Рішення

від 22.09.2014 по справі 910/15969/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/15969/14 22.09.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 простягнення 21 521,64 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Лазор А.І. Від відповідача : не з'явився Від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - "ПАТ "СК "УСГ") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (надалі - "ПАТ "СК "Інкомстрах") про стягнення 21 521,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "УСГ" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0525-12-00260 від 12.12.2012 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - "ДТП") виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Peugeot 308 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ "СК "Інкомстрах" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8527281, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. порушено провадження у справі №910/15969/14, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 08.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. відкладено розгляд справи на 22.09.2014 р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

22.09.2014 р. до канцелярії суду надійшли пояснення по справі представника позивача, в яких зазначено, що позивач не може надіслати третій особі копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, оскільки на даний момент поштові відділення не здійснюють в даний регіон поштові відправлення у зв'язку з проведенням військових дій.

В судове засідання 22.09.2014 р. представник позивача з'явилась, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується конвертом та довідкою відділення поштового зв'язку, в якій зазначено причину повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 32-33, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Слід зазначити, що у суду відсутня можливість повідомити третю особу про розгляд даної справи у зв'язку з тимчасовим призупиненням прийому Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" поштових відправлень до деяких населених населених пунктів Донецької та Луганської області, зокрема, до міста Донецька, в якому проживає ОСОБА_1.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012 р. між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0525-12-00260 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Peugeot 308 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

30.08.2013 р. о 09:00 год. по вул. Університетській у м. Донецьку сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Peugeot 308 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіля марки DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, який керував автомобілем Opel Astra, не вибрав безпечну дистанцію руху та допустив зіткнення з транспортними засобами Peugeot 308 SW та DAEWOO, чим було спричинено механічні пошкодження всім автомобілям.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області від 30.08.2013 р. та відомостями №9259101 про дорожньо-транспортну пригоду.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 24.09.2013 р. у провадженні по справі №3/260/1516/2013, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №ССКА-2289 від 20.09.2013 р., розрахунку страхового відшкодування від 20.09.2013 р., ремонтної калькуляції №ССКА-2289 від 19.09.2013 р., рахунку-фактури СТО №0000027049 від 04.09.2013 р. та на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 03.09.2013 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 21 521,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16905 від 24.09.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 24.09.2013 р. у провадженні по справі №3/260/1516/2013 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Peugeot 308 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ "СК "Інкомстрах" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8527281, що підтверджується Інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Вказаним договором (поліс №АВ/8527281) передбачено, що франшиза становить нуль, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №ССКА-2289 від 20.09.2013 р., розрахунок страхового відшкодування від 20.09.2013 р., ремонтну калькуляцію №ССКА-2289 від 19.09.2013 р., рахунок-фактури СТО №0000027049 від 04.09.2013 р. та платіжне доручення №16905 від 24.09.2013 р.

З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.

Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р. передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до Свідоцтва НОМЕР_4 про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля Peugeot 308 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2012 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 - ми років, а коефіцієнт фізичного зносу дорівнював нулю, відтак, суд здійснивши перерахунок розрахунку витрат, пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнтом фізичного зносу (нуль), приходить до висновку, що він відповідає розрахунку позивача.

Сторонами не наведено, а судом не встановлено інших обставин, за яких згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів необхідно здійснити перерахунок збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 21 521,64 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №16905 від 24.09.2013 р. вбачається, що позивачем на підставі рахунку-фактури №0000027049 від 04.09.2013 р. було виплачено СТО страхове відшкодування згідно страхового акту №ССКА-2289 від 20.09.2013 р. у розмірі 21 521,64 грн., а отже, до ПАТ "СК "УСГ" перейшло в межах вказаної суми право вимоги страхового відшкодування до ПАТ "СК "Інкомстрах".

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою №ССКА-2289 (лист №350/12 від 12.11.2013 р.) на виплату відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що була отримана ПАТ "СК "Інкострах" 18.11.2013 р. (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0113316751600), та просив здійснити на виплату страхового відшкодування.

Однак, на день розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на спростування твердження позивача, що ПАТ "СК "Інкомстрах" не здійснило відшкодування шкоди, а відтак строк виконання відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю Peugeot 308 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1, настав.

Враховуючи визначений полісом №АВ/8527281 розмір франшизи - нуль, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, право на відшкодування якого перейшло до позивача, - 21 521,64 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 21 521,64 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог ПАТ "СК "УСГ" до ПАТ "СК "Інкострах" та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 32-33; ідентифікаційний код 36977247) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 21 521 (двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять одна) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко