 398 234 грн. 00 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23 грудня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Дунаївці» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостиська зернова компанія» (відповідач) було укладено договір позики №23/12/13-ЕЛДУ-МЗК.

За цим договором позикодавець (позивач) надає у власність позичальнику (відповідачу) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку, на умовах та в строки (терміни), визначені цим договором.

Згідно п. 2 договору загальна сума позики становить 6 000 000 грн. 00коп.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 5 798 234 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 23.12.2013 р.

Відповідно до п. 6 договору позичальник зобов'язується повернути з загальної отриманої суми позики 400 000 грн. 00 коп. до 22.06.2014 р. Позичальник зобов'язується повернути усю суму наданої позики до 31.12.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення частини суми позики не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 398234грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 398 234 грн. 00 коп. заборгованості по договору позики обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Позивачем за подання позовної заяви майнового характеру із ціною позову у розмірі 398 234 грн. 00 коп. сплачено 8 000 грн. 00 коп. судового збору, що на 35 грн. 32 коп. більше від необхідної суми, а тому сума судового збору в розмірі 35 грн. 32 коп. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостиська зернова компанія», с. Волиця, вул. Дружби, буд. 22, Мостиський район, Львівська область (ідентифікаційний код 37672396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Дунаївці», смт. Дунаївці, вул.Червоноармійська, буд. 5, Дунаєвецький район, Хмельницька область (ідентифікаційний код 37993584) борг в розмірі 398 234 грн. 00 коп., 7 964 грн. 68 коп. судового збору.

3. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрі-Дунаївці», смт. Дунаївці, вул. Червоноармійська, буд. 5, Дунаєвецький район, Хмельницька область (ідентифікаційний код 37993584) з Державного бюджету України 35 грн. 32 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №55 від 03.09.2014 р.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 29.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 30.09.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.