Рішення

від 15.09.2014 по справі 910/18308/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/18308/14 15.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА"

до Приватного акціонерного товариства "Енергомонтажвентиляція"

про стягнення 1 868 664,90 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Бойко М.М.

від відповідача: Романенко С.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергомонтажвентиляція" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 38/13 від 01.08.2013 р. у розмірі 1 868 664, 90 грн., з яких: 1 758 304, 40 грн. - сума основного боргу, 92 440, 25 грн. - інфляційні втрати та 17 920, 25 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. порушено провадження у справі № 910/18308/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в усному порядку визнав позов, заперечень проти заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА" не навів та надав суду відзив на позов в якому визнав суму боргу у розмірі 1 758 304, 40 грн., проти нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат не заперечував, а також зазначив, що дана заборгованість утворилась внаслідок надзвичайно скрутного фінансового становища відповідача та через відсутність обігових коштів для проведення своєчасних розрахунків за придбаний товар.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.09.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА" та Приватним акціонерним товариством "Енергомонтажвентиляція" укладено договір купівлі-продажу № 38/13, за умовами якого позивач зобов'язався постачати покупцю продукцію і товари для монтажу систем вентиляції та кондиціювання повітря, систем тепло-холодопостачання, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продавцю вартість переданих товарів. Склад та вартість товарів, що передаються за цим договором визначається згідно додатків-специфікацій до договору.

Відповідно до п.3.1. договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 (трьох) місяців з моменту отримання.

Згідно з п. 4.3. договору за прострочення оплати товарів покупець сплачує постачальнику пеню із розрахунку від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу 1/365 від повійної облікової ставки НБУ.

Договір відповідно до п.6.1. набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань по ньому.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, на виконання умов договору №38/13 від 01.08.2013 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 806 439, 98 грн., що підтверджується видатковими накладними засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 18.09.2013 р. перераховано на користь позивача 48 135, 58 грн. у якості оплати товару за договором №38/13 від 01.08.2013 р., що підтверджується випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА".

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем не належним чином виконано зобов'язання щодо оплати товару, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА" просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 758 304, 40 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав визначені умовами договору №38/13 від 01.08.2013 р. зобов'язання та поставив Приватному акціонерному товариству "Енергомонтажвентиляція" товар на загальну суму 1 806 439, 98 грн., при цьому суд відзначає, що остання поставка товару була проведена 31.01.2014 р.

Тож, виходячи з умов договору №38/13 від 01.08.2013 р., відповідач зобов'язаний був оплатити товар, в обумовлені п.п. 3.1. договору строки.

При цьому, судом встановлено, що фактично відповідачем частково виконано зобов'язання за вищевказаним договором, а саме сума оплаченого товару складає 48 135, 58 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 758 304, 40 грн.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Враховуючи вищевикладене, суд приймає визнання позову відповідачем.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд відзначає, що наявними у справі первинними документами підтверджується заборгованість відповідача за договором №38/13 від 01.08.2013 р. на суму 1 758 304, 40 грн.

Щодо посилань Приватного акціонерного товариства "Енергомонтажвентиляція" на скрутне фінансове становище, суд звертає увагу, що відповідач не надав докази, які підтверджують його скрутне фінансове становище та крім того, наявність скрутного фінансового становища на підприємстві не є підставою для невиконання грошових зобов'язань.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 17 920, 25 грн. та 92 440, 25 грн. - інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідачем допущено прострочення оплати вартості отриманого від позивача товару, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.05.2014 р. (дата виникнення заборгованості) до 01.09.2014 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 92 440, 25 грн. - інфляційних втрат та 17 920, 25 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що вищевказані розрахунки здійснені арифметично вірно та не перевищують розрахунок суду.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА" задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енергомонтажвентиляція" (01030, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 5, літ. Б, код ЄДРПОУ 25293049), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-КЛАСИКА" (01025, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 35, офіс 1, код ЄДРПОУ 33643356) суму заборгованості у розмірі 1 758 304, 40 (один мільйон сімсот п'ятдесят вісім тисяч триста чотири грн. 40 коп.) грн., 92 440, 25 (дев'яносто дві тисячі чотириста сорок грн. 25 коп.) грн. - інфляційних втрат, 17 920, 25 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 25 коп.) - 3 % річних та 37 373,30 (тридцять сім тисяч триста сімдесят три грн. 30 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.09.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.