Ухвала

від 07.02.2014 по справі 922/344/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"07" лютого 2014 р.Справа № 922/344/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

розглянувши матеріали

позовної заяви приватного підприємства "ТОТП", м. Харків, вул. Велозаводська, 4, код ЄДРПОУ 34389050; до акціонерної компанії "Харківобленерго", 61142, м. Харків, вул. Кооперативна, 12, код 00131954; про зобов'язання повернути незаконно списано передоплату

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ТОТП" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до акціонерної компанії "Харківобленерго" про зобов"язання повернути незаконно списану передоплату на розрахунковий рахунок.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав:

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно приписів п.2.2.1. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК).

Заявником на підтвердження оплати судовим збором даної позовної заяви надано платіжне доручення №11 від 03.02.2014р. про сплату 1218,00грн., при цьому розмір судового збору сплачено як за вимогу немайнового характеру.

Разом з цим зі змісту позовної заяви вбачається, що спір про зобов"язання повернути незаконно списану передоплату на розрахунковий рахунок є спором майнового характеру, і розмір судового збору слід розраховувати виходячи з грошової суми, яку позивач просить суд зобов"язати відповідача повернути на його рахунок, а тому судовий збір має бути сплачено як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява.

З огляду на те, що на 01.01.2014 р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати - 1218 грн., відповідно за подану заявником позовну заяву майнового характеру розмір судового збору становить 1827,00 грн., оскільки з позовної заяви вбачається, що спір полягає у вирішенні питання про поверненні передоплати в розмірі 9540,86грн.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання приписів п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 54 - 57, п. 4 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до не документи, у тому числі платіжне доручення №11 від 03.02.2014р. про сплату 1218,00грн. судового збору, приватному підприємству "Тотті" без розгляду.

Суддя Френдій Н.А.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).